Будущая реструктуризация валютных долгов вызывает страх заемщиков и замечания банкиров
В парламенте зарегистрирован новый проект, направленный на реструктуризацию валютных долгов. В отличие от своего предшественника, он не вызвал оговорок со стороны Минфина и Международного валютного фонда. В то же время заемщики опасаются, что новации приведут к потере ими жилья, а банки не против отредактировать документ в свою пользу.
Президент узяв паузу
Минуло вже більш ніж півроку, як нардепи ухвалили закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» (№1558-1). Документ передбачав, що всі валютні кредити мають бути перераховані в гривні за курсом, який діяв на момент укладення договору. Тобто у більшості випадків за $1, взятий у борг, позичальник мав би віддати близько 5 грн. При цьому ініціатива поширювалася не тільки на іпотечні договори, а й на будь-які кредити. Тобто ті ж самі пільги мали отримати громадяни, які взяли кредит на єдине житло, і позичальники, які вирішили придбати дорогий автомобіль чи інвестувати у чергову квартиру. Збитки ж банків, за підрахунками Мінфіну, в разі набрання змінами чинності могли сягнути 100 млрд грн.
Як повідомляв «ЗіБ», шансів на затвердження закону Президентом майже не було. Однак очікування справдилися лише наприкінці минулого року, коли глава держави повернув до парламенту документ. «Запропоновані законом заходи суттєво порушують баланс прав сторін кредитного договору в бік позичальників, покладаючи весь тягар збитків виключно на банківську систему», — йшлось у президентських зауваженнях. Як відзначав глава держави, застосування нововведень може призвести до порушення банками обов’язкових нормативів капіталу та, як наслідок, до необхідності негайної капіталізації банківської системи як приватними акціонерами, так і державою.
До накладення вето ініціатива тривалий час залишалась у стінах парламенту без підпису Голови ВР. Можливо, там очікували, коли свої пропозиції підготують у Кабміні, і лише після цього планували позбутися неоднозначного проекту.
Із чистого аркуша
Свою ініціативу щодо врегулювання валютних заборгованостей Уряд уніс до ВР лише у лютому цього року. Це законопроект «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)» (№4004). Ключовою відмінністю цього документа є його поширення лише на частину валютних позик.
Скористатись умовами реструктуризації зможуть тільки ті громадяни, які уклали іпотечні договори. Тобто про спрощення погашення інших кредитів не йдеться. Загальна сума заборгованості не повинна перевищувати 2,5 млн грн. До того ж кредит мав видаватися на придбання єдиного житла, а позичальник або члени його сім’ї не повинні мати іншого житла на момент реструктуризації. Таких «пільговиків» у Мінфіні нарахували лише 37 тис.
Ініціатива передбачає, що сторони укладуть новий договір (цього разу вже у гривні), перевівши стару заборгованість за курсом на день реструктуризації. Основний виграш, який отримають позичальники, полягає у тому, що їм спишуть усі штрафні санкції, які накопичилися за період після 1 січня 2014 р. Тобто з моменту, коли гривня почала стрімко падати.
Також буде списано частину заборгованості. Розмір цієї суми залежатиме від кількох факторів. За звичайних умов передбачається «прощення» 25% заборгованості. Якщо ж кредит було взято на єдине соціальне житло (площею до 60 м2 для квартир і 120 м2 для будинків) — 50%. Сімей, які взяли іпотеку саме на соціальне житло, налічується близько 23 тис. На списання половини заборгованості можуть розраховувати також учасники АТО, інваліди І групи, багатодітні сім’ї. А позичальникам, які є спадкоємцями загиблих учасників АТО, банки будуть змушені списати кредит повністю.
Банківський плюс
Свій виграш можуть отримати й фінансові установи. Не тільки позичальники, а й банки розпочнуть відносини із чистого аркуша, отже, зможуть розраховувати на реальні гроші, які не повертаються через дію мораторію.
Крім цього, зміниться і ставка за кредитами. Проект установлює, що впродовж 3-х років на кредит нараховуватимуться ті ж відсотки, які передбачалися у первинному договорі. Потім ставку буде доведено до розміру індексу ставок за річними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3%. На сьогодні, за інформацією Нацбанку, цей індекс становить трохи менше 21%, тобто за кредитами доведеться виплачувати близько 24% річних. Це значно більше, ніж передбачалось у валютних договорах докризового періоду.
Однак, напевне, найбільші сподівання банків пов’язані зі скасуванням закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Не всі валютні позичальники матимуть право на проведення реструктуризації, не всі зможуть виплатити навіть реструктуризований кредит. Майно ж безнадійних боржників унаслідок змін буде стягнуто. Як пояснюють експерти, саме через обіцяне скасування мораторію банки й не виступають проти ухвалення цього документа.
Водночас неоднозначну реакцію ініціатива викликала серед самих валютних позичальників. «Закон написано банками для банків. Його мета — зняти мораторій», — ідеться у повідомленні «Кредитного майдану». Також позичальники побоюються, що закон залишить фінустановам достатньо формальних підстав, щоб блокувати реструктуризацію.
Водночас і деякі комерційні банки не проти внести корективи. Зокрема, замість встановлення обов’язкової реструктуризації пропонується прописати лише рекомендації для її проведення, тим самим надавши фінустановам право відмови. У свою чергу Національна асоціація банків України запропонувала суттєво обмежити кількість громадян, які матимуть право на реструктуризацію. Відповідно до правок на її проведення зможуть розраховувати лише позичальники, які не мали простроченої заборгованості тривалістю понад 30 днів станом на 1 липня 2015 р.
В умовах зауважень з обох «таборів» можна очікувати, що закон зазнає суттєвих коректив. При цьому жодна зі сторін не може бути впевненою, що редакційні правки будуть саме на її користь.
Заемщикам, которые не хотели выплачивать кредиты по выгодному курсу, придется реструктуризировать долги в условиях еще более дешевой гривны.
Материалы по теме
Нацбанк смягчает валютные ограничения
15.06.2023
В США снова подорожал доллар — ФРС
15.12.2022
В США дорожает доллар из-за инфляции
22.09.2022
Обновлены валютные ограничения
05.09.2022
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!