Ирония оптимизированной судьбы,

или Почему поспешные указы о создании окружных судов предвещают нелегкие времена для системы

После завершения процедуры ликвидации и реорганизации храмов Фемиды в 8 городах появится свой третий окружной суд. У того, кто хотя бы раз смотрел новогоднюю комедию «Ирония судьбы, или С легким паром!», наверняка, возникают ассоциации с 3-й улицей Строителей. Так, в киноленте одинаковое название улиц в разных городах привело к курьезу. Не сыграет ли судьба злую шутку с обладателями мантий из-за переименовывания судов?

Устигнути до нового року

У грудні глава держави видав 8 указів про ліквідацію та утворення судів і один — про реорганізацію. Президент поспішав: у новорічну ніч його «карета» з правом утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати храми Феміди перетворювалася на «гарбуз без повноважень». Адже з 1 січня 2018-го для здійснення цих процедур потрібне прийняття закону, тобто всі козирі у грі «Ліквідуй — утвори храм Феміди» опинилися в руках Верховної Ради.

І хоча відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» гарант — єдиний суб’єкт, який може внести до парламенту (після консультацій з Вищою радою правосуддя) проект закону про утворення чи ліквідацію суду, він не став ризикувати і відкладати вирішення питання щодо оптимізації мережі судів у довгу шухляду. На думку експертів, це пов’язано з тим, що нині в стінах ВР дедалі складніше знайти голоси на підтримку актів, поданих главою держави, й цей процес займає багато часу.

Як вважає Президент, утворення нових храмів Феміди — це друга сходинка судової реформи (перша — формування Верховного Суду). «Сьогодні це другий етап, який має на меті дві абсолютно чіткі позиції: ми маємо наблизити суди і правосуддя до людей. У нас більше не може бути районів без судів і судів без суддів», — зазначив гарант на підписанні згаданих указів в присутності заступника глави Адміністрації Президента Олексія Філатова та очільника ВРП Ігоря Бенедисюка.

Втім, прогнозують фахівці, поспішне вирішення питання щодо переформатування судової системи породить безліч проблем, існування яких відчують на собі володарі мантій та громадяни.

Одним — перший, іншим — східний

Мабуть, для багатьох несподіванкою стала новина про те, що оптимізація торкнеться не тільки місцевих загальних судів, а й інших: місцевих господарських, апеляційних адміністративних, господарських та загальних. До речі, спочатку АП планувала змінити й систему окружних адмінсудів. ВРП навіть дала згоду на ліквідацію Київського окружного адміністративного суду і Окружного адміністративного суду м.Києва та утворення Окружного адміністративного суду Київської області та м.Києва. Втім, щось змусило реформаторів передумати: відповідний указ так і не з’явився.

Обійшлося без утрат і в «господарників»: замість 27 місцевих судів буде утворена така ж кількість окружних установ. Хоча попередньо ВРП погодила таке собі об’єднання двох інституцій, розташованих у столиці, в одну — Окружний господарський суд Київської області та м.Києва.

А от чисельність апеляційних загальних судів зменшиться: справи розглядатимуть уже не 27, а 26 установ. Не уникли об’єднання Апеляційний суд м.Києва та Апеляційний суд Київської області, які перетворяться  в Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і столицю.

Метаморфози не оминули апеляційні адміністративні інституції. Так, всі 9 судів будуть ліквідовані, натомість 8 утворені (зникне апеляційний адмінсуд у Житомирі). Вони не називатимуться відповідно до міст, в яких розташовані (зокрема, як зараз — Вінницький апеляційний адмінсуд): у найменуванні з’явиться порядковий числівник (наприклад перший, другий, третій ААС). До речі, назви апеляційних загальних судів залишаються прив’язаними до міста розташування.

Також на одиницю зменшиться кількість апеляційних господарських судів (не буде інституції в Донецьку). Втім, до назв нових установ реформатори підійшли інакше, не визначаючи, який суд буде першим, а який — восьмим. Тут застосований «принцип компаса», адже на карті з’явиться, наприклад, Східний апеляційний господарський суд, Південно-Західний АГС, Північний АГС. Як вважають експерти, придумуючи назви апеляційних установ, доречніше та логічніше було б керуватися одним правилом.

Значно скоротиться чисельність місцевих загальних інституцій: правосуддя здійснюватимуть 282 установи замість нинішніх 663. Цікаво, що одні суди будуть реорганізовані (злиті з іншими), а другі — ліквідовані. В цьому випадку також незрозуміло, чому 149 місцевих судів будуть стерті з лиця землі, а 514 — об’єднані. Зокрема, у Вінницькій, Рівненській та Хмельницькій областях всі до одного суди будуть реорганізовані, а в мм.Києві та Севастополі — ліквідовані.

До речі, у великих містах кількість районних судів зменшиться. Але це не стосується Одеси: тут як було, так і зостанеться 4 установи. Крім того, попередньо планувалося залишити в найменуваннях нових окружних судів назву певного району. Наприклад, ВРП погодила утворення Франківського окружного суду м.Львова Львівської області в Залізничному, Франківському районах міста.

Проте переміг «принцип застосування порядкового числівника»: відповідно до указу Президента ці райони обслуговуватиме Третій окружний суд м.Львова.

Так, свій третій окружний суд буде у 8 містах. А в 10 містах з’явиться від двох до шести окружних судів. Проте найменування окремих установ порядкові числівники не обтяжуватимуть у зв’язку з тим, що в місті працюватиме один суд. Наприклад, у Житомирі замість двох районних інституцій з’явиться Окружний суд м.Житомира.

Оптимізація без пояснень

До цього часу жоден, хто причетний до оптимізації системи, не зміг обґрунтувати необхідності ліквідації інституцій. Так, відповідно до ч.4 ст.19 закону «Про судоустрій і статус суддів» підставами для утворення чи ліквідації храму Феміди є зміна системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

За словами О.Філатова, «ліквідовуються та створюються певні суди у великих містах з метою організаційної та фінансової оптимізації, щоб забезпечити кращий доступ до правосуддя та більш ефективний розгляд судових справ». Утім, ніяких обґрунтувань, на чому вдасться зекономити бюджетні кошти та як поліпшаться можливості громадян користуватися послугами Феміди, озвучено не було.

У рішеннях ВРП, що, як зазначив її керманич, «опрацювала та надала консультації щодо проектів відповідних указів», також не варто шукати жодних тлумачень: їх там немає. Фактично у вступній частині вердиктів Ради перелічені храми Феміди, які зникнуть із судової карти та які з’являться замість них, а мотивувальна — відсутня. В резолютивній частині йдеться про підтримку документів, отриманих з АП, та не заперечується можливість ліквідації, реорганізації старих установ та утворення нових.

При цьому ВРП звернула увагу на те, що «пропозиції окремих судів, які надійшли до Ради, підлягають додатковому вивченню». На думку експертів, це могло б стати підставою для відкладення ВРП розгляду цього питання та з’ясування всіх обставин. Але не стало.

Вже на зустрічі з Президентом І.Бенедисюк пояснив: завдяки оптимізації структура судової системи стане більш чіткою. «Вважаю, що це буде основою для стратегічного планування розвитку судової системи», — зауважив очільник ВРП.

Проте володарям мантій їхнє майбутнє не видається таким чітким, адже всі обґрунтування реформаторів зводяться до загальних фраз. Тому саме відсутність конкретного плану подальших дій, з яким законники могли б попередньо ознайомитися та обговорити, найбільше й лякає суддівську спільноту.

Пропозиції не на часі

Нагадаємо: у листопаді 2017-го делегати позачергового XIV з’їзду попросили Президента відкласти створення мережі окружних судів, закликали ВРП проконсультуватися з органами суддівського самоврядування щодо оптимізації.

Крім того, форум законників визнав недостатніми заходи Державної судової адміністрації щодо інформування громадськості, володарів мантій про переформатування системи. Делегати попросили ДСАУ не забувати, що при створенні нових установ варто врахувати географічне положення судів та наявність транспортного сполучення між ними.

Втім, слова найвищого органу суддівського самоврядування пропустив повз вуха не тільки «чужий для системи» глава держави, а й «рідні» ВРП та ДСАУ, які мали б дбати про інтереси служителів Феміди та зважати на рішення з’їзду.

Це стало зрозуміло вже тоді, коли з’явилися перші два укази про ліквідацію та утворення нових установ. Сталося це 12 грудня минулого року, хоча 13 листопада форум законників прийняв рішення про те, аби збори володарів мантій у місячний термін (тобто до 13 грудня) висловили свої пропозиції щодо запланованої оптимізації та направили їх до Ради суддів. Можливо, остання такі звернення й отримала, але сенсу їх розглядати вже немає.

Стан невизначеності

У той же час очевидно, що Президентові, ВРП та ДСАУ потрібно дати відповіді на запитання, які сьогодні найбільше хвилюють суддів. Так, недавно представники ГО «Асоціація розвитку суддівського самоврядування України» попросили згадані органи та гаранта повідомити, коли планується утворити окружні місцеві та апеляційні суди та припинити роботу як юридичних осіб ліквідованих інституцій. Але, швидше за все, чіткої відповіді на це ніхто не зможе дати, бо графіка переходу того чи іншого суду зі стадії ліквідації або ж  реорганізації на стадію утворення немає.

Також АРССУ цікавиться, чи не доведеться по-новому розглядати справи, які були в провадженні суддів ліквідованих та реорганізованих судів. Як відомо, Президент пообіцяв ініціювати законопроекти щодо забезпечення безперервності розгляду справ у випадку переведення судді до нової установи. «Щоб суддя, який успішно склав іспити, пройшов процедуру перевірки доброчесності, або пройшов за конкурсом, або переведений до нового суду, який працює на тій самій території, мав можливість розглядати ті справи, які він розглядав у старому суді», — пояснив глава держави.

Поки що незрозуміло, як планується закріпити справи за законником. Очевидно одне: процедура переходу володаря мантії до нового суду може затягнутися не на один місяць, тому громадянам доведеться чекати, коли служителя Феміди з багажем справ делегують до окружної інституції.

Нарешті, третє запитання, яке чи не найбільше не дає спокою суддям: як їх та працівників апарату судів переводитимуть до нових установ? Так, у «Перехідних положеннях» Конституції мова йде про те, що у випадках реорганізації чи ліквідації судів володарі мантій мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі. До речі, за словами Президента, «нові суди будуть формуватися на абсолютно прозорому конкурсі».

Разом із цим у профільному законі зазначається: переведення законника на посаду до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи храму Феміди. Крім того, у такому разі згода служителя Феміда на перехід на інше місце роботи не потрібна. Фактично це означає, що реформатори можуть перетасувати суддів так, як їм заманеться.

На думку експертів, подекуди формальне ставлення служителів Феміди до заповнення кадрами органів судової влади та органів суддівського самоврядування тепер зле з них пожартувало. Крім того, дається взнаки відсутність у судовій системі лідера, який міг би відстояти інтереси володарів мантій та не йшов на повідку в можновладців.

Тепер Феміду чекають нелегкі часи — стан невизначеності. А про те, чи засвоїть вона урок поспішної оптимізації, дізнаємося вже в березні, коли відбудеться XV з’їзд суддів, на якому вирішуватимуться кадрові питання. Якщо делегати виважено підійдуть до заповнення вакансій у відповідних органах та суворо спитають з раніше призначених туди членів, то, можливо, певні зрушення відбудуться. В тому ж разі, коли з’їзд пройде тихо-спокійно, за заздалегідь написаним кимось сценарієм, судова система доведе, що не спроможна боротися та протистояти політичним віянням. Тоді на багатообіцяючий фінал, як в «Іронії долі», годі й сподіватися.

З таблицею «Співвідношення між кількістю місцевих загальних судів та утворених замість них окружних судів» можна ознайомитись на нашому сайті.