Да здравствует ВСК!?

Комиссию обяжут еще 2 года принимать ничем не подкрепленные жалобы, а судей — разоблачать коллег и самих себя

Невзирая на изменения в составе Высшей квалификационной комиссии судей и ожидаемое возобновление работы Высшего совета юстиции, нардепы хотят оставить действующей еще на 3 года и Временную специальную комиссию по проверке судей судов общей юрисдикции. В то же время они предлагают изменить ее полномочия и порядок формирования, а также наконец решить вопрос с оплатой работы ее членов.

Підчищення для очищення

Після нищівної критики з боку експертів Венеціанської комісії нардепи вирішили все ж таки відредагувати закон «Про очищення влади». А принагідно — і положення деяких суміжних актів. Відповідна законодавча ініціатива втілилася в проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади» (№2695), який зареєстровано групою нардепів на чолі із заступником Голови ВР Оксаною Сироїд.

Проект позиціонується його авторами як спроба вдосконалити механізм реалізації положень люстраційного закону та врахувати зауваження експертів ВК, викладені у висновку №788/2014.

Наскільки можна зрозуміти із пояснювальної записки до проекту, головною вадою закону, про яку нардепи «почули» від закордонних фахівців, є відсутність центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом для проведення люстрації. Адже в решту положень закону, зокрема щодо неприпустимості колективної відповідальності, суттєвих втручань не планується.

Натомість розширюється перелік посад, щодо яких застосовується люстрація. Зокрема, до нього мають намір додати членів Конституційного Суду (можливо, як попереджувальний захід, аби в них не виникало бажання ставити під сумнів окремі положення закону), а також кандидатів на всі виборні посади, включаючи пост Президента. Решта правок стосується уточнення назв посад чи органів державної влади, аби жоден не уникнув цього процесу.

Хоча водночас деяких чиновників спробують вивести з-під очищення. З одного боку, закон вирішили не поширювати на тих, хто народився після 1.01.96. Можна припустити, що цією нормою не скористається жоден, адже навіть теоретично в такому віці ніхто не мав доступу до державної служби «люстраційного» рівня при попередній владі.

Натомість доволі дивним є виняток, що пропонується зробити для тих, хто народився після 1.01.73 і був штатним працівником чи негласним агентом у системі органів держбезпеки СРСР та союзних республік або навчався у вишах КДБ чи ФСБ РФ, а також обирався секретарем райкому Компартії. Чи то дата обиралася під когось конкретно (більшість авторів проекту підпадають під цей виняток за віком), чи то загрозу для української демократії становлять усі особи з «радянським менталітетом», невідомо. Але в сесійній залі можна очікувати неабияку дискусію щодо цієї індульгенції.

Та головне, що з переліку осіб, які підлягають безумовній люстрації, викреслять суддів, котрі виносили ухвали або санкціонували арешти учасників акцій протесту у період з 21.11.2013 до 22.02.2014. Залишаться у цьому списку лише працівники органів внутрішніх справ та прокуратури, причетні до притягнення до кримінальної відповідальності осіб, щодо яких застосовано повну індивідуальну амністію.

Але законникам радіти зарано…

Пунктів менше, підстав більше

Крім появи нового єдиного органу, що проводитиме люстрацію, проект передбачає розширення повноважень та продовження терміну роботи ТСК (нагадаємо, що за чинним законом комісія має припинити діяльність уже 12 червня). Це визначено запропонованими змінами до закону «Про відновлення довіри до судової влади».

По-перше, комісії продовжать ще на 2 роки життя, до яких уключать й усі періоди її бездіяльності через відсутність кворуму. Також буде відновлено прийом заяв-скарг на суддів. Причому тепер скаржнику не потрібно буде навіть додавати копії рішень, що були ухвалені суддею, а ТСК заборонять повертати такі нічим не підкріплені папірці без розгляду. Всі необхідні матеріали, включаючи копії справ, комісія отримуватиме на свій запит.

Перелік справ, участь у розгляді яких ставить під сумнів неупередженість судді, з 9 пунктів скоротиться до 5. Зокрема, за рахунок вилучення положень, в яких згадувалися конкретні правопорушення та адміністративні стягнення, що накладалися на мітингувальників. Однак навряд чи це можна сприймати як звуження кола осіб, котрі потраплять у поле зору ТСК.

Наприклад, першим з критеріїв «недемократичних» вердиктів стане ухвалення рішень, «спрямованих на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або спрямовані на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року».

Стилістичну помилку, звісно, усунуть під час редагування (головне, щоб замість «або» не поставили кому). Втім, і без цього підстав для розширеного тлумачення цієї норми буде більш ніж достатньо.

Конкретизованим стане визначення «політичні в’язні». Тепер під цим терміном розумітимуться особи, «до яких застосовано повну індивідуальну амністію законом «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» щодо повної реабілітації політичних в’язнів» від 27.02.2014 № 792-VII». Відповідно, суддів, які свого часу давали дозвіл на затримання цих осіб, тримання під вартою або виносили вирок чи залишали його без змін, будуть заслуховувати на засіданнях ТСК.

Це саме стосується тих служителів Феміди, які причетні до затримань, арештів, а також притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності учасників масових акцій протесту. Тільки останні тепер визначатимуться як суб’єкти, на яких поширюється дія законів «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014 № 737-VII та «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 № 743-VII.

На думку деяких експертів, останнього достатньо, аби охопити ті положення, які пропонується вилучити із чинного закону. Решту ж суддів можна відправити до ТСК на підставі розпливчастого першого критерію. Хоча тоді потрібно доводити наявність завданої шкоди, що буде доволі складно, наприклад, у разі застосування до затриманих мітингувальників домашнього арешту або позбавлення водійських прав.

Тільки нумерацію змінять ще 2 підстави для перевірки суддів: виборчі справи та санкціонування проведення гласних і негласних слідчих дій стосовно осіб, які були учасниками масових акцій протесту.

Сам собі обвинувач

Аби громадяни чи юридичні особи не переймалися складанням скарг, автори змін пропонують фактично покласти обов’язок із самовикриття на суддів. Так, за проектом, «суддя протягом одного місяця зобов’язаний надати голові суду відомості про здійснення ним правосуддя у справах, під час розгляду яких виносилися рішення, передбачені ст.3 цього закону».

У свою чергу, очільнику установи відводиться 2 місяці, аби передати до комісії не тільки список своїх колег, які підлягають перевірці, а й копії матеріалів усіх таких справ, якщо вони зберігаються в суді та раніше не направлялися до ТСК. Аби хтось з керівників не наважився проігнорувати такий обов’язок, його підкріпили санкцією: це вважатиметься порушенням присяги головою суду з усіма відповідними наслідками. Хоча забудькуватість самих суддів не матиме для них жодних наслідків. Можливо, автори проекту вирішили, що не можуть карати фактично за відмову свідчити проти себе.

Отже, після набуття чинності пропонованими змінами більшість загальних судів на три місяці погрузне в самобичуванні. Спочатку судді згадуватимуть усі справи, які вони розглядали у звітний період, зіставлятимуть їх фігурантів з положеннями трьох законів про амністію, а потім цим самим займатиметься голова разом з усім апаратом. Неважко передбачити, якою напруженою буде атмосфера в судах в цей період. Одні обурюватимуться появою свого прізвища в списку, підготовленому головою для ТСК, інші цікавитимуться, чому в ньому немає когось із колег… Тож невдоволені такими діями керівника спробують влаштувати перевибори або подадуть заяви про звільнення.

Втім, оскільки проект не зобов’язує голову самостійно проводити перевірку всіх справ, а лише покладає на нього обов’язок пересильного, то більш поширеним може стати третій варіант: очільник суду надасть комісії прізвища тільки тих, хто сам цього забажає.

Третій не зайвий?

З огляду на попередні новели та відновлення прийому комісією скарг начебто логічним виглядає продовження строку повноважень самої ТСК. Однак у пояснювальній записці автори оминули обгрунтування цього рішення.

Дійсно, після розширення завдань ВККС, оголошення всеохоплюючого оцінювання (читай — люстрації), переведення ВРЮ на роботу на постійній основі, здавалося б, відпала необхідність в існуванні додаткового органу перевірки. Тим більше що Венеціанська комісія піддає сумніву доцільність поділу відповідальності стосовно добору суддівських кадрів між двома органами. А тут, навпаки, створюється ще й третій. Хоч і тимчасовий, але із зарплатою для всіх членів на рівні посадового окладу судді Верховного Суду. Якщо згадати, які вимоги висуваються до претендентів у члени ТСК, то чимось іншим, крім намірів працевлаштувати рядових юристів на «генеральські» посади, це важко пояснити.

Так само не пояснюють автори проекту, чим викликана необхідність додаткового навантаження на секретаріат ВРЮ. Адже передбачається, що за кожним членом комісії буде закріплено 3 помічники з-поміж його співробітників. Про розширення штату Ради не згадується, але навряд чи в ньому знайдеться 45 незадіяних працівників, особливо коли сама ВРЮ запрацює на повну потужність. А що буває, коли одного «слугу» змушують працювати на двох панів, добре відомо.

Та й облаштування 15 додаткових кабінетів також влетить у копієчку. Не кажучи про те, що одночасно потрібно розмістити ще й 17 новопризначених членів ВРЮ, які також працюватимуть на постійній основі. Щоправда, для членів ТСК зроблено виняток: вони можуть отримувати винагороду, навіть не звільняючись із попередніх посад, напевне, з’являючись лише на засідання комісії.

Що ж такого важливого робитиме ТСК, аби отримати такі преференції? Офіційно — даватиме висновки про порушення суддею присяги, які Вища рада юстиція повинна буде розглянути. Неофіційно, як припускають експерти, — виконуватиме функції нагляду за незалежними органами, в яких більшість становлять судді. Тобто парламент разом з Кабміном (який, за проектом, призначає третину складу комісії) прагнуть залишити у своїх руках інструмент формування громадської думки і тиску на ВРЮ та ВККС, якщо останні надто лояльно ставитимуться до людей у мантіях. Адже нагадаємо: ТСК може працювати взагалі без призначення до неї представників судової влади.

Про ймовірність таких намірів дотично свідчать вимоги проекту до ВРЮ і ВККС негайно припиняти власні провадження, якщо суддя потрапив у поле зору ТСК. Так само Рада повинна буде передавати на розгляд комісії подання про звільнення з особливих обставин законників, щодо яких комісією розпочато перевірку. Оскільки до таких підстав закон відносить порушення вимог щодо несумісності, порушення присяги та набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді, то доцільність попереднього розгляду цього питання менш кваліфікованими членами комісії викликає обгрунтовані сумніви в експертів. Адже фактично ні до чого іншого, крім відкладення звільнення порушника та продовження на певний час виплати йому зарплати (хоч і мінімальної), це не призведе. А у випадку з наявністю вироку ще й нагадуватиме прагнення «вдарити лежачого».

Врешті-решт паралельне існування дорадчого органу, який лише проводитиме додаткову перевірку певної частини суддів, ніяк не вплине і на відновлення довіри до судової влади. Адже висновки ТСК можуть різнитися із думкою ВККС чи ВРЮ. І тоді в суспільстві виникатимуть сумніви в об’єктивності постійно діючих органів, що аж ніяк не сприятиме досягненню цілей самого закону. Чи це і є прихована мета проекту?

P.S. Наразі проект №2695 не включено до порядку денного травневих пленарних засідань ВР. Водночас уже зареєстровано три альтернативні законодавчі ініціативи.

Пряма мова

ВОЛОДИМИР МОЙСИК, голова Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції:

— Не потрібно думати, що комісія дублює функції Вищої ради юстиції. ВРЮ має значно ширше коло питань і займатиметься «люстраційними» процедурами, звільненням з інших підстав, призначеннями, наданням згоди на притягнення до кримінальної відповідальності тощо.

Функції ж комісії є специфічними, вона розглядає рішення суддів у справах, пов’язаних із майданом. Тому, на моє переконання, ці питання має розглянути саме ТСК, сформована із представників, визначених у законі.

довідка «ЗБ»

5 нових підстав для люстрації суддів

Стаття 3. Зміст перевірки суддів^* 

Суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішень:

1) спрямованих на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або спрямовані на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб у період з 21.11.2013 до 22.02.2014;

2) про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, а також обвинувальних вироків, рішень про залишення їх без змін щодо осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію законом «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» щодо повної реабілітації політичних в’язнів» від 27.02.2014 №792-VII;

3) про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до закону «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014 №737-VII, закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 №743-VII;

4) у справах, пов’язаних з проведенням виборів до ВР VII скликання, скасуванням їх результатів або позбавленням статусу народного депутата особи, яка була обрана народним депутатом до ВР VII скликання;

5) про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21.11.2013 до 21.02.2014, у зв’язку з їх участю у таких акціях.

^* у редакції проекту №2695