Фемида: статус он-лайн

Участники судебного форума пытались выяснить, зачем переводить процесс в электронный вид и когда ожидать изменений

Уже в следующем году каждый участник судебного процесса сможет получить персональный электронный кабинет, благодаря которому будет знать о движении своих дел и сможет подавать новые заявления. А судьи будут иметь возможность ускорить рассмотрение дел и сэкономить на бумаге и марках. Однако такие новации — перспектива, для реализации которой судьи из разных регионов решили изучить имеющийся опыт.

Невипадкове місце

П’ятий за рахунком судовий форум відбувся 11 листопада у Вінниці. Читаючи план заходу, можна було зробити висновок, що це місто обрали невипадково: основною темою визначили запровадження електронного судочинства.

Як зауважив президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування Володимир Кравчук, Вінниччина є лідером у цій сфері. Підтримує таку позицію й голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк. «Вінницький апеляційний адмінсуд — один з піонерів, який запровадив електронні послуги. І я думаю, що цей досвід буде дуже корисний. Саме для того, щоб з ним познайомитись, можливо, щось запозичити, ми сьогодні тут», — наголосив він.

Підтримує перетворення й голова Ради суддів Валентина Сімоненко. За її словами, електронне судочинство спростить доступ до процесу. Зокрема, наголосила очільниця органу суддівського самоврядування, громадяни матимуть змогу подавати заяви та процесуальні документи зі своїх комп’ютерів, стежити за тим, як просувається розгляд справ. Також, на переконання В.Сімоненко, вдасться спростити виконання рішень, що нині є однією з ключових проблем правосуддя. Можна буде покращити й взаємодію всередині судової системи, адже не доведеться чекати, доки матеріали надійдуть поштою.

«Це дуже складні відносини, і зараз ми лише на початку їхнього становлення. Але це один із найважливіших стратегічних напрямів розвитку судової системи, тому ми намагаємося вивчати досвід найкращих. Одним з аспектів, які будуть закладені в загальнодержавну систему, стануть ті підходи, що діють у ВААС. Безумовно, це ще не той електронний суд, який ми плануємо побудувати, але це вже частинка, що працює», — зазначила голова РСУ.

Тим часом робота над новим програмним забезпеченням триває. За словами голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, створена канва нового продукту, а з 1 січня його почнуть уводити в експлуатацію.

Кабінет для кожного

Передбачається, що на початку наступного року будуть ухвалені зміни до законодавства, які дозволять запровадити електронний кабінет. А в травні нова система діятиме у кількох судах, зокрема у Вінницькому апеляційному адміністративному окрузі та в Київському райсуді м.Одеси. А вже з липня до неї мають долучитися всі суди країни.

Детальніше про систему розповів голова ВААС Віталій Кузьмишин. За його словами, програмне забезпечення дозволить кожній особі зареєструватись на сайті та мати доступ до свого персонального кабінету. Там вона зможе переглянути інформацію щодо кожної справи, в яких бере участь. Так, до її послуг будуть ухвали про відкриття провадження, клопотання, заперечення сторін тощо. В цьому ж кабінеті особа відразу отримуватиме повідомлення щодо звернення до неї з позовом.

Там же можна буде дізнатися розмір судового збору або заповнити форму для подання заяви до суду. Таким чином, електронна система має як підвищити оперативність отримання інформації, так і дозволити зекономити на поштових послугах. На думку В.Кузьмишина, така практика застосовується в окремих країнах, зокрема у США та Німеччині.

Деякі елементи електронного судочинства вже використовуються у ВААС. Так, у сторін є можливість віддаленого доступу до справи. «Зайшовши на сайт через спеціальний код доступу, користувач може побачити ухвалу про відкриття провадження та дізнатись про призначення розгляду», — повідомив очільник установи.

Також запроваджено систему електронної справи. «Документи, які надходять, скануються, і судді не потрібно чекати, коли він отримає їх у паперовому вигляді. Це зручно як для суддів, так і для апарату суду», — розповів В.Кузьмишин. Таким документом можуть користуватися суддя, його помічник, секретар засідання. Щоправда, зазначив голова ВААС, ці механізми стосуються саме внутрішньої роботи суду.

А для сторін також є кілька електронних «бонусів». Зокрема, повідомлення про дату та час судового засідання надсилатиметься на мобільний телефон чи електронну пошту. Також спрощено процедуру замовлення копій рішення: можна так само скористатися сайтом. Але, якщо потрібно завірити рішення мокрою печаткою, відвідати установу все ж доведеться, щоб забрати його. Також у суді забезпечили он-лайн-трансляцію засідань. Припиняється вона лише у тому випадку, якщо проти висловиться сторона.

Вигідна справа

Значний досвід у запровадженні електронного судочинства мають і в Київському райсуді м.Одеси та Овідіопольському райсуді Одеської області. Тут зосередилися на сучасних технологіях взаємодії з органами державної влади.

Для прикладу, після проведення всіх дій щодо реєстрації справ знадобиться інформація про місце проживання чи перебування особи. Для отримання цих відомостей слід звернутись до територіального управління Державної міграційної служби. Середня вартість одного запиту, якщо надсилати його традиційним способом, — близько 10 грн., а якщо в електронному вигляді — безкоштовно. Як наслідок, завдяки цим нововведенням установи змогли зекономити у 2015 р.
понад 90 тис. грн. А якби таким же способом працювали всі суди області — економія сягнула б 1,8 млн грн. До того ж суттєво скорочується строк опрацювання запиту і, відповідно, розгляду справи.

Так само значної економії в межах області можна було б досягти завдяки електронній взаємодії з іншими інституціями. Приміром, пересилання клопотань, скарг і заяв до прокуратури дозволило б залишити в бюджеті майже 200 тис. грн., а листування з виконавчою та фіскальною службами —
понад 0,5 млн.

У тому, що запровадження змін не таке складне, як може здатися на перший погляд, переконаний начальник Територіального управління ДСА в Одеській області Володимир Куценко. «Найважче в електронному судочинстві — це електронне діловодство, яке судді вже опанували. Все інше — це створення справи в електронному вигляді, обмін документами між учасниками процесу й електронний рух справ між інстанціями», — розповів він.

Паралельно, відзначив В.Куценко, можна розвивати різноманітні опції, наприклад виклик до суду завдяки СМС-повідомленням та трансляції засідань. Таких опцій може бути безліч, і необов’язково впроваджувати їх одразу. Головне — забезпечити основу у вигляді електронного обігу документів.

На практичному значенні запровадження сучасних технологій наголосила й міжнародний експерт проекту ЄС «Підтримка реформ юстиції в Україні» Ельміра Міцкієне. За її словами, 12 років тому в Литві стягувалось лише 5—9% боргів, але тепер цей показник збільшився у кілька разів. З одного боку, цього вдалося досягти завдяки появі приватних виконавців, а з другого — значну роль відіграла комп’ютеризація процесу.

Нині виконавці в прибалтійській країні здійснюють провадження виключно в електронному вигляді. Так, у спеціальній системі можна перевірити все наявне в боржника майно і відразу накласти арешт. Це стало можливим завдяки тому, що система підключена до всіх реєстрів, і виконавець бачить, які в боржника є нерухомість, автомобілі, банківські рахунки. Тому не потрібно звертатись із запитами до жодних інституцій, аби отримати ці відомості. До того ж, якщо в особи кілька банківських рахунків, система визначить, який слід арештувати, аби покрити борг. Інші не будуть заблоковані.

Загалом доцільність запровадження системи електронного судочинства майже ні в кого не викликає сумнівів. Питання лише в тому, чи вдасться до літа забезпечити її функціонування на належному рівні. Адже потрібне не тільки програмне забезпечення. Слід продовжувати комп’ютеризацію, купувати якісні монітори, потужні сканери, що здатні оцифровувати величезну кількість паперів. А без значного фінансування реалізувати це навряд чи вийде.

Коментар «ЗіБ»

Які очікування та сподівання покладають експерти на запровадження сучасних технологій?

Під час судового форуму кореспондент «ЗіБ» поцікавився в його учасників, як вони оцінюють перспективу запровадження електронного суду і чи вдасться реалізувати заплановане.

«Інститут електронного суду важливо прописати на рівні закону, а вводитися в дію він буде поетапно»

Віталій Кузьмишин, голова Вінницького апеляційного адміністративного суду:

— Тривалий час наш суд з метою експерименту напрацьовував певні механізми електронного судочинства. Ми дивились, як вони спрацюють, чи відповідають суспільним запитам користувачів суддівських послуг.

Звичайно, це програмне забезпечення і відповідні послуги поетапно запроваджувались у нашому суді. Це он-лайн-реєстрація учасників процесу, віддалений доступ до судової справи, ознайомлення з матеріалами тощо. Тому все, що потрібно стороні від суду, вона могла отримати на свою електронну адресу.

У нашому суді з’явилися такі послуги, як надсилання СМС-повідомлень про день та час розгляду справи, відеоконференцзв’язок. Зараз же ці речі діють у судовій системі на державному рівні. Звісно, десь ці послуги працюють ефективніше, а десь гірше. Ми маємо розуміти, що реалізація змін залежить від людського фактора: як від користувачів послуг, так і від працівників апарату, котрі мають бути готові до нових умов. Але головне, що нововведення закріплені на законодавчому рівні.

Так само інститут електронного суду важливо прописати на рівні закону, а вводитися в дію він буде поетапно, коли до цього будуть готові і працівники апарату, і суди.

«Перевагою є зручність цих сервісів, адже зменшується потреба у втручанні людини»

Володимир Кравчук, суддя Львівського окружного адміністративного суду, президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування:

— Запровадження електронного судочинства — один з найбільш технологічних напрямів змін. У Вінниці ж ідуть напрацювання у цій сфері з 2008 р., і якщо подивитись сайт Вінницького апеляційного адміністративного суду, то можна побачити багато електронних сервісів.

Зараз запровадження новацій обговорюється на рівні Ради з питань судової реформи, а тому нам хотілось зібрати найбільш помітні проекти, щоб люди, які відповідають за цей напрям, подивились, в якому стані зараз справи, дали чіткі завдання для розробників і якомога швидше реалізували цей проект у всіх судах.

До того ж електронне судочинство може зменшити дрібну корупцію, адже не буде контакту між особою, яка звертається до суду, і канцелярією. Також очевидною перевагою є зручність цих сервісів, адже зменшується потреба у втручанні людини. Все працюватиме відповідно до прописаних алгоритмів, які визначить розробник.

«Ми можемо сподіватись на прискорення розгляду справ, простіший доступ до судочинства»

Андрій Жук, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду, член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування:

— Електронне судочинство — це зовсім новий формат спілкування суспільства із судом. Це спрощує доступ до правосуддя і разом з тим —роботу самих суддів, адже вже немає величезної кількості паперових документів, а є електронні копії, з якими легше працювати.

Ми можемо сподіватись на прискорення розгляду справ, простіший доступ до судочинства. Якщо ж додатково будуть уведені пільги на сплату судового збору для осіб, які скористаються електронною формою подання заяви, це зробить судочинство більш доступним, адже зараз ці збори досить високі. Тому від запровадження цієї системи будуть виключно позитивні наслідки, і жодних негативних результатів очікувати не варто.

«Для ефективного впровадження цього проекту потрібна не тільки воля згори, а й підтримка знизу»

Тетяна Ющенко, учасник другого суддівського добору:

— Ми живемо в епоху високих інформаційних технологій, тому електронне судочинство швидше є вимогою часу, ніж чимось незвичним та дискусійним. Реалізація цього проекту має стати одним з пріоритетних напрямів удосконалення системи судочинства, адже всі розуміють, що зараз особливо важливо налагодити спілкування між судовими інстанціями та учасниками процесу.

Як наслідок, від ефективної роботи електронного судочинства виграють всі: підвищиться оперативність розгляду справ, заощаджуватимуться державні кошти і головне — не витрачатиметься надмірний час. А його, як відомо, за гроші не купиш.

Утім, для ефективного впровадження цього проекту потрібна не тільки воля згори, а й підтримка знизу, на рівні кожного окремого суду. Необхідне гармонійне поєднання правової культури та інтернет-культури, а також відповідальне ставлення до спільної справи всіх учасників судового процесу.