Троллинг: патентный, правительственный и депутатский

Народные избранники собираются бороться с вымогательством, избытком кадров в министерствах и судебной системе

Количество заместителей министров в условиях, когда страна стремится к унификации, является неоправданной, а потому отдельные должности необходимо сократить. Такое мнение высказали члены Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики и правосудия. Впрочем, спешить с принятием соответствующего решения нардепы не торопятся, ведь ко времени принятие более знакового закона «О государственной службе», нормы которого частично регулируют и указанный вопрос. Однако по другим вопросам повестки дня депутаты принимали решение быстро, слаженно и оперативно.

Забагато посадовців

Реформування системи державного апарату, яке вже досить довго намагається провести держава, слід починати з верхніх ешелонів влади. Таку позицію під час засідання профільного комітету ВР висловив народний депутат Дмитро Шпенов. Він репрезентував колегам проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження кількості заступників міністра» (№1711). На його думку, для досягнення мети реформи потрібно не просто скоротити штат, а провести моніторинг необхідної кількості посадовців.

«В окремих міністерствах можемо спостерігати наявність аж 6 посад заступників міністра. Однак у своєму підпорядкуванні вони мають максимум по одному департаменту або управлінню», — доповів Д.Шпенов. З його точки зору, така структурна організація не є оптимальною та логічною. Саме тому нардеп запропонував залишити при кожному міністрі лише одного — першого заступника. А за умов зростання навантаження у Кабінету Міністрів залишиться можливість увести додатково ще одну посаду заступника.

Як пояснила голова підкомітету Наталія Новак, хоча зазначений проект і є злободенним та актуальним для держави, Уряд ним не задоволений. За її словами, Кабмін наголошує, що міністерства за своїми функціями є різні, й окремі підрозділи подекуди мають досить велике навантаження, а тому кількість замів має бути різною. До того ж, як зауважив нардеп Дмитро Сторожук, у кожному міністерстві є посада заступника міністра з євроінтеграції.

Втім, за твердженням автора проекту, щодо неї можна й поступитися. «Якщо комітет не має політичної волі обмежувати міністерські кадри, то проект взагалі слід відхилити», — заявив Д.Шпенов, зауваживши, що з таким підходом до проблеми говорити про економію коштів і уніфікацію просто не має сенсу.

Проте, як виявилося, його колеги зовсім не були налаштовані «зарізати» проект. Як пояснив голова комітету Руслан Князевич, проблемою є те, що невдовзі буде прийнятий новий закон «Про державну службу», де прописаний трохи інший порядок формування апарату міністерств та введення посад держслужбовців. І там уже передбачені посади державного секретаря, який, по суті, і виконуватиме функції заступника міністра — керівника секретаріату. До того ж, як відомо, нова редакція закону встановлює гранічну кількість заступників — 2 особи.

Мабуть, усвідомивши, що робота над поправками до проекту та узгодження його з іншими нормативними актами є кропіткою та невдячною, нардепи прислухалися до пропозиції очільника комітету і відправили законопроект на доопрацювання. А, враховуючи, що останнім часом народні обранці не обтяжують себе детальним вивченням документів, що готуються до прийняття, може скластися так, що вдосконалювати й узгоджувати із чинним законодавством і Конституцією доведеться сам закон «Про державну службу». А тому до пропозиції Д.Шпенова в нардепів руки можуть і не дійти.

Євростандарти під копірку

А ось оперативно ухвалювати недоопрацьовані проекти під гаслом євроінтеграції у нардепів завжди вистачає ентузіазму. Автором одного з них став член профільного комітету Ігор Алексєєв. Він представив колегам проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони промислових зразків» (№1891). На його думку, актуальність питання вдосконалення законодавства у цій сфері передусім зумовлена необхідністю адаптації українського законодавства до норм права ЄС та положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

І.Алексєєв переконаний, що прогалини правового регулювання створили умови для поширення в Україні явища патентного тролінгу (або здирництва). Йдеться про діяльність суб’єктів господарювання, які реєструють промислові зразки, що не мають ознаки новизни. «Відомі випадки патентування в Україні сірників, дверних ручок, вішалок для одягу та інших виробів, які хоч і не є новими та вже використовуються іншими особами, проте відповідно до висновку формальної експертизи підлягають реєстрації», — зазначив доповідач.

Аби заручитися експертною підтримкою, нардеп дав слово члену комітету з інтелектуальної власності Європейської бізнес-асоціації Олександру Мамуні. Експерт пояснив, що єдиним способом протидії патентному тролінгу є судовий захист. Проте з огляду на тривалість і вартість процесу можна сказати, що проблема патентного здирництва потребує саме законодавчого вирішення. Так, проектом пропонується уможливити подання всіма зацікавленими особами застережень щодо державної реєстрації патенту. «Така процедура є поширеною в зарубіжній практиці», — пояснив О.Мамуня.

Проте член комітету Василь Німченко поставився до такої «європейської ініціативи» доволі скептично, а ідею щодо публічного подання зауважень до зразків назвав «кишеньковою експертизою». «Вам, мабуть, невідомо, що не може бути видана ліцензія на зразок або ноу-хау без проведення відповідної перевірки та експертизи. Навіщо нам тоді взагалі патентна служба?», — обурився нардеп. Таке ж питання, до речі, цікавило і Державну службу з інтелектуальної власності, в якій відзначили, що цей проект має на меті лише боротьбу з патентним тролінгом і не сприяє вкоріненню євростандартів.

Така позиція знайшла відгук і серед членів комітету. Зокрема, Д.Шпенов пояснив, що технічне перенесення іноземних норм в українську правову систему може призвести до суперечностей у законодавстві, а тому проект треба відхилити. Проте, як виявилося, зробити це було неможливо. Адже документ уже включений до порядку денного на наступний день. Р.Князевич умовив колег підтримати проект у першому читанні й займатися його вдосконаленням на наступному етапі. Як кажуть: «Хоч кисло, хоч прісно —усе вали вмісто».

Таке рішення комітету викликало непорозуміння в представників служби з інтелектуальної власності. Втім, невдовзі їм доведеться підлаштовуватися під нові стандарти, які, до речі, можуть дещо відрізнятися від європейських лекал.

Феміда на десерт

Останнім форпостом, який депутати вирішили таки узяти, стало питання призначення на посади суддів-«безстроковиків». Як відомо, нардепи вже намагалися зрушити це питання з місця у березні, проте затверджена комітетом постанова і висновки були спаплюжені в сесійній залі як самими «профільниками», так і їхніми колегами з інших парламентських підрозділів.

Тоді за ініціативою голови комітету список зі 149 служителів Феміди був направлений до Вищої кваліфікаційної комісії суддів задля проведення повторної перевірки. Одначе, як виявилося, просто «відфутболити» кандидатів не вдалося. Р.Князевич зазначив, що ВККС надіслала листа Голові ВР, указавши, що «не личить такому високому та поважному державному органу показувати приклад незаконних та неконституційних дій». «Кваліфікаційники» звернули увагу нардепів на те, що закон не передбачає процедури повернення висновків ВККС: парламентарі можуть погоджуватися чи не погоджуватися з ним шляхом відкритого голосування стосовно кандидатів.

Голова комітету пояснив, що теоретично можна й надалі листуватися з ВККС чи пропустити встановлений законом 30-денний строк для підготовки постанови і перекласти всю відповідальність на спікера. Однак, за його твердженням, «позиція страуса, який ховає голову у пісок», дійсно не личить нардепам. Однак, за словами члена комітету Сергія Міщенка, нарікання ці виникають тільки тоді, коли депутати починають діяти протиправно. Він порадив колегам згадати про свою юридичну освіту. С.Міщенко зауважив, що ситуація доволі проста, а процедура обрання детально виписана в законі. «Ми маємо проголосувати за постанову, винести її на розгляд парламенту, а там вже кожен з нас визначиться щодо власних уподобань стосовно суддів», — зауважив нардеп.

Проте про свої симпатії члени комітету почали говорити вже на засіданні. Зокрема, заступник голови комітету Леонід Ємець наголосив, що жодного кандидата зі списку не вважає гідним посади, а тому голосувати не буде. А секретар «профільників» Андрій Лозовий був готовий оприлюднити зауваження щодо більшості претендентів зі списку.

Та врешті-решт здоровий глузд узяв гору, і проект був затверджений.

Дивує лише те, що в гонитві за євростандартами законодавча влада не боїться втратити власного обличчя. Навряд чи ЄС чи інше світове об’єднання схвалили б відкрите нехтування нормами законодавства. Така незрозуміла і суперечлива поведінка народних обранців наводить на думку, що вітчизняним парламентарям бракує елементарного професіоналізму та почуття власної гідності.