Изложение с продолжением

Венецианская комиссия советует реформаторам пересмотреть свои принципы и привести судебную систему к балансу

Предыдущие выводы «венецианцев» относительно раздела «Правосудие» Основного Закона кое-кому из членов рабочей группы Конституционной комиссии по вопросам правосудия, смежных правовых институтов и правоохранительной деятельности показались неожиданными. Европейские эксперты предостерегли реформаторов от полного устранения парламента при формировании состава Высшего совета правосудия, отметив сохранение властного баланса. Не исключается и расширение влияния ВСП на карьеру служителей Фемиды.

Пересиливши себе

«Сьогочасна українська влада виявила політичну волю до приведення системи правосуддя у відповідність до прийнятих європейських стандартів…» — ідеться у вступній частині попереднього висновку Європейської комісії «За демократію через право». Очевидно, ці слова стали для сучасних конституціоналістів, з одного боку, натхненником, а з другого — оцінкою їхньої діяльності. І їм, мабуть, важко не пишатися власним внеском у фундамент нової Конституції, коли досвідчені експерти вказують на наявність чималої кількості позитивних змін, запропонованих членами робочої групи.

Та водночас «венеціанці» наголошують, що під час підготовки тексту були враховані не всі зауваження доповідачів, що, власне, і стало приводом для критичних зауважень до окремих конституційних положень.

Зокрема, приводом для критики стала процедура формування Вищої ради правосуддя (нинішньої Вищої ради юстиції). Експерти раптом узріли дисбаланс, який виникатиме в разі позбавлення парламенту статусу суб’єкта формування ВРП. Так, комісія переконана, що в парламентсько-президентській республіці статус Президента не є нейтральним, а тому він не повинен залишатися єдиним політичним інститутом, який має право голосу під час укомплектування дорадчого органу. Європейці вважають, що урівноважити президентську квоту можна лише за рахунок квоти парламентської. До того ж, на думку членів ВК, у такий спосіб у ВРП з’явиться елемент підзвітності перед суспільством.

Нагадаємо: думка робочої групи щодо участі парламенту у формуванні ВРП була негативною. Конституціоналісти, спираючись на попередні рекомендації «венеціанців», намагались якомога далі відсунути політичний орган від вітчизняної Феміди. А з огляду на те, що ВР ніяк не могла знайти час для призначення членів до ВРЮ і Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (внаслідок чого роботу цих органів було заблоковано), острахи реформаторів зрозумілі. Втім, голова робочої групи Олексій Філатов під час обговорення висновків європейських колег наголосив, що останні мають рацію і ставляться до питання доволі конструктивно.

Урешті-решт, пересиливши себе та, мабуть, утомившись від запеклих дискусій, реформатори погодилися відступити від своєї принципової позиції в цьому питанні. Було вирішено розширити кількісний склад ВРП до 21 члена, передбачивши, що більшість становитимуть судді, обрані самими суддями: 10 обиратиме з’їзд суддів, а Голова Верховного Суду, який також є представником суддівського корпусу, входитиме до Ради за посадою. Решту місць планується порівну заповнити завдяки квотам Президента, парламента, з’їздів вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ і адвокатів, а також всеукраїнської конференції прокурорів. «З огляду на те що ВРЮ є колегіальним органом, приймати рішення непарною кількістю голосів значно зручніше», — зауважив голова дорадчого органу Ігор Бенедисюк.

З одного боку, таке «розмивання» представництва дійсно сприятиме збереженню балансуй недопущенню стагнації роботи органу через відсутність волі окремих суб’єктів призначення стосовно виконання своїх обов’язків. Проте зажити слави «процедурного гальма» може будь-який колегіальний орган, адже всі пам’ятають, як відбувалося формування нинішнього складу ВРЮ. Та й на з’їзді суддів можуть виникнути проблеми із заповненням квоти. Особливо якщо її заздалегідь не поділять між трьома видами юрисдикції. До того ж відкритим залишається питання щодо обов’язку кожного з 5-х суб’єктів формування обирати в рамках своєї квоти суддю. Цей аспект робочою групою не висвітлювався.

Поважний повноважний

Натомість за умови злагодженої роботи всіх суб’єктів висування у ВРП (з урахуванням конституційних пропозицій) дійсно з’явиться можливість розгорнути діяльність. Адже згідно з висновком ВК дорадчий орган відіграватиме ключову роль у процедурах призначення та звільнення суддів.

Єврокомісія схвально поставилася до «церемоніальності» президентських повноважень під час призначення суддів, проте рішуче виступила проти його участі в процесі їх звільнення. Мовляв, у першому випадку призначення суддів главою держави, який діє відповідно до подання ВРП, має за мету обмежити політичний вплив та партійний тиск на суддів. А ось уже після набуття особою статусу судді будь-які зв’язки між суддею та політичними органами мають бути розірвані. Отже, єдиним органом, що має право опікуватися подальшим кар’єрним шляхом володарів мантій, залишиться ВРП, який і гарантуватиме їх незалежність від законодавчої та виконавчої гілок влади. Тому, на думку європейців, потреба в президентському акті вже після рішення дорадчого органу про припинення повноважень судді ускладнить і затягне сам процес звільнення. Із цих причин Венеціанська комісія рекомендує вилучити зі ст.128 Основного Закону згадку про повноваження Президента звільняти суддів.

Очевидно, на нинішній склад ВРЮ вітчизняні та іноземні експерти покладають чималі сподівання. Члени конституційного органу мають зробити все, щоб суди були незалежними і суспільство повірило їм. Усе це, за твердженням «венеціанців», стане чинником зростання довіри до судової влади.

Втім, дотепер невідомо, які з пропозицій ВК будуть ураховані. Останнє засідання робочої групи показало, що єдності в думках немає. До того ж окремі вітчизняні правники взагалі вважають висновки ВК необ’єктивними, а саму комісію — нестійкою до політичного впливу. Останнє слово залишається за Конституційною комісією, яка повинна затвердити остаточну редакцію змін.

Проте спрогнозувати, коли відбудеться засідання, поки що важко. Адже, за словами О.Філатова, голова комісії Володимир Гройсман перебуває на лікуванні за кордоном і найближчим часом провести зібрання не зможе. Тому українській спільноті доведеться чекати на осінь, коли на повну силу запрацює ВР і конституційну реформу все ж буде імплементовано.

Пряма мова

Олексій ФІЛАТОВ,

заступник глави Адміністрації Президента, секретар Конституційної комісії:

— З різних точок зору, рекомендації Венеціанської комісії треба взяти до уваги. Навіть якщо вони розходяться з нашим попереднім баченням окремих норм Конституції. Ми пам’ятаємо про ризики можливого політичного впливу за умови введення як суб’єкта формування Вищої ради правосуддя Верховної Ради. Але, беручи до уваги те, що квота, яка заповнюватиметься парламентом, не є такою, котра може кардинально вплинути на роботу цього органу, за законодавцем можна залишити право бути причетним до його формування.

Микола ОНІЩУК,

ректор Національної школи суддів, член Конституційної комісії:

— Венеціанська комісія висуває 3 основні вимоги до осіб, які здійснюють правосуддя: вони мають бути незалежними, неупередженими і компетентними. І напрацьовані зміни до Конституції дають нам сподівання на те, що український суд все ж буде незалежним. По-перше, судді відтепер призначатимуться безстроково. А, як відомо, незмінюваність професії є однією з ознак і гарантій незалежності. По-друге, буде введено функціональний імунітет судді, завдяки якому особа не нестиме кримінальної відповідальності за свою правову позицію. Якщо цього імунітету не буде, то ми отримаємо залежний суд. А особа, яка відправляє правосуддя, не повинна боятися приймати рішення. І, по-третє, відтепер суддівська кар’єра перебуватиме в руках органу — Вищої ради правосуддя, більшість в якому становлять судді, обрані самими суддями. Це стало фундаментальною новелою, яка повністю відповідає міжнародним стандартам.