Предмет заменит субъекта

В ВХС предлагают определить новый критерий распределения дел между специализациями

Над проектом новой редакции Хозяйственного процессуального кодекса сейчас работают в Администрации Президента. Конечно, не могли остаться в стороне и судьи хозяйственных судов, ведь изменения коснутся их непосредственно. К тому же нововведения дают шанс решить ряд проблем, с которыми сталкивается специализация. Ключевая из них - разграничение споров между видами юрисдикции. Вместе с тем не все судьи готовы доверить решение этих вопросов политикам и поэтому настаивают на разработке собственного проекта.

Повернення до підсудності

Круглий стіл, під час якого розглядались особливості змін до ГПК, було організовано Вищим господарським судом, ВГО «Асоціація суддів України» та проектом USAID «Справедливе правосуддя». Судді, котрі взяли участь в обговоренні, сподіваються, що нововведення дозволять подолати проблеми, які виникають у судовій системі.

Секретар пленуму ВГС Лариса Рогач звернула увагу на той факт, що особа часто не може отримати необхідного вердикту, звернувшись тільки до одного суду, і змушена подавати кілька позовів у різних установах. «Наприклад, спершу необхідно визнати договір недійсним у господарському суді, а потім — звертатися до адміністративного для скасування реєстрації договору. Це не забезпечує нормального захисту прав. Тому однією з пропозицій є створення умов, за яких особа могла б отримати захист, звертаючись до одного суду», — наголосила вона.

Головним же питанням, на яке могла б дати відповідь нова редакція кодексу, може стати розмежування підсудності справ між видами юрисдикції. При цьому цілком можливо, що певні категорії справ, які нині розглядають «адміністративники», будуть передані до господарської спеціалізації. «Багато говорять про те, що в адміністративних судах надмірне навантаження порівняно з господарськими, тому може бути доцільним певний перерозподіл справ між спеціалізаціями», — підкреслила Л.Рогач.

Частина суддів переконана, що підвідомчість має визначатися за предметним, а не суб’єктним критерієм. Частково таку позицію відтворює й підготовлений проект, відповідно до якого передбачено змішаний підхід: справи визначаються як господарські в деяких випадках за суб’єктною, але переважно за предметною ознакою.

Тривала дискусія

Суддя ВГС у відставці Віктор Москаленко нагадав, що дискусії про визначення юрисдикції тривають уже впродовж 10 років. І хоча на сьогодні кількість дискусійних питань зменшилась і в багатьох випадках удалось узгодити практику, але сказати, що проблем немає, все ще не можна.

Юрисдикція має визначатися відповідно до тої галузі права, яку переважно застосовує суд, наголосив В.Москаленко. «Для господарських судів — це господарське право і господарські відносини», — підкреслив він. При цьому колишній заступник голови ВГС нагадав, що в господарській системі вже зараз спори розглядаються не тільки тоді, коли сторони рівні між собою, а й коли спори є публічно-правовими. «Господарські відносини — це виробничо-господарські, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Організаційно-господарські — це саме ті відносини, які складаються між суб’єктом господарювання і державним органом, що здійснює контроль чи нагляд за господарською діяльністю. І доти, доки ми не визначимо юрисдикцію, виходячи з відповідних норм і відповідного завдання господарського суду, належним чином розмежувати юрисдикцію не вдасться», — переконаний В.Москаленко.

У складності розмежування підсудності переконаний начальник правового управління Вищого адміністративного суду Вадим Демченко. За його словами, не можна чітко визначити, що таке адміністративний чи господарський спір, адже існує дуже багато пунктів, які перетинаються між собою. «Філософія права настільки широка, що я доводитиму, що спір адміністративний, а ви наполягатимете, що він господарський, і теж матиме обгрунтовані аргументи», — зауважив він.

Невизначеність же призводить до випадків, коли справа проходить усі три інстанції адміністративної юстиції, а рішення скасовується Верховним Судом, і матеріали для розгляду повертаються до першої інстанції «господарників». Хоча саме рішення, підкреслив В.Демченко, в такому випадку може бути абсолютно правильним, і господарському суду залишатиметься лише ухвалити його наново. Однак особа змушена захищати свої інтереси роками.

Із цієї ситуації керівник правового управління бачить два виходи. Так, повноваження щодо визначення підсудності міг би отримати певний незалежний орган, наприклад міжсудовий арбітраж. Також можна було б законодавчо визначити, що в тих випадках, коли сторона звернулася до будь-якої зі спеціалізацій і пройшла всі інстанції, ВС не може повертати справу на новий розгляд до іншої спеціалізації.

Також, на думку В.Демченка, якщо суддям не вдається встановити розмежування підсудності справ, то визначитися з їх розподілом могли б керівники установ. Свій варіант вирішення цього питання запропонував В.Москаленко. На його погляд, в адміністративних судах могли б залишитися податкові і, можливо, митні справи, а інші спори за участю бізнесу мали б розглядатися «господарниками». Щоправда, осіб, які хоча б теоретично могли б затвердити цей розподіл, на засіданні не було.

Додаткові ризики

Водночас, як з’ясувалося під час круглого столу, не всі судді господарських судів підтримують розширення повноважень спеціалізації. Зокрема, в тому, що стосується допуску до господарського процесу фізичних осіб, як це передбачається проектом. Нині фізособи беруть участь у процесі лише як треті особи в корпоративних спорах і справах про банкрутство. Якщо ж це коло розширятиметься, то виникатимуть проблеми із повідомленням та викликом цих осіб і, як наслідок, зі строками розгляду та ефективністю судового захисту.

До того ж, хоча й залишаються невирішеними окремі питання, робота над чітким розмежуванням юрисдикції тривала впродовж років, і її розширення може призвести до чергового колапсу у визначенні підсудності.

Під час круглого столу було вирішено сформувати робочу групу, яка працюватиме над пропозиціями щодо проекту ГПК. Водночас, за словами судді ВГС Олександра Сибіги, якщо представники спеціалізації справді хочуть впливати на процес законотворення й готові відстоювати свою позицію, вони мали б підготувати власний проект ГПК і спробувати внести його до парламенту за допомогою когось із нардепів.

Такої ж позиції дотримується й В.Москаленко, який уважає, що це дозволить суддям бути впевненими, що ініціатива містить саме ті норми, які застосовуватимуться з максимальною ефективністю. Тому можна очікувати, що робота над змінами до кодексу просуватиметься у кількох напрямах. Головне, щоб в стінах парламенту всі пропозиції вдалось узгодити.