Длинная дорога ко дворцу

Претендентов на «верховные» мантии ожидают три испытания, которые могут значительно затормозить процесс заполнения вакансий

Наконец Высшая квалификационная комиссия судей дала надежду представителям Верховного Суда, что вскоре институция пополнится новыми кадрами. Однако ввиду тех сложных экзаменов, которые ожидают желающих добраться до «верховного» Олимпа, и процедурных моментов можно спрогнозировать, что в лучшем случае свободные кресла в ВС заполнятся только в конце 2016-го.

Заява про наміри

Ще в 2015 р. у найвищому судовому органі з’явилися ознаки кадрового голоду: 8 законників пішли у відставку, а одного ХІІІ з’їзд суддів делегував до Конституційного Суду. Але тоді установа не била на сполох із цього приводу.

У 2016-му відчуття «спустошення» тільки посилилося. І не тільки через те, що в лютому та квітні Верховна Рада відправила на відпочинок ще двох служителів Феміди, а й тому, що ВККС не поспішає із заповненням наявних у ВС вакансій. Хоча під час лютневого брифінгу «верховники» зізналися:  з нетерпінням очікують, коли комісія оголосить конкурс і публічно, прозоро відбере претендентів на вільні посади.

Водночас члени постійно діючого органу виправдовуються: велику частину їхнього часу забирає проведення первинного кваліфікаційного оцінювання. Відтак до проблем «верховників» у них не доходять руки.

Втім, недавно комісія, «зважаючи на надзвичайну важливість роботи повного складу ВС для сталого розвитку судової системи та велику кількість вакансій», пообіцяла найближчим часом оголосити конкурс на зайняття вільних посад в установі. Та не так хутко діється, як говориться.

План заходів

У першу чергу потрібен час на реалізацію процедурних моментів. Так, ВККС повинна розмістити оголошення про конкурс на заміщення вакансій не пізніше ніж за місяць до його проведення (ст.73 закону «Про судоустрій і статус суддів»). Крім цього, затвердити правила добору «верховників».

До того ж ВККС планує залучити до підготовки конкурсу Раду суддів, обговорити кандидатури в широких професійних колах асоціацій суддів, інших професійних об’єднань юристів, зокрема й скориставшись допомогою юридичних ЗМІ. Тож можна припустити, що на такі заходи знадобиться не один місяць.

Як повідомила член ВККС Анастасія Заріцька під час виступу на Тернопільському регіональному судовому форумі, процес добору тих, хто допомагатиме у виробленні єдиної практики та забезпеченні права кожного на справедливий вердикт, стартуватиме у червні й триватиме до жовтня. Та це, очевидно, найбільш оптимістичний прогноз. Бо у випадку зміни «режисерського бачення» цієї процедури все може піти за зовсім іншим сценарієм.

Додаткове оцінювання

Той, хто наважиться претендувати на «верховну» мантію, має бути готовий пережити чимало відбіркових перипетій. Так, кандидатів чекають три найголовніші випробування. Фактично їм доведеться пройти вогонь, воду та мідні труби.

Перший екзамен — це кваліфікаційне оцінювання. Річ у тім, що відповідно до закону комісія проводить конкурс на зайняття вакансій на підставі рейтингу служителів Феміди за результатами іспиту, складеного в межах процедури кваліфоцінювання. Тож як не крути, а змагатися за крісло у ВС можуть тільки ті, хто пройде перевірку на профпридатність.

Уже із цим питанням у ВККС можуть виникнути проблеми. Що ми маємо на сьогодні? Кваліфоцінювання пройшла сотня представників місцевих судів та стільки ж — апеляційних. Утім, крім них, претендувати на «верховне» крісло можуть й інші представники суддівської спільноти: кожен законник, який служить Феміді не менш як 15 років або має науковий ступінь, отриманий до призначення на посаду судді, та науковий 15-річний стаж у галузі права. Якщо такі особи бажатимуть працювати на «верхівці», то, ймовірно, ВККС не залишатиметься нічого іншого, як провести, так би мовити, позапланове оцінювання таких кандидатів.

Головне, аби в доволі напруженому графіку членів постійно діючого органу знайшовся час на таку «кваліфревізію». Водночас необхідно враховувати той факт, що претендентів може бути як 10, так і 100. Очевидно, залежно від кількості охочих суттєво відрізнятиметься й потреба в часі на їх оцінювання.

Перевірка на логіку

Друге, але не менш важливе випробування, — конкурс, який «полягає у доборі для зайняття вакантної посади судді кандидатом, який серед інших учасників конкурсу має вищу позицію за рейтингом». Саме із цього моменту починається найцікавіше: теоретично ВККС не може формувати рейтинг претендентів на вільні місця у ВС на підставі результатів первинного кваліфоцінювання.

Адже кожен з кандидатів підтверджував здатність вершити правосуддя в установі, в якій працював на той час. Тому порівнювати оцінки суддів, наприклад, з місцевих та апеляційних інституцій недоречно: вони виконували різні тестові та практичні завдання. Виходить, «кваліфікаційники» мають оцінити охочих перейти до ВС за єдиними правилами та перевірити їх спроможність розглядати справи саме в найвищому судовому органі.

То чи обов’язково в такому разі, цікавляться фахівці, щоб кандидати спочатку проходили первинне кваліф-
оцінювання, а потім — «верховне»? Вони припускають: можливо, особи, яких ще не піддали першій «кваліфревізії», складатимуть відразу іспити до ВС. Адже нелогічно, наприклад, представнику апеляційної установи проходити дві процедури підряд: переконувати «кваліфікаційників» у здатності бути «апеляційником», а після цього — «верховником».

Тим, хто вже впорався з первинним кваліфоцінюванням, але згодом подасть заявку на роботу у ВС, мабуть, пощастило менше: вони ще раз підтверджуватимуть свою профпридатність, але вже з іншою метою — довести, що гідні формувати єдину судову практику. Сподіваємося, прийнявши правила добору «верховників», ВККС розв’яже цю процедурну плутанину. Головне, аби в комісії не виникло спокуси закласти до своїх актів норми, які не передбачені законом.

«Режисерські забаганки»

Проходження третього випробування залежатиме від того, чи буде у влади політична воля на «бойове хрещення» законників, яким ВККС дасть рекомендації для служіння Феміді у ВС. Кандидатів може чекати доволі неприємна несподіванка в особі Верховної Ради. Адже сьогодні парламент не квапиться виконати свою функцію й обрати безстроково тих суддів-«п’ятирічок», які мають на руках рекомендації комісії. До того ж окремі народні обранці проти «старих» кадрів у судовій системі. Тому не виключено, що парламентарі блокуватимуть голосування за переведення володаря мантії, обраного безстроково, до ВС, навіть якщо він виявиться найкращим у конкурсі.

Можливо, легше буде тим переможцям, кого на роботу у ВС має «благословити» глава держави. Тобто законникам, які не пропрацювали 5 років, але мають науковий ступінь та відповідний стаж. Та навряд чи таких претендентів буде багато.

Разом з тим усе може піти шкереберть, якщо найближчим часом народні депутати підтримають проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів» (№4180). Документ передбачає зміну вимог для тих, хто бажає одягти «верховну» мантію. Так, автори проекту вважають: переглядати справи можуть не тільки судді, а й науковці та адвокати. При цьому всі вони мають пройти кваліфоцінювання. Питання тільки в тому, як забезпечити однакові умови перевірки для представників різних юридичних професій.

Нардепи про це не подумали. І якщо вони приймуть акт у нинішній редакції, ВС ще не скоро отримає поповнення. Ось так «режисерські забаганки» парламентарів можуть зіпсувати загальну картину проведення конкурсу на зайняття вакансій. Тоді новачки не прийдуть до найвищого судового органу, напевно, ні наприкінці цього року, ні на початку наступного.