Вдохновит ли делегатов соседство с майданом на революционные решения в отстаивании достоинства отечественной Фемиды?
Открытие XIII съезда судей не сопровождалось особыми мерами безопасности или протестными акциями. Вокруг Октябрьского дворца караулили лишь несколько десятков правоохранителей, иногда со служебными собаками, и такие же малочисленные группы активистов с традиционными плакатами о справедливом суде и перфоманс юристов с черными шариками. Впрочем, такой антураж, похоже, не произвел особого впечатления на делегатов, и уже через 2 часа до начала форума кулуары и буфет начали заполняться гостями и участниками съезда. Поэтому начало обещало удивительно спокойный режим работы. Хотя проблемы, которые должны были обсуждаться, сами по себе предполагали горячие дискуссии.
Від позачергового до чергового
Позачерговий ХІІ з’їзд суддів, який проходив у червні та вересні 2014-го, багато хто охрестив «революційним». Адже його делегати прийняли низку важливих рішень щодо забезпечення гарантій незалежності Феміди. І всі сподівалися, що він стане провісником змін у ставленні представників законодавчої та виконавчої гілок влади до судової.
Та надії на покращення ситуації поховали політики та громадськість. Шквал нищівної критики судової системи не припинявся. Служителі Феміди чи не щодня чули на свою адресу звинувачення в упередженості при розгляді справ, корупції, супротиві очищенню, ухваленні неправосудних рішень. З уст деяких народних депутатів лунали заклики до фізичної розправи над суддями.
Набуло характеру загрозливої тенденції відкриття кримінальних проваджень щодо володарів мантій за ст.375 Кримінального кодексу («Постановлення суддею завідомо неправосудного рішення»). До Ради суддів чи не щодня надходили звернення як від судів, так і окремих служителів Феміди, в яких ішлося про тиск, утручання в їхню діяльність.
Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння суддівської спільноти, стали дві події: проведення в лютому цього року обшуків у Окружному адміністративному суді м.Києва та Печерському районному суді м.Києва та підтримка очільником найвищого судового органу подання Генерального прокурора щодо надання згоди на затримання та арешт кількох володарів мантій.
Терміновість із відстрочкою
У суддівських колах заговорили про необхідність проведення чергового форуму. 12 березня на засідання РСУ завітало багато суддів з тим, аби просити «самоврядників» скликати з’їзд. «На попередні звернення до Президента, Уряду, Верховної Ради щодо гарантування суддівської незалежності ми не отримали жодної реакції. На жаль, почули інші відповіді: готується внесення подань до Верховної Ради щодо надання згоди на затримання та арешт 200 суддів. Однозначно потрібно скликати з’їзд», — заявила тоді голова Голосіївського райсуду м.Києва Олена Первушина. Її підтримали й інші законники.
І вже 2 квітня РСУ вирішила скликати форум та визначила дату його проведення — 23—24 вересня (але трохи пізніше перенесла на 24—25 вересня, а 26-е число встановила резервним днем). Підготовка до заходу проходила без «надзвичайних подій». Та чим ближчою ставала вереснева дата, тим більше в законників виникало питань, які необхідно було обговорити на з’їзді. Зокрема, щодо проекту конституційних змін, загрози звільнення всіх суддів.
Чи то через те, що з’їзд «нещасливий» за ліком, чи то з інших, «утаємничених» від суспільства, причин, та за тиждень до визначеної дати РСУ перенесла його на листопад (спершу на 11—12, з резервним днем — 13 листопада; а потім — на 12—13). Виявилося, що судді не встигли обрати делегатів на захід. Крім цього, багато з тих, хто визначився з «посланцями», не дотрималися «принципу конкурентності». Адже відповідно до ст.129 закону «Про судоустрій і статус суддів» представники на з’їзд мають обиратися виключно на альтернативній основі.
Однак не тільки організаційні проблеми спонукали РСУ відкласти форум на пізню осінь. «У нас дуже багато підстав, щоб перенести з’їзд», — зізналася голова РСУ Валентина Сімоненко журналістам під час брифінгу. Адже на 22—23 жовтня було заплановане засідання Венеціанської комісії, яка мала надати свій висновок щодо проекту внесення змін до Конституції в частині правосуддя. Тому, на думку «самоврядниці», варто дізнатися про міркування євроекспертів.
Також у РСУ розраховували отримати рекомендації пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо застосування стст.375, 376 КК. А ще дочекатися, аби володарі мантій почали проходити первинне кваліфікаційне оцінювання, передбачене законом «Про забезпечення права на справедливий суд».
Конфлікт інтересів
Дійсно, висновку «венеціанців» судді дочекалися. А от із рекомендаціями пленуму ВСС та початком оцінювання не склалося. Натомість за цей час Феміда отримала ще один «головний біль» — ідею спікера не обирати понад півтисячі суддів-«п’ятирічок» безстроково. Тепер останні очікують рішення з’їзду щодо такої заяви та стосовно того, як подолати гальмування ВР процесу обрання володарів мантій безстроково. Адже в багатьох судах, в яких посади займають судді-«п’ятирічки» із закінченим терміном повноважень, незабаром уже нікому буде працювати.
На думку деяких експертів, може скластися враження, що «самоврядники» марно перенесли дату проведення з’їзду. Однак це не зовсім так. Імовірно, РСУ відклала форум «на потім», сподіваючись знайти спільну мову з представниками Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо правил проведення кваліфоцінювання. Не досягнувши консенсусу, напевно, рада розраховує на допомогу з’їзду: він обере ще двох членів ВККС, і тоді в цьому органі нарешті буде більшість тих, кого обрали самі судді.
Нині у ВККС лише 6-х із 12 членів обрано з’їздом. Тому, можливо, постійно діючому органу не вистачає голосів, аби пристати на пропозицію РСУ щодо процедури проведення кваліфоцінювання: спочатку — дослідження досьє та співбесіда, а в разі потреби — іспит. Принаймні самі «самоврядники», попри неприховані погрози в їхній бік, що пролунали на закритому засіданні Національної ради з питань реформ при Президенті (див. стор.3. — Прим. ред.), так і не поступилися своєю позицією: питання вирішили відкласти до того часу, як свій вердикт винесе Конституційний Суд. У свою чергу у ВККС, схоже, розраховують, що зможуть переконати новий склад РСУ погодити саме їхню редакцію порядку й методики кваліфоцінювання.
Поговорити про наболіле
Втім, це лише одне з питань, щодо якого з’їзд може висловити свою позицію. Так само до категорії наболілих можна віднести й одвічну проблему недофінансування судової влади, а також оплати праці суддів та працівників апарату.
Але чи не найгострішою для цього форуму стане проблема відстоювання незалежності судової влади. Адже, попри доволі прийнятні статистичні показники роботи вітчизняної Феміди, суспільству нав’язуються дані різноманітних соціологічних опитувань, аби переконати громадян у необхідності звільнення всіх суддів та докорінного оновлення кадрів. І в суддівських колах дедалі частіше лунають думки, що в такий спосіб представники інших гілок влади намагаються перекласти саме на людей у мантіях провину за власні недопрацювання, зокрема в частині незабезпечення виконання судових рішень, що спричиняє величезну кількість звернень до Європейського суду з прав людини.
Та й показники опитувань щодо рівня довіри до судової системи вельми різняться залежно від того, до яких респондентів звертаються їх організатори. Адже часто-густо недовіру до судової системи висловлюють громадяни, які ніколи не зверталися до неї по захист прав.
Натомість очевидно, що вітчизняна Феміда сама потребує захисту: і в частині гарантій здійснення правосуддя, і щодо матеріального забезпечення, і в зміцненні поваги до людини в мантії з боку політиків, чиновників чи представників громадянського суспільства. Чи знайде з’їзд ті слова, до яких прислухаються й у владних кабінетах, і в оселях пересічних українців? Власне, іншого варіанта в делегатів немає, оскільки сьогодні порятунок їхньої незалежності, а подекуди й кар’єри, знаходиться в їхніх руках. І голосах.
От голосов делегатов зависит, услышат ли их другие ветви власти.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!