Решая вопрос об отстранении от должностей, ВККС должна превращаться в суд
Если раньше служители Фемиды воспринимали решения Высшей квалификационной комиссии судей об отстранении от рассмотрения дел в связи с привлечением к уголовной ответственности как приговор, то в настоящее время все чаще их обжалуют. В Высшем административном суде проанализировали практику рассмотрения споров этой категории и пришли к выводу: во время решения вопроса об отстранении от должности ВККС можно считать органом, осуществляющим судебную функцию.
Право і мораль
Починаючи з 2010-го питання тимчасового позбавлення суддів крісел розглядалося за одним і тим же сценарієм: «кваліфікаційники» зачитували клопотання Генпрокурора, вислуховували володаря мантії та «обвинувача», йшли до нарадчої кімнати, аби прийняти відповідне рішення. Та для всіх випадків у комісії був підготовлений універсальний вердикт: відсторонити від посади підозрюваного у скоєнні злочину (хоча увага на тому, чи набув той горе-суддя статусу підозрюваного, майже ніколи не акцентувалася).
Тобто, йдучи на засідання ВККС, служителі Феміди знали: постійно діючий орган неодмінно позбавить їх можливості певний час здійснювати правосуддя. Представники попереднього складу комісії часто-густо вдавалися до повчання людей у мантіях: мовляв, той, хто дав підстави сумніватися в чистоті своєї репутації, не має морального права вершити долі інших. А коли судді намагалися розповісти про суть справи, їх завжди зупиняли словами: «Комісія — це вам не суд». При цьому члени ВККС завжди заспокоювали, що усунення від посади чекає всіх без винятку, щодо кого надійде клопотання Генпрокурора. Адже іншого рішення, крім надання згоди на відсторонення від посади, вони прийняти не можуть.
Сміливий крок
Та вже в цьому році ВККС у новому складі довела: з думкою Генпрокуратури не завжди варто погоджуватися. Так, у січні стався переломний момент: уперше у своїй історії постійно діючий орган не погодився з клопотанням Генпрокурора, і двоє володарів мантій з Печерського райсуду м.Києва Віктор Кицюк та Оксана Царевич залишилися у кріслах. Пізніше їх все ж таки відсторонили, і ці рішення вони оскаржили до ВАС. Тому «адміністративникам», які раніше не стикалися з такою категорією справ, довелося розробляти своєрідні правила, якими повинні керуватися судді під час вирішення спорів.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, протягом 2010—2015 років ВАС не розглянув і десятка справ про відсторонення. Та від того, що цих спорів небагато, рішення у них не втрачають своєї важливості. 18 вересня пленум ВАС прийняв постанову про аналіз практики у справах про відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та про подовження строку такого усунення.
Узагальнивши практику, «адміністративники» дійшли неочікуваного для багатьох висновку, який до того ж пояснює, чому іноді виникало враження (і воно виявилося нехибним!), що при вирішенні питання про відсторонення ВККС претендує на роль суду.
Комісія — це суд
Неодноразово у пресі, зокрема в нашому виданні, ставилося питання, чи не виходить постійно діючий орган за межі власних повноважень, прискіпливо вивчаючи клопотання Генпрокурора, з’ясовуючи деталі справи, ставлячи велику кількість уточнювальних запитань як судді, так і представнику Генпрокуратури. Адже попередній склад ВККС такого собі ніколи не дозволяв. Тому такі дії новачків дещо викликали здивування. Як виявилося — дарма.
За словами секретаря пленуму Михайла Смоковича, розглядаючи питання про тимчасове позбавлення законників права здійснювати правосуддя, ВККС можна вважати органом, який виконує судову функцію. «Немає сумніву, що під час розгляду таких клопотань повинні застосовуватися всі ті принципи, які застосовуються в судовому розгляді», — наголосив М.Смокович.
Виходить, комісія, досліджуючи подання ГПУ про відсторонення, є судом в некласичному розумінні цього слова. У цьому контексті експерти нагадують про рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», в якому зазначається: вирішуючи питання про звільнення представника Верховного Суду, «Вища рада юстиції, парламентський комітет та пленарне засідання парламенту разом виконували функцію суду». Також ЄСПЛ указав, що може застосовувати назву «суд» до певного національного органу, який не входить до судової системи.
Фахівці припускають, що визнати ВККС судом «адміністративників» спонукала, зокрема, позиція страсбурзьких колег.
Правила для всіх
В узагальненні ВАС звертає увагу на те, що кожен володар мантії має право брати участь у засіданні, на якому розглядається питання щодо його відсторонення. І саме ВККС повинна забезпечити реалізацію такого права. «Звичайно, якщо особа належним чином повідомлена і без поважних причин не прийшла на засідання, то це її вибір. Це також її право», — зауважив М.Смокович.
Він детально зупинився на основних правилах, яких мають дотримуватися ВККС та Генпрокурор. За словами секретаря пленуму, якщо суддя не був повідомлений про підозру або ж комісії не вдалося з’ясувати, чи справді він набув статусу підозрюваного, але при цьому вона приймає рішення про відсторонення, такий вердикт буде скасовано. Лише Генпрокурор може вносити клопотання про усунення володаря мантії від виконання його обов’язків.
Були випадки, розповів М.Смокович, коли комісія отримувала клопотання про подовження строку відсторонення. «Цей строк давно закінчився, суддя вже розглядає справи. А ВККС по-новому відсторонює його від посади, вважаючи таке клопотання первісним. Але це не так», —
пояснив секретар пленуму. На його думку, підстави для відсторонення та подовження строку такого усунення відрізняються, у цих двох випадках досліджуються різні обставини.
Крім цього, М.Смокович запевнив колег: спори, які стосуються питання відсторонення служителів Феміди, належать до адміністративної юрисдикції.
«Існують думки, що це не наша юрисдикція. Бо начебто оскаржуються дії ВККС, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом. Подібна категорія справ була, коли ми, на виконання запиту іноземної держави, перевіряли рішення прокуратури про видворення іноземця для притягнення його до кримінальної відповідальності», — нагадав М.Смокович.
Він розповів, що й тоді виникали деякі сумніви, хто має розглядати такі справи. А в цьому випадку ВККС «як суб’єкт владних повноважень реалізовує владну управлінську функцію». «Тому це наші спори», — переконаний секретар пленуму.
На думку експертів, згадане узагальнення «адміністративників» реально допоможе не тільки представникам ВАС, які розглядають такі спори, а й комісії та Генпрокурору. До речі, за словами М.Смоковича, вже багатьох рекомендацій останні дотримуються. Та найголовніше, що ВАС не побоявся сказати дві речі: «кваліфікаційники» можуть виконувати роль суду, а служителі Феміди, яких підозрюють у скоєнні злочинів, як і інші громадяни, мають право на захист.
пряма мова
МИХАЙЛО СМОКОВИЧ,
заступник голови Вищого адміністративного суду, секретар пленуму ВАС:
— Свого часу у Вищій кваліфікаційній комісії суддів склалася традиція: вона освячувала клопотання Генерального прокурора стосовно відсторонення судді від посад: клопотання прийшло, його прочитали і відсторонили. Але це має відбуватися зовсім не так.
Чому вирішення цього питання передали ВККС? Задля забезпечення незалежності судді, для якіснішого розгляду цих питань. Тому комісія повинна робити все так само, як слідчий суддя: перевіряти доводи, обгрунтування, ризики, до яких може призвести невідсторонення. До того ж суддя може доводити, що підстав для його відсторонення нема. І лише після всіх цих дій ВККС має приймати відповідні рішення, які обов’язково повинні бути обгрунтованими й вмотивованими.
Довідка «ЗiБ»
10 рекомендацій пленуму ВАС, які стосуються питання відсторонення суддів від посад
1. При вирішенні питання про відсторонення судді від посади Вищу кваліфікаційну комісію суддів можна вважати органом, що здійснює судову функцію.
2. ВККС зобов’язана забезпечити та створити умови для реалізації права судді на участь у розгляді клопотання про його відсторонення.
3. Вносити клопотання про усунення служителя Феміди від посади може тільки Генпрокурор.
4. Генпрокурор зобов’язаний вручити судді копії клопотання та матеріалів про його відсторонення. Якщо він цього не зробить, ВККС поверне йому клопотання.
5. Лише коли суддя набуває статусу підозрюваного, можна ставити питання про його відсторонення.
6. ВККС має прийняти обгрунтоване та вмотивоване рішення, давши відповідь на всі аргументи, наведені як суддею, так і Генпрокурором.
7. Розглянувши клопотання про подовження строку усунення від посади, «кваліфікаційники» не можуть прийняти нове рішення про відсторонення. Тільки про подовження строку.
8. Вирішуючи питання про відсторонення, ВККС як суб’єкт владних повноважень реалізує владну управлінську функцію, тому спори із цих правовідносин належать до адміністративної юрисдикції.
9. ВАС, розглянувши справу щодо оскарження рішення «кваліфікаційників», має право його скасувати або застосувати інший спосіб захисту.
10. Постанови ВАС у спорах згаданої категорії не підлягають перегляду у Верховному Суді.
Хотя ВАС рассмотрел небольшое количество дел об отстранении, согласовать некоторые позиции не помешает.
Материалы по теме
Можно ли не наказывать водителя с не очень высоким содержанием алкоголя в крови— заседание ПДП ВРП
25.03.2024
Судья не должен руководствоваться разъяснениями НАПК ради наказания коррупционеров — решение ВДП ВРП
06.03.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!