Банкиры готовят проект закона, который обяжет их списать часть валютных кредитов. Но только для некоторых заемщиков
После того как нардепы провалили попытку реструктуризировать валютные долги граждан, аналогичную инициативу решили подготовить в банковских кругах. В соответствии с обнародованной концепцией некоторым должникам предлагают списать от 25 до 100% валютного кредита. В то же время на свою выгоду могут рассчитывать и сами финучреждения.
Покращення житлових умов
Ухвалений парламентом закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» (№1558-1) оглядачі називали по-різному: популізмом, заграванням з електоратом, спробою поставити у незручне становище Президента. Однак навряд чи хтось міг його сприймати як спробу розв’язати проблеми валютних боржників. Підтверджує це й те, як швидко всі забули про даний акт. Між тим, з незрозумілих причин вже 2 місяці закон перебуває у невизначеному стані, адже главі державі на підпис (чи краще сказати «на вето») його так і не передали.
Як зазначав «ЗіБ», найбільше від документа постраждали самі валютні позичальники. Вони мали шанс отримати закон, який допоміг би їм реструктуризувати борги, але надмірний популізм загнав ініціативу в трясовину невиконуваних обіцянок. Водночас повернутися до питання реструктуризації валютних кредитів вирішили самі представники фінансового сектору. Незалежна асоціація банків України провела круглий стіл, на якому було представлено концепцію проекту закону, який регулюватиме це питання.
Найперша відмінність концепції від ухваленого парламентарями акта — дія нового документа поширюватиметься не на всіх фізосіб, які взяли валютні кредити, а лише на тих, хто придбав на позичені гроші єдине житло і станом на початок 2015 р. борг не перевищував 2,5 млн грн. Тобто виплатити за пільговими умовами кредит на автомобіль чи непомірно дороге помешкання не вдасться.
Відповідно до концепції борг обчислюватиметься у гривнях за курсом Нацбанку на дату реструктуризації. При цьому частина позики буде списана. Для тих, хто брав гроші на єдине житло, — не менш ніж 25%. Якщо ж мова йде про єдине соціальне житло (квартира до 60 м2 або будинок до 120 м2) — обов’язковому прощенню підлягатиме не менш як 50%.
Особлива увага в концепції приділяється найменш захищеним категоріям громадян та учасникам бойових дій. Інваліди 1-ої групи, учасники АТО, ветерани, багатодітні сім’ї та сім’ї з дітьми — інвалідами 1-ої групи зможуть розраховувати на списання половини боргу незалежно від площі придбаного в кредит житла. Якщо ж ітиметься про соціальне житло — їм пробачать 70% боргу. Учасники АТО, які отримали інвалідність 1-ої групи, позбудуться 80%, а у випадку отримання кредиту на соціальне житло — всього боргу. Так само повністю списуватиметься кредит спадкоємцям загиблих учасників АТО. До того ж для всіх фізосіб, які мають валютні борги за єдине житло, пропонується пробачити всі санкції, які було накладено до 1 січня 2014 р.
Банківський бонус
Водночас не забули автори концепції й про захист інтересів самих фінансових установ. Так, упродовж ще 3-х років після реструктуризації боржник зможе виплачувати позику з тими ж відсотками, які закріплено в договорі. Однак потім «пільговий» період завершиться, і відсоток дорівнюватиме індексу ставок за річними депозитами фізичних осіб у гривні +3%. Наразі ж відповідний індекс становить 21%. Тобто боржники погашатимуть кредит за ставкою близько 24% річних.
Звісно, навіть такі проценти будуть вигідні в разі чергового обвалу гривні. Однак, за оцінками експертів МВФ, у найближчі роки національна валюта хоч і слабнутиме, але несуттєво. Так, уважають фахівці, у 2020 р. за $1 даватимуть 25,5 грн. Звісно, у фонді можуть помилятись, але якщо ці очікування виправдаються — за 3 роки банки зможуть отримати суттєвий прибуток, який принаймні частково покриє списані суми боргу. Таким чином, пропозиції фінсектору нагадують нещодавні домовленості Мінфіну з міжнародними кредиторами: частина боргу списується, але згодом підвищується відсоткова ставка.
Проте додаткові проценти — не єдина компенсація, яку прагнуть отримати банкіри за свою щедрість. Нинішнє законодавство дає валютним позичальникам досить потужний інструмент у спілкуванні з банками — мораторій на стягнення предметів іпотеки. Відповідно ж до концепції мораторій буде знято вже за півроку після набрання чинності законом про реструктуризацію. Позичальники ж отримають 3 місяці для того, щоб звернутися до фінустанов (виняток становитимуть лише учасники АТО — на них обмеження не поширюватимуться).
Тобто після реструктуризації банки матимуть повне право сказати, що зробили все можливе для допомоги громадянам, які зазнали фінансових проблем, навіть списали частину боргу, але якщо ті й далі не можуть обслуговувати кредит, то мають покинути свої квартири.
Зважаючи на те, що реструктуризація — це завжди пошук компромісів, було б дивним, якби банкіри не прописали б вигоди і для себе. Однак найважливіше — чи погодяться на компроміс парламентарі, які в деяких випадках намагаються продемонструвати надмірну турботу про позичальників.
Материалы по теме
Нацбанк смягчает валютные ограничения
15.06.2023
В США снова подорожал доллар — ФРС
15.12.2022
В США дорожает доллар из-за инфляции
22.09.2022
Обновлены валютные ограничения
05.09.2022
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!