Из-за принятых ВР правил реструктуризации валютных кредитов пострадают те, кто больше всего радовался изменениям
Верховная Рада продемонстрировала, что не готова по-настоящему решить проблему валютных вкладчиков. Поддержав реструктуризацию долгов, нардепы уже на следующий день начали отзывать свои голоса и доказывать, что нажали кнопку случайно. Как следствие, проигрывают сами валютные заемщики, и страна в целом.
Зіграли на пониження
Законопроект «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» (№1558-1) народні депутати ухвалили в другому читанні ще у травні, однак відразу відправили його на третє — досить рідкісну процедуру. Тоді могло здатися, що керівництво парламенту вирішило зіграти з кредитними позичальниками в «кота-мишки»: нібито й продемонструвало готовність задовольнити їхні вимоги, але насправді цього не зробило.
Складалося враження, що свою гру ВР продовжуватиме й доти, доки не провалить голосування за проект у цілому. Однак 2 липня народні депутати несподівано підтримали документ. І причиною цього, схоже, стала впевненість у тому, що окремий голос нічого не важитиме й зміни не ухвалять.
Так, готуючись до голосування, в сесійній залі навіть не обговорювали проект. Кілька ораторів лише сказали, що новацій «очікують люди», і закликали колег підтримати їх. Ніхто навіть не нагадав про те, які саме положення містяться в документі.
Ініціатива ж передбачає, що всі валютні кредити фізичних осіб мають бути переведені в гривню за тим курсом, який був на момент укладення договору. Тобто в переважній більшості випадків, пояснюють фахівці, мова буде йти про курс близько 5 грн. за $1. Окремо в законі прописано, що відсоткова ставка не змінюватиметься.
Неочікувані наслідки
За даними Мінфіну, сума валютних кредитів, виданих фізичним особам, нині сягає $5,89 млрд, з них $3,28 млрд — іпотека. Збитки ж банків, якщо зміни набудуть чинності, за підрахунками міністерства, становитимуть близько 100 млрд грн. Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова переконана, що запровадження нововведень призведе до неплатоспроможності низки банків. У свою чергу, зазначила вона, це може викликати ефект «доміно» і, як наслідок, спровокувати руйнацію всієї фінансової системи.
Як переконували автори проекту в пояснювальній записці, внесені зміни не призведуть до витрат держбюджету. Однак О.Коробкова з такою позицією не погоджується. На її думку, поява неплатоспроможних банків спричинить неповернення депозитів, як наслідок, додаткове навантаження ляже на скарбницю країни, адже доведеться підтримувати ліквідність інших фінустанов та покривати витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. «У результаті зросте інфляція, підвищуватимуться ціни на всі товари та послуги, знеціняться заробітні плати, зубожіє населення. Все це призведе до зростання соціального напруження, адже за валютних позичальників платитиме кожен громадянин», —прогнозує експерт.
Проти змін виступили й в Уряді. «У мене квартира впала в ціні, акції теж. Може, держава (платники податків) і ці збитки компенсують», — написав на своїй сторінці у Твіттері міністр економіки Айварас Абромавічус та додав, що ухвалені новації — «абсолютний популізм».
Ще більш різким у своїх висловлюваннях був народний депутат від партії «Блок Петра Порошенка» Володимир Ар’єв. «Після голосування за мегапопулістський №1558-1 у мене немає слів. Цензурних», — прокоментував він рішення колег.
Зважаючи на таку позицію експертів і представників різних гілок влади, дивним видається той факт, що в парламенті знайшлося 229 охочих підтримати зміни. Кілька народних обранців одразу після волевиявлення заявили, що відкликають свої голоси. Більшість пояснювали це тим, що не зрозуміли, що саме виносилося на голосування. «Завтра відкликаю голос. Для мене був шок, коли, прийшовши додому і переглянувши підсумки голосування, виявив, що проект прийнято в цілому. Зараз чекаю на стенограму, як саме сформулював (пропозицію. — Прим. авт.) Володимир Гройсман. Я не чув, щоб мова йшла про проект у цілому», — розповів член фракції ВО «Батьківщина» Ігор Луценко. Приблизно так само своє волевиявлення пояснив депутат від Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко.
Однак незрозуміло, за що в такому разі вони голосували. За повернення до другого читання? Навіть якщо й так, навіщо підтримувати повторний розгляд пропозицій, з якими не згоден? Очевидно, ніхто з парламентарів просто не очікував, що за проект проголосують колеги, і не хотів стати тим, хто не дасть голос за «ображених банками позичальників». За чутками, які ширилися в кулуарах парламенту, дозвіл підтримати ініціативу отримали навіть «мажоритарники» президентської фракції. Мовляв, в округах вони змогли б відзвітувати, що захищали власників валютних кредитів.
За таких умов ідеальним голосуванням були б 225 голосів «за». Після цього кожен міг би сказати, що зробив усе, що міг, але не склалося. Однак все сплутали зайві 4 голоси.
Хто вигравав — той і програє
Практично всі експерти схиляються до думки, що Президент закон не підпише. До цього його змусять не тільки базові принципи економіки, а й міжнародні кредитори. Однак парламенту запропонували піти іншим шляхом і винести це питання на переголосування. Щоправда, зібратись позачергово наразі не вдалося, хоча шансів на те, що закон набуде чинності, це не підвищує.
Через надмірний популізм більшості нардепів без захисту залишаться ті, хто найбільш гаряче вітав його ухвалення — валютні позичальники. Ні вони, ні їхні захисники в стінах Ради не шукали компромісного варіанта.
Замість відвертого популізму, вказують фінансисти, парламентарі могли б принаймні розділити позичальників на кілька груп за майновим критерієм. Умовно кажучи, той, хто взяв кредит до $100000 для придбання однокімнатної квартири, отримав би кращі умови реструктуризації, ніж той, хто придбав за позичені гроші будинок в елітному передмісті.
Відповідно ж до ухвалених змін банки, а як наслідок, і держава загалом, мали допомагати малозабезпеченим громадянам на тому ж рівні, що й мільйонерам. До того ж надто популістичним виглядає курс, до якого нардепи вирішили прив’язати валютні кредити. Якби вони зобов’язали фінустанови реструктуризувати кредити за курсом міжбанку (деякі вже так і роблять), а для частини позичальників — на 10 чи 20% нижче від нього, це, напевно, також викликало б критику з боку фінансового сектору та експертів. Але принаймні залишалося б місце для дискусій. Зокрема, якби парламент запропонував механізм хоча б часткової компенсації збитків банків.
Втрат від прийнятих, хоч і непідписаних змін зазнає і держава. «Є довіра до банківської системи, до влади, і коли ухвалюються такі популістські рішення, то я, як інвестор, подумав би, що буде завтра», — так результати голосування прокоментував представник Президента в Кабміні Олександр Данилюк.
Звісно, популістські проекти з’являлися в парламенті й раніше. Але тоді вони сприймалися не більш ніж жарт або самореклама ініціаторів змін. Зараз же ніхто не зможе прогнозувати, який документ і з яких міркувань підтримає Рада. І навіть якщо нардепи виправлять свої помилки переголосуванням — цього факту вже не змінити.
голос народу
Міністри, народні депутати і пересічні українці впродовж останніх днів активно обговорювали у соціальних мережах закон про реструктуризацію валютних боргів.
Наталія-Енн Яресько
Прийняття цього закону — це виклик справедливості в Україні. Сьогодні одні громадяни України, що взяли позики в банках, незважаючи на кризу, справно платять за своїми кредитами. Інші взагалі не беруть кредити, аби не піддавати себе ризику. Треті взяли валютні позики, але домовилися з банками про добровільну реструктуризацію цих кредитів і продовжують сплачувати їх. Але чомусь депутати вирішили подбати про інтереси зовсім невеликої частини позичальників, котрі взяли валютні кредити.
Катерина Венжик
Взагалі так і запишемо: парламент відмовився отримувати наступний транш МВФ. Він, до речі, потроху вже кілька місяців відмовлявся, затягував голосування щодо законопроектів, необхідних для отримання траншу, а вчора відмовився навідріз. Очевидно, ВР уважає: якщо валютним позичальникам перерахували все за курсом 1:5,5, то решті українців долар по 50 грн. (60? 70? 80?) не завдасть незручностей.
Vitaliy Nikolaev
Ніхто, включаючи Президента, не навів жодного серйозного аргумента проти закону №1558-1. Всі критики грають лише на почутті заздрості до сусіда. Однак ні держава, ні громадяни України нічого не втрачають від прийняття закону. Втрачають можливість пограбувати українців ще на 100 млрд за допомогою державних органів олігархи-банкіри. Цей закон — перший крок до реальної, а не ситуативної і вибіркової деолігархізації країни.
Alexandr Vdovichenko
А можна мені взяти кредит у доларах за курсом 1:8? Я ж такий самий громадянин. Чому за мій рахунок сплачуються чиїсь кредити? Якщо вони брали кредит у доларах, то отримували і товар (квартиру, машину) в доларах. Значить, я хочу отримати зараз $10000 і заплатити за кредит 80000 грн.
Участники «кредитного майдана» использовали различные методы, чтобы убедить Президента поддержать закон. Хотя шансов на это с самого начала не было.
Материалы по теме
За венграми хотят закрепить право на наличку
09.11.2023
В НБУ озвучили уровень инфляции в 2023 году
27.01.2023
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!