Этический дозор

Юристы сомневаются в целесообразности появления самопровозглашенных контролеров за их деятельностью

Каждый гражданин сможет получить экспертное заключение о соблюдении требований этики и профессионализма судьями, прокурорами и адвокатами. Комитет этики правосудия, который будет заниматься этими вопросами, был создан в Украине в феврале. Уже через месяц он начнет рассматривать первые обращения.

Тиск авторитетом

Комітет створено в рамках проекту «Відкритий суд», який останній рік забезпечував фіксацію низки судових процесів у країні. По суті, нова структура стане чимось на зразок перехідної ланки між громадянами та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою юстиції, дисциплінарними органами прокуратури та адвокатури. Звісно, висновки комітету не матимуть обов’язкової сили для жодної із цих інституцій, однак засновники покладаються на авторитетність його членів. На їхню думку, уповноважені органи інакше реагуватимуть на звернення громадян щодо того чи іншого суб’єкта, якщо воно буде підкріплене підписами шанованих правників.

«Є велика різниця, коли громадянин сам направляє заяву щодо дій того чи іншого суб’єкта до уповноважених на реагування органів і коли таке звернення підкріплене висновком 9 авторитетних та шанованих експертів. У Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Національної асоціації адвокатів просто не буде вибору», — сподіваються ініціатори проекту. Так це чи ні — побачимо після перших висновків.

Таким чином, поведінка чи не кожного правника в процесі зможе стати предметом розгляду. Однак чи не використовуватимуть недобросовісні учасники процесу можливість поскаржитися задля тиску на свого опонента чи суддю? Як відреагують на подібні звернення у ВРЮ чи ВККС і чи не розцінюватимуть це як втручання у свою професійну діяльність?

На кого скаржимось?

Комітет розглядатиме будь-чиї звернення на предмет дотримання вимог етики та професіоналізму суддями, прокурорами та адвокатами. У роботі використовуватимуть кодекси та правила етики, затверджені відповідною професійною спільнотою.

Суб’єктом звернення зможуть виступати й судді, яких навіть заохочують реагувати на всі ті події, що відбуватимуться в залі суду. Очевидно, що скаржитися зможуть як прокурори, так і адвокати.

Однак із цієї схеми випадають юристи без адвокатських свідоцтв, які наразі (до введення в дію відповідних змін до Конституції в частині монополії адвокатів) можуть брати участь у судовому процесі.

Крім того, порушувати етичні норми можуть й інші учасники процесу: народні депутати, представники громадськості тощо. Комітет не ставить собі за мету розглядати скарги на них. Однак, як відзначає член КЕП Олег Березюк, не виключено, що це питання буде порушено. Він не поділяє скепсису колег щодо відсутності важелів впливу на громадськість та нардепів. Адже висновки щодо їх поведінки можна буде направляти до Мін’юсту та профільного комітету парламенту, щоб вони вже приймали рішення по суті.

Прикметно, що на підтримку проекту висловився й суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук — голова новоствореної Асоціації розвитку суддівського самоврядування. За його словами, судді готові до співпраці, а сам склад комітету вселяє йому надію.

Покарання без покарання

За результатами розгляду питання комітет прийматиме рішення, яке може мати чотири висновки. Два з них є найбільш зрозумілими та не викликають питань, а саме — суб’єкт підлягає або ж не підлягає дисциплінарній відповідальності. В першому випадку висновок буде направлений до органів, уповноважених вирішувати дисциплінарні питання щодо суддів, прокурорів та адвокатів.

Також положення про комітет передбачає ще два варіанти дій у випадку, коли відповідний суб’єкт не підлягає відповідальності. Це, зокрема, висловлення попередження та «необхідність звернути увагу». І якщо в першому випадку наслідки зрозумілі, тобто можливе притягнення до відповідальності уповноваженими органами, то який сенс у висловленні попередження та зверненні уваги?

Навіть якщо комітет дійде такого висновку, особа, поведінка якої розглядалась, не буде зобов’язана відреагувати. Її навіть неможливо буде змусити з’явитися на оголошення такого висновку.

Зауважимо, що як серед адвокатів, так і серед представників судової влади звучать скептичні зауваження стосовно роботи подібного комітету. Зокрема, відзначається, що створення чергової громадської організації, комітету чи комісії, яка перебирає на себе вже розподілені повноваження, недоречне.

Це питання також стало предметом дискусії на засіданні Ради адвокатів України 26 лютого 2016 р. Хоч окремі особи й сприйняли таку ініціативу «Відкритого суду» як позитив, чимало адвокатів висловили незадоволення цим фактом. «Не притаманно громадським організаціям вирішувати питання етики адвокатів», — зауважила голова РАУ, НААУ Лідія Ізовітова. Та, оскільки це питання в порядку денному засідання РАУ не передбачалось, його було розглянуто вже наприкінці, за відсутності голови ради та окремих її членів. Як наслідок, офіційну позицію не було висловлено.

Довідка «ЗіБ»

Склад комітету етики правосуддя (станом на 24 лютого 2016 р.)

Володимир Василенко (голова комітету) — суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії (2002—2005 рр.), представник України в Раді ООН з прав людини (2006—2010 рр.), професор, доктор юридичних наук;

Станіслав Батрин — засновник та керівник проекту «Відкритий суд», кандидат юридичних наук;

Василь Кисіль — професор кафедри міжнародного приватного права Київського національного університету ім.Т.Шевченка, доктор юридичних наук;

Микола Козюбра — суддя Конституційного Суду України у відставці, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор, доктор юридичних наук;

Віктор Шишкін — суддя Конституційного Суду України у відставці, професор, кандидат юридичних наук;

Олег Березюк — голова Українського юридичного товариства;

Данило Курдельчук — голова Української іноземної юридичної колегії.

Коментар «ЗіБ»

— Наразі державою створено досить прозорі механізми розгляду питань щодо відповідальності судді за скоєння дисциплінарного проступку. Що стосується суддів першої та апеляційної інстанцій, то такі заяви розглядає ВККС, щодо суддів вищих та Верховного судів — ВРЮ. Крім того, питаннями етики суддів, зокрема щодо конфлікту інтересів, опікується Рада суддів.

Створення комітету є правом громадської організації. Водночас питання полягає в тому, чи буде ця ініціатива корисною для громадян. Ідеться про те, чи не введе це їх в оману? Чи надаватиме проект правову підтримку громадянам у процесі оформлення заяви щодо неетичної поведінки судді, прокурора чи адвоката та розгляду їхніх заяв у відповідному дисциплінарному органі? Чи ця ініціатива запроваджується як додатковий важіль впливу на суддів? З другого боку, публічність судового процесу, яку забезпечує «Відкритий суд» сьогодні, дисциплінує суддів.

Розглядаючи заяви громадян, які надійшли до ВРЮ, ми бачимо, що переважна більшість, по суті, апеляційними чи касаційними скаргами і не може бути основою для дисциплінарного провадження стосовно судді. Якщо громадські організації допоможуть громадянам з’ясувати, чи дії судді містять ознаки дисциплінарного проступку, то таку ініціативу ми можемо лише вітати.

Мабуть, з точки зору європейського досвіду, створення відповідного комітету може розглядатися як тиск на суд. І в наших українських реаліях випадки використання громадських організацій для цього не є рідкісним явищем. З другого боку, на цьому історичному етапі з метою відновлення довіри до судової влади в Україні ми мусимо з розумінням поставитися до таких ініціатив. За умови, звичайно, що вони готові підтримувати такі цінності, як повага до прав, свобод та законних інтересів особи, незалежність суду та судді, презумпція невинуватості, рівність усіх перед законом та ін.

— Працює комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів. Ми справляємося зі своєю роботою. Якщо комусь здається, що вони можуть допомогти, будь ласка.

Мабуть, така організація створена для покращення ситуації в країні. Ми не проти цього. Наразі не можу точно сказати, чи потрібна вона. Але, можливо, в них з’явиться положення чи регламент, тоді можна буде зробити більш конкретний висновок.

Водночас будь-хто, будь-яка громадська організація можуть промоніторити діяльність суб’єктів владних повноважень. Якщо громадськість уважає, що потрібно створювати такі організації, нехай створює.

Рада суддів робить свою роботу й справляється з нею. Ми відкриті, публічні й самостійно можемо виконувати завдання, покладені на РСУ.

— Так детально регламентувати питання притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності не вдавалося ще в жодному законі. Однією з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачених законом «Про судоустрій і статус суддів», є порушення ним вимог суддівської етики. Якщо ми говоримо про створення ще якихось органів, які б займались цими питаннями, то слід відзначити, що право на звернення із цим питанням до Вищої кваліфікаційної комісії суддів має будь-хто, включаючи юридичних осіб та органи влади.

Що ж стосується комітету етики правосуддя, то, на мій погляд, наразі немає жодної необхідності в його створенні. У нас і так достатньо суб’єктів звернення із цих питань на таку невелику інституцію, як ВККС. Ми маємо 14 членів комісії: по 7 осіб у кожній із палат — дисциплінарній та кваліфікаційній. Зараз на розгляді у ВККС перебуває близько 15 тис. скарг на суддів. Звісно, якщо будуть створюватися ще якісь органи, то ми деморалізуємо роботу комісії, яка сьогодні й так ледве справляється з поставленими завданнями навіть за умови, що робочий день членів ВККС триває по 12-14 год., а то й більше. Те саме стосується й працівників апарату.

Звернення комітету фактично дублюватимуть ті скарги, що вже були до цього. Що нового може дати цей комітет? Ті самі дані, які може представити котрийсь із суб’єктів звернення? Як на мене, то це буде зайвим.

Відповідаючи на ваше запитання стосовно того, чи не буде робота комітету тиском на судову систему, зазначу таке. Створення КЕП не буде тиском на ВККС. Однак якщо ми будемо відволікати суддів ще й на ці звернення (з урахуванням рівня завантаженості судової системи), то, боюсь, скоро не буде кому розглядати справи в суді.