О соцполитике, сепаратизме и выводах

Депутаты не позволили Правительству забрать хлеб у административных судов

Общественный кризис, в который государство погрузилось из-за не совсем удачных игр на политической арене и военного конфликта на востоке, по мнению депутатов, нужно преодолевать сразу по двум направлениям. Во-первых, избавиться от позорных проявлений сепаратизма, которые, как говорят народные избранники, расползаются по стране с непредсказуемой скоростью, а во-вторых, урегулировать социальное напряжение путем пересмотра сокращенной процедуры назначения пенсий.

Венеціанські висновки

Події, що захлеснули країну в лютому минулого року, потягли за собою низку інших. Неоднозначний політичний вектор та суспільне напруження переросли в загальнодержавну біду — війну на сході країни та економічну дестабілізацію мирних територій. Аби приборкати прояви нової української хвороби — сепаратизму, народні обран­ці вирішили на законодавчому рівні дати визначення цьому поняттю.

Автори законопроекту «Про протидію і запобігання сепаратизму та подолання наслідків сепаратистської діяльності на території України (десепаратизацію)» (№0945) під цим явищем пропонують розуміти «діяльність, що спрямована на відокремлення частини території України з етнічних, мовних, релігійних мотивів для створення нової держави, наділеної політичною самостійністю або широкою автономією». Відповідно, сепаратизм передбачатиме конституційну відповідальність (поряд із кримінальною та адміністративною), яка має політичний характер. Так принаймні вказано в пояснювальній записці до проекту.

Документ, який прийнятий у першому читанні влітку минулого року, має, за твердженням депутатів, ураховувати успішний зарубіжний досвід, зокрема комплекс заходів щодо денацифікації Німеччини після Другої світової війни та декомунізації, реалізований у країнах Центральної та Східної Європи у 90-х роках минулого сторіччя.

Визначитися з питанням допуску проекту до другого читання мав на своєму черговому засіданні Комітет ВР з питань правової політики та правосуддя. Як повідомила народний депутат Наталія Агафонова, цей документ є дотичним до закону «Про очищення влади», прийнятого 16.09.2014. Наприклад, у питаннях позбавлення права займати окремі посади. «У зв’язку з тим що обидва акти за своєю суттю є однаковими, є пропозиція направити цей закон також на розгляд Венеціанської комісії. Після отримання висновку його положення можуть або бути включені до закону «Про очищення влади», або залишатимуться окремим документом», — зазначила Н.Агафонова. Таке рішення голова підкомітету пояснила оцінкою «венеціанців» люстраційного закону. «Ми отримали висновок, в якому експерти кажуть, що люстраційні процеси в Україні потребують удосконалення», — зауважила нардеп, нагадавши, що в Мін’юсті наразі створена робоча група, яка напрацьовує зміни згідно з рекомендаціями ВК.

Погодився з колегою й голова комітету Руслан Князевич, наголосивши, що направлення документа до ВК буде справедливим рішенням, адже закон про десепаратизацію прийнятий у першому читанні раніше за закон про очищення влади. «У своєму виснов­ку до закону «Про очищення влади» ВК застерегла, що будь-які подальші зміни в частині люстрації мають бути попередньо розглянуті нею», — повідомив Р.Князевич.

Утім, дещо інакше на важливість порад «венеціанців» дивиться член комітету Андрій Іллєнко. Він заявив, що закон про десепаратизацію, можливо, й має якісь технічні помарки, але комітет може виправити неузгодженості та зробити документ актуальним. «Я цілком переконаний, що наразі немає ніякої потреби звертатися до комісії й чекати якихось висновків. У нас є надактуальне питання — захист нашої держави та боротьба із сепаратизмом, який, на жаль, продовжує існувати не тільки на окупованих територіях», — наголосив А.Іллєнко.

Ситуація, в якій опинилась Україна, за твердженням нардепа, вимагає негайної реакції з боку парламенту. «Ми живемо в особливих умовах і повинні виходити з нагальності питання. Особисто я не згоден з пропозицією підкомітету щодо направлення законопроекту до ВК», — заявив народний обранець.

Проте Н.Агафонова пояснила, що проект №0945 передбачає лише додаткові заходи, які, за своєю природою, є люстраційними. «Нехтуючи висновками експертів, ми ризикуємо стикнутися з не менш серйозною критикою, яка була виказана ними на адресу закону «Про очищення влади». Оскільки ми є членами Ради Європи, то повинні з повагою ставитися до висновків ВК та прислухатися до них», — переконана Н.Агафонова.

Урешті-решт прислухатися до думки іноземців вирішила більшість присутніх на засіданні.

Уряд недопрацьовує

Здавалося б, резонансне питання сепаратизму відійшло на другий план після того, як заступник директора департаменту пенсійного забезпечення та начальник відділу реформування пенсійної системи Мінсоцполітики Валентина Кудін презентувала законопроект, пов’язаний із соціальними виплатами. Нардепи дізналися, що Кабінет Міністрів пропонує докорінно змінити порядок оскарження дій та бездіяльності суб’єктів владних пов­новажень у питаннях призначення, обчислення та перерахунку пенсій. В.Кудін зазначила, що Уряд уважає за потрібне розглядати ці питання не за прискореною процедурою, а за загальною.

На думку представників відомства, неоднакове застосування норм матеріального права через скорочений термін прийняття таких рішень не дозволяє деяким особам оскаржити їх у касаційному порядку. «Це обмежує державу в праві на справедливий розподіл суспільного багатства», — наголосила високопосадовець. Вона обурилася, що суди, як правило, розглядають такі справи за відсутністю представників органів виконавчої влади, зокрема Пенсійного фонду (які, до речі, у більшості випадків особисто подають клопотання про розгляд справи за їх відсутності. — Прим. ред.), а також приймають рішення, які відразу стають обов’язковими до виконання. «Ми пропонуємо внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства та передбачити загальну процедуру розгляду таких справ», — зауважила В.Кудін.

Однак, за твердженням народного депутата Василя Німченка, таку позицію міністерства навряд чи можна вписати в «аксіомну платформу законодавства з трудових спорів», зокрема в частині ушкодження здоров’я громадян та призначення в скорочені терміни їм із цього приводу виплат. «Чи враховуєте ви, що така пропозиція може призвести до того, що справи про призначення пенсії у зв’язку з каліцтвом будуть слухатися по 3 роки? — звернувся член комітету до В.Кудін. — Ось чому адмін’юстиція й увела такий термін, даючи громадянам право оперативно судитися з державою».

Співголова підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Руслан Сидорович, який, власне, й мав оприлюднити висновок щодо запропонованого Урядом проекту, поцікавився в представниці Мінсоцполітики, чи має Кабмін дані про кількість пенсійних справ, розглянутих адмінсудами? Нардеп не виключає, що застосування скороченої процедури дійсно може призвести до порушення права як держави, так і громадян. «Ухвалюючи цей закон, ми повинні бути готові до того, що адмінланка просто перестане працювати: навантаження за такими справами на суддю апеляційної інстанції становить 500—600 на місяць», — повідомив депутат, маючи на увазі, що такі соціальні справи є левовою часткою роботи адмінсудів.

До того ж, за твердженням В.Німченка, виходячи з положень ст.3 Основного Закону, всі органи влади мають піклуватися виключно про добробут громадян. Утім, за його оцінкою, подібні урядові новели не тільки не йдуть на користь суспільству, а й звужують обсяг прав людини.

Тож нардепи не наважилися допустити урядовий проект до першого читання. Проте, за словами голови комітету, Кабмін ще має можливість унес­ти бажані зміни до КАС, урахувавши зауваження та пропозиції. А в тому, що він спробує це зробити, можна не сумніватися, адже в умовах гострого бюджетного дефіциту уповільнена процедура розгляду пенсійних справ стане для держави більш привабливою, оскільки відстрочує остаточні розрахунки з громадянами.