Нардепы не хотят слышать финансовые просьбы судей и одевать на них погоны, но желают скрыть допущенные ошибки
Парламентарии предлагают снять с рассмотрения 8 законопроектов, поскольку предусмотренные в них предложения вроде бы учел закон «Об обеспечении права на справедливый суд». Так ли это? Или, возможно, народные избранники намереваются умыть руки от решения важных вопросов, списать со счетов нужные предложения и скрыть собственные огрехи?
Виправити помилку
Комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя вирішив, що 8 проектів, які стосуються діяльності Феміди, втратили актуальність. Тому парламент не повинен обтяжувати себе їхнім розглядом. 24 квітня голова профільного комітету Руслан Князевич зареєстрував відповідний проект постанови (№2729). У документі пропонується не тільки зняти з розгляду акти, а й виправити помилку, допущену народними депутатами.
Нагадаємо: ВР прийняла в першому читанні відразу два схожі за метою проекти закону: президентський — «Про забезпечення права на справедливий суд» (№1656) та нардепівський «Про внесення змін до закону — «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» (№1497). При цьому головну ставку всі робили на президентський документ.
Ніхто з експертів так і не зрозумів, навіщо було приймати відразу два проекти за основу, знаючи, що в майбутньому лише один з них буде ухвалений у цілому. До того ж це ніяк не узгоджувалося з правилами підготовки законопроектів. Очевидно, парламентарі забули прислів’я: «Тричі міряй, а раз відріж». Адже тепер вони просять визнати постанову про прийняття законопроекту №1497 за основу такою, що втратила чинність…
Мовчання Феміди
Сказати, що закон про справедливий суд вирішив усі проблеми Феміди, не можна. Як не можна й стверджувати, що в ньому враховані всі пропозиції із підготовленої до списання «вісімки». Так, проект «Про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо відновлення в системі загальної юрисдикції військових судів» (№1896) передбачає повернення до тих часів, коли деякі володарі мантій носили погони. Незрозуміло, чому цей документ, на думку комітетників, утратив актуальність, адже сьогодні в суддівському середовищі активно обговорюється питання відродження військових храмів Феміди. Та й у законі про справедливий суд — жодного слова про такі установи.
Ще один нюанс: законопроектом №1497 пропонувалося внести зміни до Регламенту ВР. Відповідно до них під час розгляду проекту держбюджету нардепи обов’язково мали б почути думку Ради суддів або Державної судової адміністрації. Мабуть, парламентарі вирішили, що слухати суддівську спільноту — даремне витрачання часу. Хоча представникам законодавчої та виконавчої гілок влади при вирішенні фінансових питань слово дають завжди.
Різні підходи
На думку народних обранців, претензій немає і до забезпечення гласності та відкритості процесу. Адже в новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено: присутні в залі засідання особи (у тому числі журналісти) можуть проводити фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду.
У свою чергу група нардепів зареєструвала проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення проведення аудіо- і відеофіксації судового засідання представниками ЗМІ» (№1620). Свій намір унести зміни до трьох процесуальних кодексів парламентарі пояснили так: доволі часто через формальні причини суд не дозволяє представникам ЗМІ записувати процес на диктофон, відеокамеру чи фотографувати його учасників. Тому нардепи запропонували закріпити в процесуальних законах право журналістів фіксувати хід засідання.
Можливо, таке уточнення і було б доречним. Проте парламентарі, як це часто трапляється, концентрують свою увагу на вирішенні не тих питань. Сьогодні до процесуальних кодексів необхідно внести зміни, але не ті, що стосуються преси. Потрібно узгодити норми закону «Про судо-устрій і статус суддів» і кодексу, адже в першому зазначено: фіксація процесу відбувається без дозволу володаря мантії, а в другому — на підставі ухвали суду. Очевидно, служителі Феміди під час вирішення відповідного питання керуватимуться кодексами. А нардепам слід пам’ятати: передбачивши певне право, варто перевірити, чи існує механізм його реалізації.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!