Реструктуризация по-дружески

НБУ расписал, как финучреждения должны поступать с должниками и когда идти на уступки

На какую информацию должны обращать внимание банки и какие «льготы» они могут предоставить заемщикам, пояснили у регулятора. Конечно, прямых указаний банкам НБУ дать не мог, но, ознакомившись с его рекомендациями, заемщики по крайней мере будут знать, на что им рассчитывать и к чему готовиться.

Альтернативний документ

Неоднозначний закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» (проект №1558-1) «завис» у Верховній Раді, а керівництво парламенту, схоже, все ще не вирішило, що з ним робити. Ідею переголосування за закон реалізувати поки що не вдається, однак і надсилати документ Президенту, щоб той наклав вето, спікер не поспішає.

За таких умов Нацбанк розробив власні методичні рекомендації щодо взаємодії банків із позичальниками, в котрих виникли фінансові труднощі, які містяться в постанові правління НБУ від 21.07.2015 №467. При цьому йдеться не тільки про тих громадян, які взяли валютні кредити, а й про будь-яких осіб, котрим стало важче повертати борги.

Регулятор пропонує банкам скористатися кількома можливими видами реструктуризації. Наприклад, змінити валюту позики, графік виплати заборгованості, зменшити розмір процентної ставки. Як варіант, НБУ пропонує навіть списати нараховані раніше штрафи за прострочені виплати, а то й частину основного боргу.

НБУ просить фінустанови «з розумінням ставитися до боржника, уникати надмірного тиску та діяти об’єктивно з урахуванням його фінансових можливостей». Також він указує, яким чином можна перевірити матеріальний стан позичальника: попросити фінансову звітність, довідку з місця роботи, підтвердження призову на військову службу чи проживання в зоні проведення АТО тощо. Так само, на переконання регулятора, слід ураховувати кредитну історію позичальника. Мовляв, якщо раніше він справно сплачував кредити, то зараз йому потрібно піти на поступки. Якщо ж, навіть не маючи фінансових проблем, ухилявся від виконання фінансових зобов’язань — заслуговує на більш суворе ставлення.

Окремо НБУ наголошує, що банки мали б створити рівні права на реструктуризацію для всіх боржників. Якщо ж особа не може виплатити кредити відразу кільком фінустановам, регулятор пропонує їм скоординувати свою роботу та спільно виробити механізм реструктуризації.

Для того ж, щоб не доводити ситуацію до критичної, НБУ рекомендує банкам постійно спілкуватись із позичальниками та виявляти загрози прострочення заборгованості. Водночас значна увага в рекомендаціях приділяється тим методам комунікації, які неприпустимі для банків.

Від пряника до батога

Якщо ж з боржником не вдається домовитися про прийнятні для обох сторін умови реструктуризації, Нацбанк уважає, що фінустанова може скористатися й іншими методами впливу. Зокрема, банк має право вимагати дострокового погашення кредиту разом з усіма нарахованими відсот­ками. Так само можна звернутися до суду і наполягати на погашенні пені, неустойки та інших платежів. Звісно, серед інструментів є і звернення стягнення на предмет забезпечення.

Як пояснили експерти, банки і за нинішніх умов готові йти на поступки позичальникам. Наприклад, серед варіантів, які пропонують фінустанови, — переведення боргу в гривню, але з підвищенням відсоткової ставки до рівня кредитів у національній валюті, виплата валютного кредиту за курсом міжбанку тощо. Як розповідали ЗіБ, зокрема представники УкрСиббанку, кількість договорів про реструктуризацію, які підписали в установі, — близько 2500 тис. Фахівці ж радять боржникам, в яких виникли фінансові труднощі, відразу звертатися до менеджменту банку і намагатися домовитись про зміну графіка виплат. Як правило, в такій ситуації кредитори йдуть назустріч, адже ризикують утратити всі позичені гроші.

Водночас чимало громадян не поспішали укладати договори реструктуризації. З одного боку, до цього їх спонукали парламентарі, які заявляли про готовність полегшити долю боржників. Кілька фракцій визначили допомогу валютним позичальникам мало не однією з основних своїх цілей.

За таких умов боржники мали повне право сподіватися на підтримку законодавця. Щоправда, голосування за проект №1558-1 продемонструвало, що нардепи помилилися в оцінках суспільних настроїв, і закон викликав шквал критики. В результаті, як уже повідомляв «ЗіБ», програють, швидше за все, самі валютні позичальники. Замість того щоб вимагати від ВР ухвалити прийнятні для всіх сторін умови реструктуризації, вони підняли «ставки» до максимуму. Сподівання ж повертати доларові кредити за курсом 5,05 грн./$ не виправдались, і боржники залишилися біля розбитого корита і з курсом, суттєво вищим за 20 грн.

Звісно, в парламенті вже заявили, що підготують новий проект закону. Але одна справа — написати документ, заздалегідь розуміючи, що він не буде ухвалений, і зовсім інша — справді компромісний закон, який, з одного боку, допоможе позичальникам, а з другого — влаштує банки. Не можна забувати й про ще одну «зацікавлену» сторону — Міжнародний валютний фонд. Його представники прямо заявляли, що законодавство не повинно містити конкретних вказівок на умови реструктуризації. На думку експертів, це питання — особиста справа банка та його клієнта.

Можливо, саме із цієї причини у своїй постанові НБУ не робить конкретних вказівок, а лише нагадує про різні варіанти дій. Методичні рекомендації регулятора жодним чином не зобов’язують банки діяти відповідно до них. Однак в умовах, коли парламент узяв паузу, вони можуть стати одним із інструментів, які боржники використовуватимуть при переговорах із фінустанов.

коментар

ОЛЕКСІЙ ТЕСЛЕНКО, директор департаменту відшкодування кредитів Альфа-банку Україна:

— Наш банк відповідально ставиться до розвитку відносин з клієнтами, в тому числі з тими, хто має тимчасові фінансові труднощі та має прострочену заборгованість за кредитом. Пошук компромісу — основна мета комунікації з боржниками. Якщо боржник справді бажає такий компроміс знайти, то банк може запропонувати багато програм, які знижують кредитне навантаження і дають змогу платоспроможним позичальникам, котрі зазнають тимчасових труднощів, вийти на нормальний графік обслуговування боргу. Для боржників, котрі не здатні обслуговувати борги, ми пропонуємо рішення з добровільним врегулюванням. Вони, як правило, пов’язані з реалізацією майна.

В цілому Альфа-банк позитивно оцінює узагальнення методичних рекомендацій. Вони визначають толерантний підхід до боржників. А це є ще одним кроком на шляху до Європи. Разом з тим доцільними були б також ініціативи держави в напрямку посилення захисту кредитора через спрощення процедури примусового стягнення заборгованості за кредитами, зняття мораторію на відчуження іпотеки за валютними кредитами, а також прискорення розпочатої реформи державної виконавчої служби.

ОЛЕНА ПОЛЯНЧУК, начальник управління правового супроводу продажів УкрСиббанку BNP Paribas Group:

— Рекомендації затверджено постановою правління НБУ, які вже набрали чинності. Відповідно, це чинний підзаконний нормативний документ, ухвалений на підставі закону в межах компетенції Нацбанку. Одночасно документ є рекомендаційним. Тобто банки можуть використати як частину пропозицій, так і рекомендації в цілому.

На мій погляд, усе, що міститься в цьому акті, вже давно функціонує в нашому банку. У нас вже розроблені методології максимально коректної та ефективної роботи з боржниками. Вони постійно доопрацьовуються й адаптуються із часом, з досвідом, з рекомендаціями групи BNP Paribas задля уніфікації процесу спілкування з боржником.

При цьому наш банк веде досить коректний, партнерський, довірливий діалог з боржниками, враховуючи ситуацію кожного окремого клієнта.

довідка «ЗБ»

10 дій, від яких регулятор просить утриматися банки

1. Телефонувати боржнику або зустрічатися з ним з 21:00 до 8:00, а також у святкові та неробочі дні.

2. Надсилати письмові повідомлення особі на роботу щодо її заборгованості, а також зустрічатися з роботодавцями особи із цього приводу.

3. Розміщувати на конвертах, в яких особі надсилаються повідомлення, інформацію про наявність заборгованості та загрозливі зображення.

4. Вводити боржника в оману шляхом представлення працівника банку як іншої особи (працівника правоохоронних або інших державних органів тощо).

5. Стягувати будь-які додаткові суми, крім тих, що передбачено кредитним договором та законодавством.

6. Явно чи приховано погрожувати боржнику арештом чи іншими заходами, що є протиправними або такими, що не можуть бути застосовані.

7. Вносити неправдиві відомості до кредитної історії боржника або погрожувати внесенням таких відомостей.

8. Вести розмову з боржником, використовуючи лексику, вирази та висловлювання, які можуть ображати або принижувати особу.

9. Використовувати заборонені законом методи стягнення заборгованості, у тому числі заподіювати шкоду життю чи здоров’ю особи, її репутації, майну, або загрожувати заподіянням такої шкоди.

10. Вимагати від родичів і близьких боржника взяття на себе тих чи інших зобов’язань щодо позики, якщо інше не передбачено договором чи законодавством.