Люстрационное обременение

КС не торопится выражать мнение относительно закона об очищении власти. Виновным в этом может быть парламент, а страдают — админсуды

Конституционный Суд должен выразить позицию относительно того, отвечают ли отдельные положения закона «Об очистке власти» акту наивысшей юридической силы. Однако институция не торопится с принятием решения. Одни связывают это с тем, что КС надеется на Верховную Раду, которая должна внести изменения в акт, другие - с опасениями судей накликать на себя «люстрационный» гнев. Из-за длительной паузы страдают... административные суды, которые оказались на распутье: возобновлять или нет на должностях «очищенных» лиц?

Подання за поданням

До цього часу закон «Про очищення влади» не дає багатьом спокою. Ще до набрання ним чинності тодішній Генеральний прокурор Віталій Ярема заявив, що деякі норми акта не відповідають Конституції та вимогам міжнародного законодавства. Цим посадовець викликав обурення в багатьох представників владного Олімпу, які віддають перевагу політичній доцільності перед конституційними нормами.

16 жовтня 2014 р. документ набрав чинності, а питання про невідповідність Основному Закону окремих його положень нікуди не зникло. Першою на сполох забила Служба зовнішньої розвідки, котра вже через 2 дні після того, як люстраційні норми почали діяти, звернулася до КС із проханням офіційно розтлумачити деякі статті. Втім, у відкритті провадження «розвідникам» було відмовлено.

Наступним став Верховний Суд: ХІІ з’їзд, колективи судів звернулися до «верховників» із пропозицією скликати Пленум для внесення подання до КС, аби той перевірив положення «очищувального» закону. Адже, на думку володарів мантій, виконання його норм може призвести до порушення гарантій незалежності Феміди. 17 листопада Пленум ВС виконав прохання суддівської спільноти й направив подання до КС.

Народні депутати теж не залишились осторонь: у січні цього року 47 парламентарів попросили КС пролити світло на деякі питання, зокрема роз’яснити, чи відповідають Основному Закону положення, які передбачають колективне застосування люстраційних заходів за суто формальними ознаками (перебування на тій чи іншій посаді в певний період часу) без оцінки того, правомірними чи ні були дії, вчинені особою. Нині подання перебуває на розгляді колегії суддів КС.

Поки КС переймався вирішенням усіх процедурних питань, адміністративні суди почали пожинати плоди застосування положень люстраційного закону. Деякі чиновники, котрі не пройшли «обряд очищення», почали звертатися з позовами до судів з проханням визнати накази про звільнення незаконними та поновити їх на посадах.

Результат розгляду однієї зі справ набув особливого розголосу: після того як «адміністративниця» з Харкова прийняла рішення про те, що прокурор області повинен повернутися на раніше займану посаду, на її адресу посипалися погрози. Очевидно, цей прикрий випадок змусив замислитися багатьох служителів Феміди: яке рішення прийняти, аби, з одного боку, не порушити конституційних прав громадянина, а з другого — не стати об’єктом помсти народних люстраторів?

Звернення по допомогу

«Адміністративники» вирішили не ризикувати та звернулися до «верхов­ників», додавши 128 ухвал окружних адмінсудів з різних регіонів України, з проханням ініціювати перевірки певних положень закону «Про очищення влади».

За словами заступника голови Вищого адміністративного суду Михайла Смоковича, сьогодні в судах — більш ніж 400 справ за позовами колишніх представників органів держвлади. У більшості з них провадження зупинено з двох підстав. Перша — на розгляді в КС перебуває подання Пленуму ВС від 17.11.2014. Друга — суди звернулися до «верховників», аби ті попросили орган конституційної юрисдикції провести ревізію положень закону, які вже стосуються не володарів мантій, а інших посадовців: прокурорів, митників, працівників фіскальної служби та ін.

16 березня Пленум ВС таки вніс до КС ще одне подання. «Акцент робиться на тому, що очищення влади шляхом звільнення працівників органів держвлади, перелік яких міститься в пп.7, 8, 9 ч.1 та п.4 ч.2 ст.3 закону, без установлення їх індивідуальної ролі, без гарантування закладеного в Конституції принципу презумпції невинуватості може призвести до того, що багато людей, які ні в чому не винні й не брали участі в сприянні узурпації влади колишнім Президентом, будуть звільнені. Відповідно до рішень Євросуду неприпустимо піддавати особу процедурі люстрації без дотримання принципів індивідуальної відповідальності та презумпції невинуватості», — пояснив такий крок Голова ВС Ярослав Романюк.

Окремі «верховники», як і під час вирішення питання про внесення першого подання, були проти. Так, суддя ВС Богдан Пошва висловив думку, що немає підстав звертатися до КС, «оскільки практика ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства, дає відповідь на те, як вирішити питання в разі виникнення судового спору, — це з’ясувати індивідуальну відповідальність особи». Такий обов’язок покладений не на КС, а на суди загальної юрисдикції.

Довге очікування

Ймовірно, тепер КС має скласти складний «люстраційний» іспит. Від того, якою буде відповідь органу конс­титуційної юрисдикції, можливо, залежить і його доля. Та КС діє обережно й не поспішає з висловленням думки. Формально він не порушує процедури розгляду згаданих подань, але своїм зволіканням ускладнює й без того важку ситуацію в країні.

Так, 12 лютого відкрито провадження у справі за першим поданням «верховників». Останні просили визнати його невідкладним. Очевидно, КС не погодився з пропозицією ВС, бо інакше вже мав би прийняти рішення.

Чому ж до цього часу КС не вирішив «очисної» дилеми? В експертів є своя думка із цього приводу. Так, вони вважають, що орган конституційної юрисдикції побоюється викликати в громадськості, якій може не сподобатися їхній вердикт, «люстраційний» гнів. Тому КС вирішив перестрахуватися і зачекати, коли в «люстраційну» гру вступить законодавець.

Адже Європейська комісія «За демократію через право» порадила позбутися положень закону «Про очищення влади», які не відповідають євростандартам. Її представники разом з Міністерством юстиції мали вдосконалити документ. Президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо навіть висловив сподівання, що до кінця березня парламент прийме запропоновані зміни. Проте дотепер у ВР навіть не зареєстровано відповідний законопроект.

Як уважають експерти, неквапливість КС дасть змогу йому вийти сухим із води: після внесення змін до закону можна закрити провадження, адже необхідність у перевірці положень, що втратили чинність, відпаде. Проте, припускають експерти, у КС має бути і план «Б» на випадок, якщо парламентарі та Уряд не виконають обіцянки. Звичайно, КС може ним і не скористатися, бо на розгляд першого подання ВС у нього ще є час до травня.

Що ж весь цей час робити адмінсудам? За словами М.Смоковича, кількість «люстраційних» справ збільшується щодня. Від очікування допомоги єдиного органу конституційної юрисдикції страждають адмінсуди, на плечі яких ліг основний «очисний» тягар. Бо народні люстратори висловлюють претензії не КС і не нардепам, які ніяк не можуть виправити свої ж помилки, а адмінсудам, до яких звільнені чиновники звертаються по захист своїх прав.

ПРЯМА МОВА

Михайло СМОКОВИЧ, заступник голови Вищого адміністративного суду України:

— Окремі справи за позовами звільнених осіб розглянуті. І розглянуті по-різному. В одних випадках суди відмовили в задоволенні позову, посилаючись на те, що суб’єкти звільнення осіб діють відповідно до закону, який не визнаний неконституційним. В інших — позови задовольняють, зазначаючи, що при звільненні не враховані принципи індивідуальної відповідальності, презумпції невинуватості, не визначено, які саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність прийняли чи вчинили особи.

З одного боку, якщо суд відмовить у поновленні особи, ми розуміємо, що буде з його скаргою до Європейського суду з прав людини. Ця інституція констатує порушення прав громадянина, а суддю, який розглядав справу й не задовольнив позов, буде звільнено. З другого боку, якщо суд завдовольнятиме позови, то непередбачуваної реакції можна чекати від громадськості. Тож потрібно, щоб КС висловив свою позицію.

ДОВІДКА «ЗІБ»

Основні положення закону «Про очищення влади», конституційність яких ставиться під сумнів

♦ Заборона займати відповідні посади в органах держвлади протягом 10 років:

• особам, які протягом останніх 4 років (не менш ніж 1 рік) входили до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради юстиції, займали крісла голови Державної судової адміністрації та його заступників;

• окремим особам, які обіймали сукупно не менш ніж 1 рік відповідні посади в період із 25 лютого 2010 до 22 лютого 2014 р., та конкретним посадовцям, які обіймали відповідні посади в період із 21 листопада 2013 до 22 лютого 2014 р. (і не були звільнені в цей період за власним бажанням).

♦ Люстраційна перевірка та звільнення суддів, які розглядали «справи майдану», ухвалювали рішення щодо осіб, яких у подальшому держава звільнила від відповідальності чи покарання, без з’ясування, чи були законними рішення, та без урахування спецпорядку звільнення суддів.

♦Процедура та підстави перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна та відповідність вартості статків, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру.