«Прогулы» и неспешность парламентариев не позволили Совету подать материалы на увольнение судьи
Высшему совету юстиции не удалось принять решения о внесении материалов в Верховную Раду относительно увольнения судьи, которую обвиняли в нарушениях во время рассмотрения «дел майдана». Однако политикам в этой ситуации не на жаловаться, кроме самих себя.
Другорядний пріоритет
«Плануючи роботу ВРЮ, особисто я буду ставити питання про те, щоб розгляд рішень Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції був пріоритетним», — заявляв міністр юстиції Павло Петренко 9 червня, коли новоспечені члени Ради на урочистому засіданні обирали керівництво колегіального органу та ділились зі ЗМІ планами на майбутнє.
Проте після цього П.Петренко не виявляв особливої уваги до засідань ВРЮ. Зокрема, він так і не з’явився на жодне з них, коли розглядались ті самі висновки ТСК. Так само на ці засідання не приходив і призначений до Ради за посадою Генпрокурор Віктор Шокін.
Водночас не поспішали з дообранням членів конституційного органу Верховна Рада та представники юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ. Частково заповнивши свої квоти, вони залишили «на майбутнє» вирішення цього питання.
До останнього часу ця ситуація не видавалася небезпекою. Зважаючи на те, що майже всі члени Ради нині працюють на постійній основі, проблем з кворумом не виникало. І навіть тоді, коли ВРЮ працювала до 20:00, ніхто не підводив колег, залишаючи засідання.
Вперше ця ситуація показала свою загрозливість під час засідання 15 жовтня, коли переважна більшість присутніх на засіданні проголосували за позбавлення судді посади, але їх все одно виявилося замало.
Знакове питання
Розгляд висновків ТСК щодо судді Шевченківського райсуду м.Києва Наталії Сіромашенко мав вагоме значення з кількох причин. Зокрема, після цього стало в загальних рисах зрозуміло, як члени Ради реагуватимуть на неодноразове повідомлення законників про перебування на лікарняному й неможливість прибути на засідання ВРЮ.
Н.Сіромашенко повідомила Раду про те, що хворіє, спочатку 1 жовтня, а потім - 15. За словами секретаря дисциплінарної секції Ради Алли Лесько, в такому випадку необхідно переносити розгляд матеріалів. Адже відповідно до ст.32 закону «Про Вищу раду юстиції» повторне неприбуття судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності. Тобто, відзначила член ВРЮ, якщо причини неповажні, закон дозволяє вивчати матеріали, а якщо особа лікується, то розгляд необхідно переносити.
Водночас за зачиненими дверима члени ВРЮ проголосували за те, щоб ознайомитися з матеріалами. Як пояснив нашому виданню голова Ради Ігор Бенедисюк, законодавство по-різному трактує можливість розгляду таких питань. Так, у ч.11 ст.95 закону «Про судоустрій і статус суддів» указується, що «повторна неявка судді на засідання є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності». І для «поважних» причин виняток тут не робиться. Таким чином, члени Ради вирішили скористатися нормою не спеціального, а загального закону.
До того ж очевидно: якби колегіальний орган вирішив керуватися саме законом про Раду, будь-який суддя, котрого звинувачують у порушенні присяги, міг би раз за разом повідомляти, що перебуває на лікарняному, і щоразу розгляд переносили б. Адже прямих інструкцій, що робити в такому випадку, нормативно-правові акти не містять. Хоча якщо законник дійсно перебуває у важкому стані, така практика може обмежити його права.
Троє проти всіх
Встановивши відсутність перешкод для розгляду матеріалів, члени Ради заслухали суть скарги. Як і деякі колеги, Н.Сіромашенко ухвалила рішення про позбавлення посвідчення водія особи, яка, за інформацією працівників ДАІ, проігнорувала вимогу зупинитися під час руху в автоколоні.
Зважаючи на популярність поїздок до Межигір’я під час акцій протесту, ТСК розглянула чимало скарг на суддів, котрі виносили подібні рішення. Однак справа, яку розглянула Н.Сіромашенко, з-поміж них вирізнялась. Адже законниця позбавила посвідчення громадянку, яка володіла автомобілем, але при цьому права на керування авто ніколи не мала. Та й у місці, де нібито відбулося порушення правил дорожнього руху, вона не перебувала. До того ж жінка заявила, що їй взагалі не було відомо про розгляд справи в суді.
За результатами таємного волевиявлення за внесення подання про звільнення Н.Сіромашенко з посади проголосували 10 із 14 присутніх членів Ради. Ще троє висловилися проти, а доповідач із цього питання голосувати права не мав. Разом з тим для ухвалення рішення необхідно було мінімум 11 голосів.
Таким чином, якби на засідання прийшов міністр юстиції або Генпрокурор — вердикт Ради майже гарантовано був би інший. Так само все могло бути інакше, якби свої вакансії повністю заповнили парламент і науковці. Нині ж стає очевидно, що навіть кілька голосів «проти» можуть змінити долю подання.
За таких умов «прогульники» змушені або змінити своє ставлення до виконання обов’язків у колегіальному органі, або ж пояснити, чому судді, яких вони звинувачували в порушенні прав людини, залишаються на своїх посадах. Водночас навряд чи хтось визнає свою провину у цій ситуації.
Пряма мова
ІГОР БЕНЕДИСЮК, голова Вищої ради юстиції:
— У нас є проблема з явкою членів Ради на засідання. Якщо подивитися на цю ситуацію, то на засіданні були 14 із 18 членів ВРЮ.
Водночас рішення про звільнення судді має бути прийнято конституційною більшістю. На сьогодні ж не всі політичні сили зробили все, аби склад Ради було повністю сформовано. Наприклад, Верховна Рада не заповнила своїх квот, але депутати — найбільші критики.
Тож виходить, що найважливішими виявилися голоси відсутніх. Саме вони могли б стати вирішальними при голосуванні. А нам під час процедури таємного волевиявлення важливий кожен голос.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!