Курс на усовершенствование

Качество подготовки судей попробуют улучшить благодаря модернизации отечественного образования

Представители правительства, образовательного и профессионального сообществ подвели итоги внешнего независимого оценивания при поступлении в магистратуру по специальности «право» в 2016 году. Эксперимент по оцениванию стал первым шагом на пути к модернизации юридического образования в Украине.

Прозорий відбір

Прийом у магістратуру випускників-бакалаврів за результатами єдиного іспиту, максимально наближеного до формату незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів, відбувся 23.07.2016 у дев’яти університетах країни.

Тестові завдання із загальної навчальної правничої компетентності, правознавства та англійської мови розробляла робоча група, до складу якої ввійшли представники вищих навчальних закладів — учасників експерименту. Формуванням мережі пунктів тестування, друком зошитів, проведенням вступних випробувань, опрацюванням бланків відповідей із подальшим визначенням результатів займались український і регіональні центри оцінювання якості освіти.

Так, для проведення вступного іспиту з використанням відповідної технології було створено 12 пунктів тестування: 1 — у Полтаві, 5 — у столиці, по 2 — в Одесі, Львові та Чернівцях. Загалом бажання вступити в магістратуру в порядку експерименту виявили 1896 бакалаврів, які подали документи та були зареєстровані; 1743 з них пройшли тестування в цих пунктах.

Причому 1 запізнився на іспит, 2 достроково припинили роботу над тестом через погіршення стану здоров’я, ще 19 — через виявлення в них засобів зв’язку. Результати цих осіб були анульовані. Кілька учасників залишили пункти тестування після ознайомлення з блоком тестових завдань із загальної навчальної правничої компетентності, так і не завершивши екзаменаційної роботи.

За відкритістю та прозорістю процесу стежили 13 громадських спостерігачів. Це забезпечить справедливість відбору вступників та доступу до юридичної освіти.

Реформувати систему

Такі зміни в системі підготовки юристів допоможуть якісно реформувати судову систему, прокуратуру та адвокатуру, вважають експерти.

Зокрема, про це під час круглого столу «Модернізація правничої освіти в Україні: здобутки експерименту з проведення у 2016 році ЗНО при вступі до магістратури за спеціальністю «право» говорив голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк. Він підкреслив, що «якість юридичної освіти є одним із ключових чинників, який впливає на якість роботи судової та правоохоронної систем, нотаріату й адвокатури в цілому».

У свою чергу керівник проекту USAID «Справедливе правосуддя» Девід Вон наголосив на необхідності модернізації юридичної освіти в Україні. «Наш досвід переконує, що важко покращувати якість підготовки суддів без удосконалення системи правничої освіти в країні загалом. Якісна юридична освіта є запорукою підготовки професійних правників і, відповідно, висококваліфікованих суддів, адвокатів та прокурорів», — сказав він.

До обговорення сучасного стану освітніх справ і спільної діяльності щодо відповідної модернізації Мін’юсту, Міністерства освіти і науки, фахових об’єднань правників та правничих шкіл долучились також чиновники та представники правничих шкіл і студентства. Свої думки щодо експерименту висловили представники вишів-учасників.

Виявилося, що його проведення підтримувало близько 70 вузів, однак, оцінивши рівень підготовки студентів-бакалаврів за спеціальністю «право» у світлі європейських стандартів вищої освіти та забезпечення якості правничої професії, більшість утрималася від участі в тестуванні, оголосивши про вдосконалення своїх навчальних програм.

Загалом в Україні правників готує близько 300 ВНЗ, проте в інших навчальних закладах якість юридичної освіти взагалі не досліджувалася.

Як повідомив «ЗіБ» член Вищої ради юстиції, декан юридичного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка у 2003—2015 роках Андрій Бойко, євроінтеграція передбачає нові виклики для вітчизняної юридичної освіти. Йдеться не тільки про знання українського законодавства та міжнародних договорів, ратифікованих Україною, а й про знання права Європейського Союзу. «Помічником судді, прокурором чи адвокатом можна працювати, маючи повну юридичну освіту. Такий підхід панує в континентальній Європі», — прокоментував ситуацію А.Бойко.

Прикметно, що більшість європейських країн не мають заочної форми юридичної освіти (докладніше див. №29 «ЗіБ»).

Чи відмовиться від класичної заочної освіти Україна, стане зрозуміло з напрацьованих експертами рекомендацій. А поки що після ознайомлення з презентованим під час круглого столу проектом «Концепції розвитку юридичної освіти в Україні» можна зробити висновок, що розвиток правничої освіти має бути спрямований на підготовку правника відповідно до його фундаментальної ролі — утверджувати верховенство права через захист прав і свобод людини.