ВС: легитимность под вопросом

О чем забыли реформаторы, создавая высшую судебную инстанцию

Первый этап конкурса в Верховный Суд завершен. Однако до сих пор отдельные вопросы не решены. Что делать, если Высший совет правосудия не пропустит кого-то из конкурсантов? Нужно ли увольняться претендентам-судьям с должностей, чтобы быть назначенными в ВС? Должны ли они принимать присягу? Кто, когда и как будет формировать аппарат Суда?

Кадрове питання

Після завершення тестування та перевірок претендентів на суддівські мантії експерти продовжують обговорювати експериментальний добір до найвищої судової установи. Одним з найбільш дискусійних моментів стало залучення до процесу громадської ради доброчесності. Про те, навіщо була створена ГРД, чого їй вдалося досягти, а що необхідно вдосконалити, фахівці говорили під час конференції «Конкурс до нового Верховного Суду: кращий досвід, отримані уроки та перспективи».

За словами законодавців, натхненники ідеї мали дві цілі. Перша — допомогти Вищій кваліфікаційній комісії суддів та ВРП повернути довіру до судової системи. Друга — збір інформації про доброчесність кандидатів.

Загалом до діяльності ГРД у представників профільного комітету зауважень немає. А от до самого конкурсу є. Наприклад, незрозумілою виявилася позиція ВККС, яка пропустила до ВРП лише 120 претендентів, хоча горнила відбору пройшло набагато більше. Адже, якщо ВРП не пропустить когось з претендентів (а ще 20 суддів потраплять до Великої палати ВС), кількості людей у мантіях в одному чи кількох касаційних судах може не вистачити для забезпечення належної роботи. Тож, напевне, потрібно було передбачити можливість залучення наступних у рейтингу.

Голова ВККС Сергій Козьяков погодився, що ця пропозиція є слушною і, можливо, комісія врахує її при проведенні другого етапу конкурсу. Однак те, коли цей етап буде проведений, невідомо. Нині на часі добір суддів, проведення кваліфікаційного оцінювання тих, хто вже має мантії, заповнення вакантних суддівських посад та конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Відступ у бік

Не до проведення другого етапу і тим, хто переймається фактичним створенням ВС. На їхню думку, нагальною є необхідність вирішення низки процедурних питань, які стосуються роботи нового Суду.

Скажімо, чи мають бути звільнені з посад переможці конкурсу — судді, перш ніж будуть призначені до новоствореного органу? Чи не втратять своїх повноважень члени ВРП у момент такого звільнення? Чи повинні усі новоспечені судді ВС складати присягу чи цей обов’язок покладений тільки на тих, хто ще не одягав мантії? Чи можна вважати легітимним новостворений ВС, якщо не буде дотримано всіх вимог закону?

На жодне із цих питань однозначних відповідей поки що немає. Так, голова ВРП Ігор Бенедисюк говорить, що діючі судді вочевидь перейдуть до ВС у порядку переведення. Принаймні заяв про звільнення від конкурсантів не надходило. Тож це питання у ВРП ще не обговорювалося. Однак, як звертав увагу «ЗІБ», норми профільного закону не передбачають переведення до ВС. Ідеться про особливу процедуру призначення.

Що ж до присяги, то І.Бенедисюк вважає, що складати її мають тільки науковці та адвокати. Цієї ж думки дотримуються, наприклад, голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Борис Гулько і претендент на посаду судді ВС Володимир Кравчук. А ось у ВККС переконані, що ці питання має вирішувати керівник апарату Суду. Тим більше що закон не робить винятків для діючих суддів.

Власне, посада керівника апарату ВС також вакантна. Однак у Державній судовій адміністрації кореспонденту «ЗіБ» повідомили, що мають кілька кандидатів на посаду виконувача обов’язків керівника апарату. Останнього призначать найближчим часом. Але не раніше, ніж буде оприлюднений закон про процесуальну реформу (проект №6232), де ця посада передбачена.

Що ж стосується інших працівників апарату, то голова ДСАУ Зеновій Холоднюк схиляється до того, що йтиметься про переведення працівників апарату з Верховного та вищих спеціалізованих судів. Однак поки що це лише пропозиція.

З приводу легітимності ВС більшість експертів проблем не вбачають. Мовляв, зміни до Конституції залишили на деякий час повноваження створювати суди за Президентом. Водночас строк дії цих повноважень незабаром спливає. Отже, для створення ВС указу не вимагатиметься. Однак у такому разі не варто очікувати на цю подію раніше від початку нового року, адже до 31 грудня без президентського акта жоден суд заснувати не можна.

Разом з тим у Конституції йдеться про те, що Суд може бути створений відповідним законом. Хоча на окремий закон про ВС годі й розраховувати. А у «Перехідних положеннях» закону «Про судоустрій і статус суддів» мовиться про необхідність заснування ВС протягом конкретного часу (див. «ЗіБ»). І хоча науковці зауважують, що зміст цих положень слід розуміти як процес (тобто вживається словосполучення «суд створюється», а не «має бути створений»), котрий, власне, і розпочався, окремі фахівці починають ставити це під сумнів. Нагадаємо: відповідальний за реформу на вул. Банковій неодноразово обіцяв, що нова установа запрацює то в березні, то в липні, а востаннє вже й глава держави озвучив крайній строк — жовтень цього року. Проте очевидно, що і ця обіцянка не буде виконана.

Поради для ради

На відміну від нардепів, інші експерти розцінили роботу ГРД менш оптимістично. Так, Асоціація правників України презентувала проект звіту про результати моніторингу роботи ГРД у контексті стандартів та рекомендацій РЄ. Основні зауваження до ради озвучив експерт проекту Микита Нуралін. Зокрема, він відзначив, що майже всі джерела інформації ГРД відповідали вимогам КРЄС. Однак були випадки, коли рада використовувала неперевірені дані з Інтернету. Принаймні відмітки про перевірку такої інформації не було в жодному документі. Використання подібних відомостей фахівці вважають неприпустимим. Якщо ж дані перевірялись, то це має зазначатись у висновку.

Ще одним важливим аспектом експерти називають необхідність розроблення й оприлюднення методології оцінювання, яку використовують у ГРД. І хоча самі члени ради підкреслили, що послуговуються критеріями, визначеними ВККС, а також Бангалорськими принципами поведінки суддів, фахівці вважають, що цього недостатньо. Якщо вже претендентів на суддівські крісла має перевірити ГРД, вони повинні розуміти, яким чином це відбуватиметься.

Розробити методологію та внести зміни до регламенту представникам ГРД радять якнайшвидше, адже, попри те що перевірка першої хвилі претендентів до ВС завершена, повноваження ГРД не припинились. Очевидно, рада братиме активну участь у перевірці кандидатів на посаду Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а також охочих перевестися до апеляційної інстанції. 

Чи врахують побажання експертів у ГРД та чи будуть вирішені питання, які виникли у зв’язку зі створенням ВС, невідомо. Так само невідомо, коли варто очікувати на появу нового ВС та на початок його роботи.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Ігор БЕНЕДИСЮК,
голова Вищої ради правосуддя:

— Я думаю, що діючого суддю звільняти не повинні. Це буде переведення. Суддя займає свою посаду на підставі відповідного рішення. Зараз таке рішення буде прийняте Президентом щодо призначення до відповідного касаційного суду. Що стосується суддів вищих судів, то думаю так: якщо вони не подадуть заяв про звільнення, їх не буде звільнено, вони будуть переведені до інших судів. Це передбачено «Перехідними положеннями» закону.

Володимир КРАВЧУК,
переможець конкурсу на посаду судді Верховного Суду:

— В 2009 році я складав присягу українському народу. Думаю, вона буде чинна доти, доки я живу. Якщо український народ захоче, щоб я ще раз склав присягу, не бачу в цьому ніякої проблеми.