Адвоката, настаивавшего в суде на признании подзащитным вины в совершении преступления, предупредили, а позже отстранили от дел на год
Высшая квалификационно-дисциплинарная комиссия адвокатуры дважды пересматривала решения дисциплинарной палаты КДКА: сначала в регионе не хотели открывать производство против защитника, а затем, когда «вышка» указала на признаки нарушения, решили отделаться предупреждением.
Не надто суворо
Через це в скарзі, яку ВКДКА розглядала на останньому з проведених засідань, крім обґрунтування позиції в дисциплінарній справі, окремо наголошувалося на неправомірності дій місцевих «самоврядників», повноваження яких, на думку заявниці, варто було б достроково припинити. Мовляв, вони провели перевірку необ’єктивно, неповно та без урахування всіх обставин, що мали значення для ухвалення законного рішення. Оскільки ініціювання такого питання об’єктивно виходить за межі повноважень вищої комісії, там зосередилися на вивченні обставин справи.
Матір особи, яку за хуліганство було засуджено до трьох років і одного місяця позбавлення волі, просила позбавити жінку-адвоката свідоцтва. За провину останній було поставлено неналежне виконання професійних обов’язків, порушення вимог несумісності, присяги, Правил адвокатської етики, закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» — стандартний набір звинувачень невдоволеного клієнта, що часто не має під собою реального ґрунту. Проте цього разу було не так.
З первинної скарги до регіональної КДКА вбачалося, що дії адвоката призвели до виникнення в підозрюваного неправильного уявлення про перспективи судового розгляду. Адвокат начебто тиснув на свого підзахисного, щоб той визнав вину, аби можна було ініціювати скорочений розгляд справи.
У дисциплінарній палаті ознак порушення етики не побачили. ВКДКА із цим не погодилася, вказавши на відсутність належної мотивації прийнятого рішення. Там була викладена лише описова частина без дослідження фактичних обставин у сукупності й без їх оцінки.
Після цього в повернутій на новий розгляд справі провадження порушили, а дії адвоката, пославшись на ст.21 профільного закону, кваліфікували як неналежне виконання професійних обов’язків. Оскільки позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, на якому наполягала мати клієнта, здалося надто суворим, колежанку вирішили тільки попередити.
До спрощеного порядку
Утім, надто м’який «вирок» «дисциплінарників» не влаштував скаржницю, і ВКДКА довелося ще раз занурюватися в обставини конфлікту.
Цього разу члени комісії дослідили аудіозаписи судових засідань, з яких випливало, що обвинувачений лише частково визнавав свою вину, тоді як його захисниця стверджувала про повне визнання. Коли ж суддя зачитав початкові показання обвинуваченого, в яких той узагалі не визнавав вини, користуючись правом, наданим ст.63 Конституції, було пояснено, що підзахисний тоді ще не мав адвоката.
На запитання судді, чи можна розглядати справу в скороченому порядку згідно з ст.349 КПК, прокурор відповів відмовою, оскільки в обвинувальному акті й показаннях обвинуваченого були розбіжності.
Тоді адвокат намагався переконати клієнта визнати вину й погодитися з обставинами, викладеним в обвинувальному акті, пояснюючи це тим, що в разі незгоди необхідно буде викликати всіх свідків і потерпілих. За таких обставин суддя оголосив перерву в засіданні й зазначив, що адвокату слід поспілкуватися зі своїм клієнтом, а також ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
З інших аудіозаписів убачалося, що адвокат, допитуючи підзахисного в судовому засіданні, не давав йому можливості висловити свою позицію, перебивав і робив зауваження, аби той коротко відповідав на запитання. Також адвокат, усупереч позиції клієнта, неодноразово звертав увагу на те, що підсудний під час скоєння злочину перебував у стані алкогольного сп’яніння.
Неузгодженість позицій захисника й обвинуваченого фактично призвела до того, що вирок райсуду було скасовано через істотне порушення процесуального законодавства. У своєму рішенні апеляційна інстанція послалася на ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу, згідно з якою суд має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, якщо учасники судового провадження не заперечують проти цього.
Водночас суд мав з’ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснити їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Друга інстанція встановила, що вказане положення процесуального закону дотримане не було. Це призвело до розгляду справи у спрощеному порядку.
Не врахували конфлікту
Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції був допитаний потерпілий. Він на пряме запитання обвинуваченого визнав, що є кумом адвоката. Проте в поясненнях, даних адвокатом під час попереднього розгляду матеріалів дисциплінарного провадження в регіональній КДКА, захисниця зазначила, що вони з потерпілим тільки односельці.
У ВКДКА зауважили, що відповідно до положень ч.1 ст.28 закону адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги в разі конфлікту інтересів. Згідно із ч.1 ст.9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами й обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час адвокатської практики.
На підставі цього члени вищої комісії констатували, що, на порушення зазначених норм, жінка-адвокат взялася за захист підозрюваного, перебуваючи в дружніх стосунках із потерпілим. І цей факт залишився поза увагою дисциплінарної палати.
Також здивувало, що адвокат не звернув уваги на побиття клієнта. Останній був у непритомному стані, і його навіть доставили до лікарні. Правник на це не відреагував належним чином і зазначив, що не розуміє, чому клієнт самостійно не звернувся зі скаргою до правоохоронних органів щодо порушення прав.
Зважаючи на все вищезазначене, ВКДКА дійшла висновку, що ДП не в повній мірі дослідила обставини справи та не дала оцінки діям адвоката, що призвело до необ’єктивного, несправедливо м’якого дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Дії захисника насправді свідчать про грубе порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України. При цьому порушено присягу, закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що дискредитує звання адвоката.
Оскільки раніше адвокат до дисциплінарної відповідальності не притягувався, аналізуючи сукупність порушень, які ним допущені, вища комісія вирішила скасувати рішення ДП КДКА регіону в частині застосування дисциплінарного стягнення та застосувати до правника стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
***
Загалом 30—31 серпня на засіданні ВКДКА за підсумками розгляду 26 скарг на рішення, дії та бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів ухвалено 22 рішення:
• 13 — про залишення скарг без задоволення, а вердиктів КДКА — без змін;
• 6 — про скасування рішень КДКА та ухвалення нових;
• 3 — про скасування рішень КДКА та направлення справ на новий розгляд до відповідних КДКА регіонів із зобов’язанням учинити певні дії.
За двома скаргами провадження було об’єднане й винесено одне рішення. Розгляд трьох скарг відкладено.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!