В ААУ назвали слабые места нового закона об адвокатуре: следственные действия, проблемный статус и налогообложение
На адвокатов уже сегодня возложено много обязанностей, а вот с гарантиями профессиональной деятельности ситуация сложилась плачевная. Свои предложения по урегулированию этого и других противоречий в законопроекте «Об адвокатуре и адвокатской деятельности» юристы высказали в ходе круглого стола Ассоциации адвокатов Украины.
Закріпити у КПК
Не маючи належним чином гарантованих прав, адвокати не зможуть гідно представляти громадян і юридичних осіб у судах. Водночас за представництво на низькому рівні вони можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. На цьому під час обговорення проекту, який розробила Рада з питань судової реформи, наголосила віце-президент ААУ Зоя Ярош.
У свою чергу член правління асоціації Олена Костюченко зауважила, що гарантії професійної діяльності прямо пов’язані з правами та обов’язками адвоката. В ААУ створили робочу групу й напрацювали коментарі до проекту із цих та інших питань. Зокрема, правники підтримали ініціативу щодо обов’язкової присутності членів ради адвокатів регіону під час обшуку адвоката, його затримання, оголошення йому про підозру. У таких випадках представника ради мають попереджати про відповідні слідчі дії, йому повинні вручати копію повідомлення про підозру, яке отримав адвокат.
«Крім того, члени ради повинні брати участь в обшуку, огляді, первинних слідчих діях щодо адвоката, показувати активну процесуальну поведінку, а не просто бути присутніми як предмет меблів у той час, коли слідчий не дає адвокатові можливості заявити клопотання, подати скаргу», — наголосила О.Костюченко.
Активна поведінка представників органу самоврядування потребує закріплення на рівні Кримінального процесуального кодексу. Адже, якщо таку норму не продублювати в кодексі, слідчі, прокурори посилатимуться на її відсутність у процесуальному законі. Нині адвокати можуть почути, що їх спеціальний закон прокурорам не указ, адже у тих є своя нормативно-правова база, яка подекуди конфліктує з іншими законодавчими актами, не кажучи вже про колізію між спеціальним законодавством і КПК.
Правники очікують, що розробники проекту дослухаються до них і внесуть такі необхідні зміни, згідно з якими адвокати матимуть змогу отримувати відповіді на свої питання під час слідчих дій, зазначати в протоколі свої зауваження.
Самоврядне банкрутство
Згідно із ст.45 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою, а також недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та створюється з метою реалізації завдань адвокатського самоврядування. Навіщо органам адвокатського самоврядування окремий статус юридичних осіб? Як до системи органів адвокатського самоврядування можуть входити юридичні особи, не засновані НААУ? Ці та інші питання поставила перед законодавцем голова Вищої ревізійної комісії адвокатури Ольга Дмітрієва.
«Йдеться про структуру з більш ніж півсотнею юридичних осіб, кожна з яких заснована на підставі закону, — додала вона. — Якби НААУ їх засновувала і наділяла якимось майном, то була б хоч якась логіка. Однак між собою ці особи ніяк не пов’язані, за винятком хіба що назв, які вказують на їх належність до органів адвокатського самоврядування».
Відповідно до ст.46 закону до системи органів самоврядування відносяться з’їзд, регіональні конференції і Рада адвокатів України, а також ВРКА, які не є юридичними особами. А от регіональні ради та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури мають проблемний статус, оскільки підпадають під дію норм Податкового і Господарського кодексів. Це породжує питання, пов’язані з перерозподілом фінансових надходжень.
Де-факто деякі з таких юридичних осіб є банкротами, тому що на надходження від десяти адвокатських іспитів у рік неможливо орендувати та утримувати приміщення, не кажучи вже про забезпечення роботи КДКА.
Крім того, РАУ як юрособа не може з точки зору фінансового законодавства приймати рішення, обов’язкові для решти 50 юросіб.
«У переважній кількості регіонів КДКА утримуються РАУ. Зараз це відбувається за рахунок перерозподілу щорічних внесків. Гроші перераховують, хто як може і вміє. Це і позики, і безповоротна допомога, — підкреслила О.Дмітрієва. — Є такі кваліфкомісії, які не мають коштів на поштові марки, щоб поінформувати адвоката про відкриття дисциплінарної справи».
Наразі у ВРКА чекають, що скажуть із цього приводу податківці. Пропонована редакція закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» цих колізій поки що не врегульовує.
Питання іміджу
Не набагато краща ситуація з організаційно-правовими формами та видами адвокатської діяльності. Більшість адвокатів нині є посадовими особами господарських товариств — адвокатських об’єднань і працюють там на постійній основі. При цьому пропонована редакція закону відмежовує поняття «адвокатська діяльність» від поняття «робота за наймом».
Незрозуміло також, за яким принципом має здійснюватися оподаткування адвокатів? Як з’ясувалося, деякі адвокати сплачують 40% податку від своєї винагороди і розраховують на зменшення такого навантаження з прийняттям нового профільного закону.
Всі ці невизначеності не сприяють поліпшенню адвокатського іміджу в суспільстві, так само як і популяризації ідеї щодо адвокатської монополії, але в законодавця ще є шанс їх виправити. А в правників — посприяти цьому через обговорення під час круглих столів та напрацювання слушних пропозицій у рамках професійних асоціацій.
Коментар «ЗiБ»
Юлія КУРИЛО, партнер АО «СК ГРУП»:
— Податкове навантаження на адвокатів, яке ми обговорювали, в рази вище, ніж на реальний сектор економіки. Це економічно необгрунтовано. Адвокати сплачують повну вартість ПДВ. Витрат, які дозволяли б формувати податковий кредит, у нас немає.
У питанні соціальних гарантій цікавий досвід німецьких адвокатів, які за роки своєї діяльності добилися для себе окремого пенсійного забезпечення. Вони не сплачують соціальних внесків державі, у них власні пенсійні фонди, які створені та управляються професійними фінансовими компаніями. Це виключає адвокатів із загальнодержавного податкового навантаження, але не позбавляє їх можливості забезпечити себе в старості. Щомісяця кожен адвокат платить €450 до відповідного фонду. При забезпеченні належного контролю за діяльністю відповідних установ система працює.
Олег РАЧУК, президент ААУ, керуючий партнер АО «Нацина Рачук»:
— Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантовані право на адвокатський запит, право на адвокатську таємницю (причому правило про адвокатську таємницю поширюється також на помічників адвоката). Хотілося б, щоб майбутні адвокати дивилися на це як на низку переваг.
Водночас разом з набуттям адвокатського статусу перед правником постають певні виклики, зокрема щодо дотримання правил професійної етики. Це організовує, виводить на інший інтелектуально виважений рівень, робить юристом екстра-класу.
Зоя ЯРОШ, віце-президент ААУ, керуючий партнер АО «Маршаллєр і партнери»:
— Статус адвоката дає певні права і гарантії, які вже закріплені в чинному законі. Ми сподіваємося, що з прийняттям оновленого закону ці права і гарантії будуть розширені і що правоохоронні органи навчаться їх дотримуватися, за що ми активно боремося.
Адвокат — це не просто звання, а уособлення гарантії, даної відповідною кастою майстрів конкретній людині. І ця людина, крім прав, наділена певними обов’язками, включаючи передбачені правилами адвокатської етики. І якщо клієнт бачить якусь недобросовісність, то чітко розуміє, що, звертаючись до адвоката, має право на якусь сатисфакцію, гарантію, включаючи можливість позбавити адвоката доступу до професії. Це гарантує клієнту відповідальне ставлення з боку адвоката.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!