Расширение ограничений

Новая регуляция для ООО содержит позитивные новации, однако немало т технико-юридических неточностей

Проблема законодательной регуляции деятельности и статуса обществ с ограниченной ответственностью на сегодняшний день является чрезвычайно актуальной. Ведь таких юридических лиц насчитывается больше полмиллиона. ООО — наиболее распространенная организационно-правовая форма субъекта хозяйствования для малого и среднего бизнеса.

Захист прав учасників

Чинне законодавство, яким регулюється діяльність таких товариств, складається з положень Цивільного, Господарського кодексів та закону «Про господарські товариства». Воно є суперечливим, фрагментарним і не відповідає сучасним вимогам щодо гнучкості та ефективності.

Проект закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (№4666) містить низку нововведень, які, на думку розробників та більшості фахівців, дадуть змогу врегулювати відповідні відносини з належним ступенем деталізації, забезпечити необхідну гнучкість регулювання, усунути наявні в чинних актах дублювання й розбіжності та, відповідно, покращать інвестиційний клімат і умови ведення підприємницької діяльності.

Одним з основних недоліків чинного законодавства, на думку спеціалістів, є відсутність належного врегулювання прав учасників товариства. Зокрема, або вони не закріплені належним чином, або відсутні механізми їх реалізації та захисту.

У документі передбачено ряд додаткових інструментів для реалізації прав учасника товариства, наприклад гнучкість нарахування та виплати дивідендів, інститут відповідальності виконавчого органу, можливість створення наглядової ради, удосконалення процедури виключення з товариства, гарантування доступу до фінансових документів товариства. Це дає змогу вчасно виявити порушення своїх прав і зібрати необхідні докази для отримання судового захисту тощо.

Під час розробки проекту автори багато уваги приділили насамперед запровадженню диспозитивності у врегулюванні відповідних відносин. Це забезпечується скасуванням імперативного кворуму та наданням учасникам можливості самостійно встановлювати його на свій розсуд, запровадженням інституту корпоративного договору, що сприяє реалізації прав та обов’язків, пов’язаних з управлінням товариством у погоджений учасниками спосіб, значним скороченням імперативних норм у корпоративному управлінні тощо.

Виплата дивідендів

Основним майновим правом учасника є право брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його частину (дивіденди). На практиці нерідко виникають конфліктні ситуації з приводу прийняття загальними зборами рішення щодо майнових прав усупереч інтересам міноритарних учасників.

Низка норм щодо виплати дивідендів покликана дещо виправити таку ситуацію та захистити права міноритріїв. Зокрема, встановивши обов’язковість виплати дивідендів усім особам, які були учасниками товариства на день ухвалення рішення про виплату, пропорційно розміру їхніх часток.

При цьому граничний строк виплати після прийняття рішення становить 6 місяців, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Значні та правочини із заінтересованістю

З метою підвищення захисту прав міноритарних учасників передбачено й запровадження інституту значних правочинів і правочинів із заінтересованістю (за аналогією із законом «Про акціонерні товариства»).

Механізм полягає в такому. Виконавчий орган не може вчиняти значні правочини та правочини із заінтересованістю за власним рішенням, а має отримати на це спеціальне повноваження від загальних зборів або наглядової ради. Це означає: якщо вимоги щодо погодження не додержані, то виконавчий орган не має повноважень на вчинення правочину. Тоді правочин не вважається вчиненим, тобто не створює юридичних наслідків, на які він спрямований.

Запровадження такого механізму сприятиме більш ефективному контролю за діяльністю менеджменту товариства та дозволить уникнути заниження прибутків товариств унаслідок несумлінності виконавчого органу або мажоритарного учасника, виведення активів і позбавлення кредиторів реальної можливості задоволення своїх вимог.

Інститут наглядової ради

Додатково з метою контролю товариства в статуті можуть передбачити створення наглядової ради, яка в межах компетенції, визначеної тим-таки статутом, контролюватиме та регулюватиме діяльність виконавчого органу. Створення наглядової ради має на меті підвищити привабливість ТОВ, насамперед для іноземних інвесторів, адже для останніх такий орган є найбільш прийнятним та ефективним інструментом контролю за менеджментом в умовах географічної віддаленості, мовних і культурних бар’єрів.

У зв’язку із цим пропонується надати учасникам ТОВ можливість передбачити в статуті участь у наглядовій раді незалежних членів.

Виключення з товариства

Проект містить ряд норм, що кардинально змінюють процедуру виключення учасника з товариства.

По-перше, встановлено правило, за яким учасник, частка якого в статутному капіталі товариства перевищує 50%, може вийти з нього тільки за згодою інших учасників, тоді як той, частка якого не перевищує 50%, може в будь-який час вийти з товариства без отримання такої згоди. Необхідність згоди на вихід для контролюючого учасника пояснюється тим, що надання йому можливості вимагати виходу з товариства в умовах, коли він контролює виконавчий орган, створює надзвичайно високий ризик порушення прав інших учасників шляхом виведення більшої частини активів на підставі виплати йому компенсації вартості його частки в капіталі товариства.

По-друге, запроваджується процедура, згідно з якою учасники, котрі сукупно володіють більше ніж 50% голосів, мають право звернутися до суду з вимогою про здійснення примусового викупу частки іншого учасника, якщо дії того завдають шкоди товариству.

Нагадаємо, що чинне законодавство дозволяє виключити з товариства учасника, який систематично не виконує або неналежно виконує обов’язки або своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, за рішенням більшості голосів від загальної кількості учасників, що, відповідно, створює надто багато передумов для зловживань недобросовісних мажоритарних учасників. Положеннями ж проекту передбачається встановлення чітких критеріїв виключення та виходу учасника. Зокрема, його може бути виключено з товариства лише у випадках та порядку, встановлених законом. А право учасника вийти з товариства обмежується тільки прямо передбаченими в законі випадками (наприклад, забороняється вихід єдиного учасника з товариства тощо).

Також у документі визначено випадки, коли учасника може бути виключено за рішенням загальних зборів. Приміром, якщо він не вніс вкладу для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, або у випадку виключення померлого або припиненого учасника. У разі ж заподіяння такою особою шкоди інші учасники мають право виключити її з товариства тільки за рішенням суду з обов’язковим викупом частки.

Зазначимо, що попередня редакція проекту дозволяла виключити учасника у випадку перешкоджання ним діяльності товариства також лише за рішенням суду. Із заявою до останнього мали право звернутися учасник або учасники товариства, номінальна вартість часток яких у сукупності становить не менше ніж 10% статутного капіталу товариства.

Як бачимо, теперішній текст установлює поріг у 50% голосів і передбачає викуп частки учасника, а не просто виключення його, що ускладнює процес виключення за заявою міноритаріїв.

Вартість частки

Новелою проекту також є механізм визначення вартості частки. Виходитимуть із ринкової вартості всього майна товариства як сукупності та розміру частки такого учасника в ньому. Це нововведення дасть змогу уникнути проблеми диспропорцій в оцінці таких специфічних об’єктів, як частки в капіталі ТОВ, спричинених тим, що великі частки (які забезпечують учаснику значний вплив на політику товариства або контроль над його виконавчим органом) оцінюються значно вище від часток, які такого впливу не забезпечують.

При цьому передбачено й право ознайомлюватися з будь-якими документами товариства, що можуть бути необхідними для визначення його фінансового стану та вартості частки на дату виходу, що уможливлює запобігти зловживанням — штучному заниженню вартості частки учасника, котрий вийшов.

Необмежений склад

Також варто зазначити, що планується скасувати кількісне обмеження складу учасників. На думку розробників документа, таке обмеження позбавить багато юридичних осіб з великою кількістю учасників легальної можливості обрати найбільш комфортну організаційно-правову форму та оптимізувати склад своїх учасників. А отже, провокуватиме до застосування сумнівних і незаконних засобів впливу на акціонерів.

Разом з тим широкі права щодо управління товариством, які проект надає учасникам, створять у них потужну мотивацію звузити своє коло за рахунок викупу часток тих учасників, які не виявляють інтересу до діяльності товариства та не беруть участі в загальних зборах. Це покладе край зловживанням тиском і примусом у цих процесах.

Антирейдерські норми

З метою захисту від рейдерських атак є намір запровадити обов’язкове нотаріальне посвідчення справжності підписів учасників на більшості документів, на підставі яких уносяться зміни до відомостей про частки учасників у статутному капіталі. Це, зокрема, стосується таких документів, як рішення загальних зборів про зміни статутного капіталу й розмірів часток учасників товариства, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заяви про вступ і вихід з нього, акт приймання-передачі частки в статутному капіталі.

Важливою новелою є вилучення інформації про розмір статутного капіталу та список учасників товариства з переліку відомостей, що підлягають обов’язковому закріпленню в статуті. Замість включення відомостей про статутний капітал та учасників до статуту такі відомості відображатимуться в єдиному державному реєстрі.

Більше того, «Перехідними положеннями» документа передбачається внесення змін до закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», якими гарантується право учасників на вихід з товариства, вступ до товариства та передання частки через установлення вимоги про внесення державним реєстратором відповідного запису на підставі документів, поданих саме заінтересованою особою, а не товариством (керівником виконавчого органу). Такі норми фактично зводять до мінімуму ризик блокування менеджментом або іншими учасниками реєстрації змін у складі учасників.

***

Проект №4666 містить і чимало інших нововведень, серед яких, наприклад, звернення стягнення на частку, скасування заборони на конвертацію майнових вимог до товариства в частку в статутному капіталі тощо. При цьому відповідно до «Перехідних положень» товариства матимуть один рік із дня набрання законом чинності на приведення статутів у відповідність до його положень.

Позитивні для розвитку галузі новації після ухвалення документа дійсно дадуть можливість значно покращити бізнес-клімат, сприятимуть захисту прав та інтересів як кожного окремого учасника, так і інтересів самого товариства. Разом з тим проект містить багато техніко-юридичних неточностей, у зв’язку із чим і був направлений на доопрацювання після його розгляду в другому читанні.