Инсинуация справедливости,

или Как церемониальные полномочия Верховной Рады стали препятствием для избрания бессрочно

Неделю назад парламентарии в очередной раз нарушили собственные обещания относительно избрания судей-«безсрочников». Приезд в сессионный зал около 200 обладателей мантий оказался для них не только бесполезным, но и оскорбительным. Но то, что над украинскими законниками сгущаются тучи, было понятно еще во время заседания комитета, когда нардепы, не стесняясь выражений, продемонстрировали свое отношение к служителям Фемиды.

Комітет у профіль

Невдовзі після прийняття закону «Про забезпечення права на справедливий суд» Комітет ВР з питань правової політики та правосуддя прий­няв рішення спростити процедуру розгляду суддівських досьє. Зокрема, як повідомив голова цього органу парламенту Руслан Князевич, нардепи великодушно вирішили відмовитися від обов’язкового залучення володарів мантій до участі в засіданні комітету для підготовки висновку щодо доцільності їх обрання безстроково. Адже саме «профільники» наразі наділені виключними повноваженнями щодо підготовки відповідного проекту постанови.

Пояснювалося це тим, що депутати вирішили, принаймні на словах, не ставити під сумнів висновків Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це, мовляв, і не доцільно, і не етично. До того ж тричі змушувати суддів виходити на килим до представників ВР — і зовсім негарно. Як пояснював Р.Князевич, віднині відвідувати засідання будуть лише ті, до кого в нардепів «накопичилися питання».

Під час чергового засідання, яке відбулося в середині березня, голова комітету вголос (для стенограми) зачитував прізвища тих суддів, до яких у народних обранців не виникало зауважень. До переліку щасливців потрапляли ті, чиї прізвища, як кажуть, не на слуху в політиків. На середині списку багато хто з нардепів почав позіхати, а дехто взагалі залишив засідання, втративши інтерес до виконання своїх обов’язків.

Ледь-ледь зберігши кворум, «профільники» затвердили проект постанови. З горем навпіл із 359 претендентів на продовження кар’єри (більшість із яких чекала на вирішення власної долі ще з часів функціонування попереднього складу ВККС) прихильність політиків здобули 213 суддів, решту знову пустять по колу перевірок у кваліфкомісії. Тоді ж, під час розгляду цього питання, Р.Князевич досить настирливо натякав заступнику голови ВККС Миколі Патрюку, що затягувати з повторною перевіркою не варто. І це незважаючи на те, що комісія наразі намагається розібратись у 13 тис. скарг, які надійшли до неї останнім часом.

Утім, як виявилося кількома тижнями пізніше, виключність повноважень комітету значення не мають, бо внесений проект його члени сприйняли як неспроможний документ.

До нових зустрічей

Події, що відбулись у стінах парламенту напередодні Великодня, викликали обурення не тільки в суддів, які сподівалися на довгоочікуване призначення, а й у значної частини правників, які, мабуть, і досі не можуть зрозуміти, що спричинило несподівану зміну настроїв у нардепів.

9 квітня балкони ВР були зайняті схвильованими суддями, які вже майже повірили в примарну перспективу бути обраними. Проте ні звернення Ради суддів, ні рекомендації ВККС не вплинули на народних обранців. Так, у середині березня РСУ нагадала Голові ВР, що через відсутність повноважень у великої кількості володарів мантій у деяких судах виникла критична ситуація, яка негативно впливає на розгляд справ, оскільки надмірного навантаження зазнають інші судді.

Більше того, зачитуючи проект постанови №2451, Р.Князевич наразився на доволі бурхливу реакцію сесійної зали. Парламентарі виявили незгоду з більшістю кандидатів і для початку пропонували виключати кожного, стосовно кого в них будуть заперечення. Однак цього видалося замало, і після остаточного формування списку народні обранці доповнили перелік «забракованих» осіб списками від кожної фракції. За таких обставин подальше голосування втратило сенс. «Пророк Екклезіаст зазначав: «І бачив я місце для суду під сонцем, а там одне беззаконня», — процитував священне писання секретар профільного комітету ВР Андрій Лозовий, запропонувавши відразу виключити зі списку майже третину володарів мантій. «Я шкодую, що ми 3 місяці розглядали за вашою пропозицією кожного суддю та тримали цих суддів! І після цього парламент не має морального права сказати, що тут не здійснюється політичний суд... тиск на суддів», — відповів колезі голова комітету.

Р.Князевич спробував обуритися такою зневагою колег до «профільної» думки. Тим більше що проектом постанови раптом стали невдоволені й ті, хто його схвалив раніше.

Втім, як уважають експерти, представникам парламентської більшості просто бракувало прилюдного приниження суддівської гідності. А між іншим, і вітчизняні, і міжнародні експерти неодноразово наголошували, що зміна порядку обрання суддів та запровадження практики оцінки діяльності їх роботи в політичному органі, яким є парламент, є кроком назад від досягнутого в реформуванні судоустрою. Такі зміни, за твердженням РСУ, суперечать численним висновкам Венеціанської комісії та резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи «Функціонування демократичних інституцій в Україні».

До того ж, як декларували прибічники закону «Про забезпечення права на справедливий суд», новели мали не тільки не перешкоджати налаштованій на оновлення третій гілці влади, а навпаки, захистити від протиправного втручання в її роботу. Функції ВР та гаранта, на думку заступника глави Адміністрації Президента Олексія Філатова, яку він озвучив на одному з юридичних форумів, мають швидше церемоніальний характер. І, схоже,  одна з таких «церемоній» і відбулась у чистий четвер у стінах Ради. Звісно, й самі судді відреагували на дії парламенту дуже бурхливо.

Хтось запропонував запровадити в Кримінальному кодексі статтю за «ухвалення завідомо неконституційного закону та свідомого ухилення від виконання депутатських обов’язків», а хтось уже налаштований судити нардепів за «неправові законопроекти й те свавілля та самоуправство, яке вони витворяють».

Загрозливі тенденції

З огляду на потоптання законодавчих норм і відкриту зухвалість, з якою нардепи обійшлися зі служителями Феміди, єдиним виходом є дослухатися до порад європейців і внести зміни до Конституції, аби остаточно усунути ВР від формування суддівського корпусу. Проте, хоча чекати таких змін, за обіцянками А.Філатова, залишилося десь півроку, достеменно невідомо, чи передбачатимуться фундаментальні зміни в третій гілці влади.

Однак тенденції до гноблення суду, особливо законодавцями, спостерігаються майже щодня. Так, на останньому засіданні профільного парламентського підрозділу, яке відбулося 8 квітня, розглядалося питання про надання ВР згоди на арешт судді Солом’янського районного суду м.Києва Світлани Кушнір, котру підо­зрюють у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.375 Кримінального кодексу. Висловитися мали змогу як сторона обвинувачення, так і сама підозрювана. Висловив своє ставлення до колеги й Голова Верховного Суду Ярослав Романюк, який віднедавна займає чітку позицію карального ухилу щодо колег.

Як не намагалися нардепи розібратися в обставинах справи, які запитання представникам прокуратури не ставили, а врешті-решт комітет не став з’їжджати з накатаних рейок і вирішив підтримати подання Генеральної прокуратури. Такий конвеєр невдовзі може перетворитися на загрозливе явище, коли зневажання Феміди перетвориться на рутину й перестане бентежити свідомість навіть високоморальних прибічників євростандартів.