Отечественная Фемида стремится избавиться от внешнего давления с помощью самоуправления
Вместо слухов и домыслов между судьями должна выстраиваться эффективная коммуникация. Под таким лозунгом состоялся Харьковский региональный судебный форум, эксклюзивным информационным партнером которого выступил наш еженедельник. И именно такую первоочередную задачу перед новосозданной Ассоциацией развития судейского самоуправления Украины ставит ее глава - судья Львовского окружного административного суда Владимир Кравчук. Об актуальных тенденциях в сфере судопроизводства, платформу для обсуждения которых создала ассоциация, узнал «ЗиБ».
Необхідна відкритість
Судову реформу не потрібно плутати зі «звільненням всіх суддів», яке може негативно вплинути на безперервність відправлення правосуддя в Україні і до якого закликають деякі громадські активісти й парламентарі. Про це під час Харківського регіонального судового форуму постійно наголошували і спікери, і учасники. Всіх небайдужих до змін В.Кравчук закликав до участі в діяльності АРССУ. «Треба брати на себе більше, ніж розподіляє автоматизована система», — зазначив він під час своєї доповіді, презентуючи асоціацію.
Про те, чи стане АРССУ тим рупором, який почують у профільному комітеті Верховної Ради, говорити передчасно. Однак з-поміж ініціатив організації особливе схвалення суддівської спільноти отримали організований нею за участю парламентарів круглий стіл та відкрита дискусія з авторами законопроекту №4180 стосовно моніторингу життя суддів та їхніх родичів. Це свідчить про певну довіру до асоціації з боку суддівського корпусу.
До ефективної комунікації залучатимуть не тільки суддів і парламентарів, а й громадськість та ЗМІ. Про необхідність такої відкритості заявляють і в АРССУ, і в Раді суддів, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Вищій раді юстиції.
Водночас член ВККС, суддя Верховного Суду у відставці Станіслав Щотка зауважив: якщо вирвати з контексту кількість рішень, прийнятих одним суддею і скасованих потім вищою інстанцією, журналістів дійсно вразить така цифра. Хоча порівняно з навантаженням на цього конкретного суддю цей показник може становити лише 5% від загальної кількості розглянутих ним справ, тобто перебуватиме в межах похибки. Не знаючи цього, журналісти можуть поставити питання про профпридатність законника, що підриває авторитет не тільки його, а й судової влади в цілому, відзначив С.Щотка.
Головне — не боятися
Крім непорозумінь зі ЗМІ, суддів непокоїть перспектива відкриття дисциплінарних проваджень проти них. У зв’язку із цим голова РСУ Валентина Сімоненко вважає, що служителям Феміди не вистачає внутрішньої незалежності. Під час дискусії вона наголосила, що за останні два роки спостерігається постійний тиск з боку громадськості на людей у мантіях. Саме через негативне ставлення судді беруть самовідводи у резонансних справах, а досвідчені правники йдуть із галузі, вважає голова РСУ. «Хай прийдуть ті, хто не буде боятися», — закликала В.Сімоненко, яка найближчим часом очікує «омолодження» 70% суддівського корпусу.
Під час свого виступу очільниця ради також відзначила, що одним з основних напрямів роботи органу стане контроль за організацією діяльності судів. Зокрема, РСУ вже погодила коментар до Кодексу суддівської етики, який, крім іншого, зобов’язує суддю бути обізнаним про свої статки та своїх близьких. Окрім самого кодексу та коментаря до нього, голова РСУ радить суддям пам’ятати і про положення щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Водночас член ВРЮ, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Олійник інакше дивиться на проблему нестачі «внутрішньої незалежності». На її думку, процедуру дисциплінарного провадження слід виписати з урахуванням гарантій щодо здійснення незалежного правосуддя. У такому разі скарги не зможуть бути використані як інструмент тиску на служителів Феміди, а самі судді не боятимуться здійснювати судочинство.
Проблема полягає в тому, що через відсутність діалогу з іншими гілками влади, зокрема із законодавчою, судді позбавлені можливості брати участь у законотворчому процесі. Втім, це не єдина сфера, повноваження в якій цікавлять ВРЮ. В рамках форуму відзначалося, що орган також хоче брати безпосередню участь у доборі кандидатів у судді, перевірці їхніх морально-етичних якостей, знань. І, відповідно, мати право «вето» на допуск таких осіб до суддівської кар’єри ще на початковому етапі. У зв’язку із цим ВРЮ так само, як і ВККС, покладає великі надії на спільні ініціативи АРССУ та АП щодо обговорення нагальних проблем суддівського корпусу та залучення до професійної дискусії представників влади.
На продовження теми президент АРССУ зазначив, що без реального забезпечення суддівських гарантій сильної судової влади в Україні не буде.
Оскільки, на думку голови РСУ, такі обставини ставлять суддів у залежність від законодавця в питаннях протидії зовнішньому тиску, то суддівське самоврядування мусить подбати про передумови «внутрішньої незалежності» служителів Феміди там, де це можливо і де зовнішній тиск на них найбільш відчутний, а саме — у кримінальному провадженні.
За даними РСУ, нині правоохоронні органи порушили близько 200 справ, у яких ставиться під сумнів правосудність рішень, але тільки 10% з них передано до суду. На переконання В.Сімоненко, особа, стосовно якої порушено кримінальне провадження, не може залишатися слідчим суддею й обирати запобіжні заходи щодо інших. Збори суддів повинні подбати про такого колегу, який опинився під тиском правоохоронців, і змінити йому спеціалізацію. Це, можливо, єдине, що можуть зробити судді у своєму вразливому сьогодні становищі задля захисту власної незалежності.
Вакантні посади
Поки в Раді суддів чекають на «свіжу кров», у ВККС підрахували: в Україні нині вакантні майже 2 тис. посад суддів. Для прикладу, в Брусилові відправлення правосуддя взагалі не здійснювалося протягом кількох місяців: тамтешні судді подали у відставку.
На це увагу колег під час дискусії звернув С.Щотка.
Він наголосив, що для сучасного стану правосуддя в Україні така ситуація не є винятковою. Однак профільний комітет Верховної Ради не звертає уваги на цю небезпечну тенденцію.
Водночас скорочення кількості чинних суддів призводить до затягування розгляду справ, знижує якість судових послуг, підвищує навантаження на суддів і, відповідно, на ВРЮ та ВККС, які отримують чимало скарг у зв’язку з такою критичною ситуацією.
«В деяких судах дійсно нема кому здійснювати правосуддя», — також зауважила із цього приводу А.Олійник. Причина цього полягає в тому, що парламентарі не квапляться призначати суддів, рекомендованих на відповідні посади.
Крім призначень, відкритим залишається питання щодо строків притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги. Така невизначеність позбавляє законників захисту, вважають у ВРЮ. Європейський суд з прав людини також звернув увагу на проблему доречності відповідних строків.
Очищення влади
Ще одне злободенне питання стосується неконституційності припинення повноважень представників судової влади.
Служителі Феміди сподіваються, що Конституційний Суд дослухається до думки професійної спільноти з приводу сумнівності окремих положень закону «Про очищення влади». Водночас КС може дійти висновку, що розгляд цього питання не належить до його компетенції або що окремі положення закону є конституційними, як і документ у цілому.
Зокрема, в РСУ не виключають жодної з таких можливостей. Інакше кажучи, напруженість довкола цього питання зростає, поки судова влада перебуває в очікуванні виваженої думки єдиного органу конституційної юрисдикції.
«Цей закон порушує норми міжнародних стандартів, — зауважила під час форуму В.Сімоненко. — Законодавча гілка не може припиняти повноваження судової самим своїм рішенням; це має відбуватися відповідно до принципів, закладених у процес розподілу влади. Суддів у цьому законі потрібно відокремити від високопосадовців, як це пропонувала Венеціанська комісія, і залишити їх тільки в законі «Про відновлення довіри до судової влади», який прийнятий раніше. Ці акти дублюють один одного і навіть суперечать, що заважає їх реалізації».
Антикорупційні ініціативи
Крім інформаційної кампанії щодо прозорості судочинства та побудови ефективної комунікації між суддями та представниками інших гілок влади, одним з пріоритетних напрямів роботи АРССУ має стати «Антикорупційна стратегія судової влади». В.Кравчук уважає, що без подолання корупції всі реформи, включаючи судову, зійдуть нанівець, тому найближчим часом до уваги служителів Феміди буде запропонований ефективний механізм самоочищення суддівського корпусу.
А от ВККС вже долучилася до боротьби з корупцією в рамках співпраці з Національним антикорупційним бюро. Зокрема, під час кваліфікаційного оцінювання комісія поцікавиться походженням майна, наявність якого викликає сумніви в доброчесності судді. Наприклад, якщо служитель Феміди має дорогу зброю, ціна якої перевищує вартість автомобіля, або є користувачем банківського сейфа на підставі довіреності тощо.
НАБ формує досьє на суддів з відкритих джерел, зокрема з реєстрів майна, відомостей органів РАЦС тощо. Після складання тесту в рамках кваліфоцінювання перед співбесідою суддя має право ознайомитися з копією такого досьє та надати пояснення щодо джерел походження сумнівного майна.
При цьому у ВККС радять скористатися такою можливістю, оскільки НАБ цікавитиметься наданими поясненнями. І якщо вони не задовольнять бюро — ініціюватиме дисциплінарні процедури щодо «сумнівних» суддів.
Тим часом незалежність людей у мантіях стає наріжним каменем судової реформи. Адже очищення вітчизняної Феміди відбувається на тлі її обмеження, що неминуче призведе до погіршення якості відправлення правосуддя. Щоб вийти з гідністю із цієї непростої ситуації, суддям доведеться або навчитися працювати під тиском, або знайти легітимний і дієвий механізм самоочищення, який не даватиме зовнішнім «контролерам» приводу для утисків людей у мантіях.
P.S. Перші зрушення на шляху розроблення антикорупційної стратегії АРССУ можуть стати предметом обговорення вже на регіональному форумі в Тернополі, запланованому на 16 травня. З його перебігом ви ознайомитеся на шпальтах «ЗіБ».
Коментар «ЗiБ»
Володимир КРАВЧУК, суддя Львівського окружного адміністративного суду, президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України:
— Якщо державні чиновники, судді почнуть використовувати свої повноваження в особистих, а не в службових інтересах, реформи приречені. Оскільки нам потрібна ефективна судова реформа, ми намагаємося дивитися на цей процес з позиції таких потенційних ризиків.
Зараз ми збираємо авторитетних експертів, які можуть напрацювати реальні механізми, котрі пізніше стануть нашими пропозиціями до законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про запобігання корупції» та унеможливлять або максимально мінімізують корупцію в суддівському середовищі. Ці заходи стосуватимуться не тільки суддів, а й адвокатів і прокурорів, адже ми розглядаємо судову владу в контексті цього трикутника.
Серед тих пропозицій, які вже висловлені, йдеться про підвищення відповідальності суддів, підвищення суддівської винагороди, зарплат працівників апарату судів. За нашим підрахунком, можна без додаткових бюджетних надходжень втричі підвищити ці зарплати лише за рахунок оптимізації судоустрою, скорочення чисельності або укрупнення установ, здешевлення окремих процедур.
Найбільша проблема — створити такий механізм, за якого саме суддівське середовище, а не антикорупційне бюро боротиметься з корупцією. Суддям потрібен інструмент впливу на тих колег, які не хочуть працювати чесно, і ми його розробимо.
Алла ОЛІЙНИК, член Вищої ради юстиції, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ:
— Вища рада юстиції має обов’язково надавати висновки щодо кожного законопроекту, який стосується статусу суддів та судоустрою. Висновки, які надають органи суддівського самоврядування, також потрібно враховувати.
Потрібен діалог судової гілки з іншими. Інакше нас не почують. Хоча найкраще про прогалини і проблеми судової системи знають у самій системі. Так само знають, як такі перешкоди подолати, щоб в Україні дійсно був незалежний, ефективний, справедливий суд.
Валентина СІМОНЕНКО, голова Ради суддів, суддя Верховного Суду:
— Ми маємо самостійно вирішувати питання щодо врегулювання конфлікту інтересів не тільки тому, що це написано в законі, а й тому, що це потрібно судовій владі й суспільству задля підвищення довіри до неї. Якщо після виникнення таких підстав збори змінять судді спеціалізацію, а це тільки їх повноваження, це буде оцінено суспільством дуже позитивно, на мою думку. Адже рішення будь-якого судді, котрий перебуває під тиском кримінальної справи, не сприймаються як незалежні, оцінюються як такі, що можуть бути ухвалені на користь прокуратури або держави, яку вона представляє.
ВККС, ВСЮ и ССУ настроены на диалог с профильным комитетом Верховной Рады, результатом которого должно быть их привлечение к законотворчеству в рамках судебной реформы.
Материалы по теме
Комментарии
"Адже рішення будь-якого судді, котрий перебуває під тиском кримінальної справи, не сприймаються як незалежні" Це нісинітниця. Якщо хтось захоче змінити принципового суддю, що розглядає спра…