Взыскание — через Европу

Там, где не справится государственный исполнитель, поможет ЕСПЧ

Когда и как следует давить на должника Уголовным кодексом, почему не стоит занимать пассивную позицию при исполнении судебного решения, а также как обезопасить себя от применения контролирующими органами административного ареста имущества — об этом говорили в Киеве во время четвертой встречи экспертов в Клубе корпоративных юристов и финансистов.

Краще запобігти

Про стягнення проблемної заборгованості в сучасних умовах розповів керуючий партнер PLP Law Group Іван Легейда. Зокрема, він ознайомив із засобами позасудового стягнення такої заборгованості та профілактикою її виникнення.

На його погляд, порушення кримінального провадження щодо боржника (коли інші засоби впливу вичерпані) створює додаткові умови, які змушують або самого позичальника, або реальних бенефіціарів переглянути своє ставлення. Боржникам за наявності обставин можна інкримінувати шахрайство (ст.190 Кримінального кодексу), незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації (ст.388), доведення до банкрутства (ст.219), умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню (ст.382 КК).

Аби запобігти виникненню проблемної заборгованості, експерт радить ретельно підходити до визначення умов договору ще на стадії його складання. Зокрема, слід передбачити забезпечення виконання зобов’язань (порукою, заставою майна), визначити відповідальність за неналежне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені за весь час прострочення, уникати обмежень щодо можливості відступлення права вимоги (заміни кредитора), включити третейське застереження в договір для якнайшвидшого й ефективного врегулювання проблемної заборгованості.

Окремим дієвим інструментом стягнення такої заборгованості може стати Європейський суд з прав людини. У цьому переконаний старший юрист ЮК «Лексел» Євген Дружинін. Він уважає, що в разі, коли звернення до органу державної виконавчої служби не вирішує проблеми виконання рішення суду з причин, які не залежать від волі стягувача (відсутність коштів та майна в позичальника, тривала процедура банкрутства, мораторій на примусову реалізацію майна боржника, встановлений законодавством), її розв’язанню може посприяти звернення зі скаргою до ЄСПЛ.

Євросуд виходить із того, що обов’язок стосовно виконання рішень національних судів покладено на державу. Тому перспективи задоволення такої скарги (наприклад про стягнення заборгованості з державних підприємств або підприємств, котрі контролюються державою) оцінюються як високі, вважає юрист. Він рекомендує оскаржувати бездіяльність державного виконавця та всі його рішення, прийняті не на користь стягувача. Саме активність є запорукою успіху. Адже ЄСПЛ аналізує поведінку сторін, зокрема перевіряє, чи немає вини самого стягувача в тому, що судове рішення не виконується.

Встигнути до…

Ще одна тема, що розглядалася на засіданні клубу, — недопущення посадових осіб до проведення податкових перевірок. Про те, що виграє та чим ризикує платник податків, розповів керуючий партнер АО «Вдовичен та партнери» Олег Вдовичен, давши кілька практичних порад:

• причини недопущення слід обов’язково викласти в поясненнях до акта про відмову в допуску до проведення перевірки, а також додатково — в окремому листі до органу контролю;

• в разі складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163³ КпАП, надати свої пояснення-заперечення;

• подати позов про визнання дій щодо проведення перевірки незаконними й скасування наказу про проведення перевірки (для створення «спору про право»);

• щоденно протягом 4 робочих днів відстежувати в суді інформацію про можливе відкриття провадження за поданням органу контролю (про підтвердження обгрунтованості застосування адміністративного арешту майна).

Важливим у цьому процесі є те, що позов платника податків стосовно скасування наказу про проведення перевірки має з’явитися в суді до аналогічного подання органу контролю щодо підтвердження обгрунтованості застосування адміністративного арешту майна. За таких умов суд має закрити провадження у справі за поданням перевіряльників, оскільки вже існує спір про право.

Наприкінці зустрічі відбувся традиційний розіграш призів від компаній — партнерів клубу. Наступна зустріч запланована на початок лютого наступного року.

Довідка «ЗiБ»

Клуб корпоративних юристів та фінансистів — майданчик для професійних комунікацій, який об’єднує керівників юридичних та фінансових департаментів провідних українських компаній реального сектору економіки.