Реформирование наказания

Изменения в системе и процедуре дисциплинарной ответственности: чего ждать адвокатам

Порядок формирования состава Высшей квалификационно-дисциплинарной комиссии адвокатуры, процедура открытия производства в региональных комиссиях, арсенал инструментов воздействия на нарушителей этических правил — достаточно ли качественно и эффективно сегодня регулируются эти вопросы на законодательном уровне?

Бурхливо про наболіле

Нещодавно в Одесі Асоціація правників України провела І Південноукраїнський форум. Перша (і одна з найбільш цікавих) панельна дискусія заходу була присвячена майбутньому адвокатури, зокрема, можливим змінам в системі дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Модератор сесії — президент АПУ Денис Бугай — озвучив пропозиції законодавчих змін, які сьогодні найбільш активно обговорюються у професійному середовищі і мають шанси бути втіленими у практичній площині в ході анонсованої владою реформи інституту адвокатури.

Зокрема, він повідомив, що існує думка змінити порядок формування Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. За законом представники областей у ВКДКА обираються на регіональних конференціях. Втім, можливо було б краще, аби ця комісія формувалась з голів регіональних КДКА за посадою?

Певні нарікання викликає надто складна, на думку окремих представників органів самоврядування, процедура допуску до розгляду скарги на адвоката колегіальним рішенням КДКА. З позиції оперативності вирішення, призначення чи непризначення перевірки за скаргою це міг би вирішувати одноособово голова дисциплінарної палати. Також бурхливі дискусії викликає перспектива запровадження такого нового виду стягнення, як штраф (зокрема, за несплату щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування) у розмірі до трьох мінімальних зарплат, який має сплачуватися на рахунок ради адвокатів регіону.

Оскільки підняті питання є дійсно «наболілими» у професійному середовищі, свою думку щодо пропозицій висловив майже кожен з учасників панельної дискусії. Зважаючи, що «більше ніж в темі» з усіх присутніх (за висловом модератора) був керуючий партнер АО «Спенсер і Кауфманн» Валентин Загарія, йому була надана можливість висловитися першим.

Гарантія необ’єктивності

Перший голова ВКДКА нагадав, що принцип формування «за посадами» діяв раніше — під час роботи Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабміні. Його було змінено новим законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

«Делегування функцій представництва у ВКДКА головам регіональних КДКА позбавить вищий орган будь-якого значення, оскільки кожен представник буде адвокатувати інтереси своєї комісії, — сказав В.Загарія. — Думаю, що в такому випадку матимуть місце домовленості».

Для ілюстрації перспектив, де можна опинитися після зміни існуючої моделі формування ВКДКА, він навів два абсурдних прецеденти, коли голова КДКА оскаржував у суді рішення ВКДКА, ухвалене за результатом розгляду скарги на рішення дисциплінарної палати цього ж регіону. Він порівняв ці позови з ситуацією, коли суддя першої інстанції позивався б до апеляційного суду, який раніше скасував рішення судді.

В.Загарія запевнив, що наразі у ВКДКА в цілому вдавалося організувати роботу таким чином, аби представники думали не про лобіювання тих позицій, що були висловлені своїм регіоном, а про право, етику та інте­реси адвокатури в цілому.

Колегіально чи одноособово?

Голова ради адвокатів Одеської області Йосип Бронз, який 15 років очолював КДКА регіону і відповідно був членом ВККА при Кабміні, висловився за спрощення процедури вирішення питання про порушення дисциплінарної справи. Він наголосив на великій кількості скарг, що надходять до комісії, які, на його погляд, керівник комісії чи дисциплінарної палати здатен опрацювати самостійно.

«Йде вал скарг. Його треба сортувати. Немає сенсу збирати комісію чи палату для того, аби відповісти на просте запитання. Надлишково завантажувати кваліфкомісію загальними обговореннями того, що поступає на розгляд, — сказав він. — Треба дати повноваження керівнику комісії чи дисциплінарної палати відповідати на ті скарги, на які він вважає можливим відповісти самостійно. Якщо ж питання, поставлені у скарзі, викликають необхідність обговорення у ДП, то він завжди матиме можливість це зробити».

Утім, решта адвокатів не погодились з подібною оптимізацією процедури. Категорично проти цього виступив В.Загарія, який вважає колегіальне ухвалення рішень єдиним правильним шляхом. Це усуває можливості для кулуарного вирішення питань і робить рішення прозорим та зрозумілим. З ним згоден Д.Бугай: адвокату в такому разі «достатньо бути в гарних стосунках із головою палати і це буде гарантією, що скарги проти тебе ніколи не розглядатимуться».

А от партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і партнери» Максим Шевердін, який є членом КДКА Харківської області, наголосив на необхідності чіткої та зрозумілої процедури розгляду скарг, яка є запорукою довіри до органів самоврядування. Одноособовий розгляд питання про допуск чи недопуск, на його погляд, вносить суб’єктивний критерій, який може бути сприйнятий скаржником як певний елемент упередженості з боку голови ДП. Він зауважив, що саме з цього питання під час засідань КДКА іноді точаться запеклі дискусії і за результатами обговорення приймаються рішення, протилежні від тих пропозицій, які спочатку висувалися відповідальним членом комісії.

Штраф — лише за несплату

У питанні необхідності запровадження штрафу як додаткового виду дисциплінарного стягнення також не було одностайної думки.

На думку М.Шевердіна, між передбаченими законом попередженням адвоката і зупиненням його права на зайняття адвокатською діяльністю дуже великий зазор і має бути якесь проміжне дисциплінарне стягнення. Тому штраф, на його погляд, «буде дуже і дуже доречним», адже іноді підстав для застосування зупинення недостатньо, а попередження є надто м’яким.

На практичних аспектах реалізації цієї ідеї зупинився В.Загарія. Він пов’язав можливість запровадження штрафів з чинним сьогодні механізмом фінансування органів самоврядування. За законом щорічні внески фактично ідуть на фінансування рад адвокатів, а потреби кваліфікаційно-дисциплінарних комісій забезпечуються платою за складання кваліфіспитів. І цих коштів об’єктивно не вистачає на утримання КДКА, які в окремих регіонах хронічно недофінансовані. Там, де налагоджена конструктивна робота між головою ради і КДКА, проблем не виникає. Але якщо стосунки між очільниками дали тріщину, то із запровадженням штрафів цілком можливі зловживання і фінансовий інтерес може перемогти об’єктивність під час розгляду скарг. «Тому можу погодитися, що є сенс обговорювати питання запровадження штрафів лише як першу санкцію за несплату щорічного внеску», — резюмував він.

З доцільністю існування штрафів погодився і директор Координаційного центру з надання правової допомоги Мін’юсту Андрій Вишневський: «Я підтримую це, оскільки фінансове стягнення є найбільш ефективним стимулом. Але на даному етапі поділяю думку стосовно обмеженості його застосування тільки у зв’язку з таким видом дисциплінарного проступку, як несплата внеску на здійснення самоврядування».

В цілому ж сесія форуму щодо майбутнього адвокатури засвідчила єдність правників з низки питань уніфікації професії, посилення гарантій адвокатської діяльності, забезпечення прозорості роботи органів самоврядування та незалежності дисциплінарних органів.