Судьям рекомендуют не прятаться от прессы и охотно отвечать на неудобные вопросы
Образование информационного вакуума между судами и гражданами является, по мнению специалистов, одной из главных причин негативного восприятия судебной власти в государстве. Чтобы помочь обладателям мантий правильно построить коммуникативную стратегию и привлечь общественность на свою сторону, руководители проекта USAID «Справедливое правосудие» решили рассказать об основных аспектах общения судей с масс-медиа и доказать, что открытость может стать залогом хорошей репутации отечественной Фемиды.
Крокування в правильному напрямку
Уявлення, що суди є закритими та відстороненими від суспільного життя установами, давно вкоренилось у свідомості українців. Ставлення до Феміди формувалось у громадян довгі роки, з одного боку, через поширення не завжди достовірної інформації про роботу судів, а з другого — через безініціативність та повну відсутність бажання висвітлювати свою діяльність у самих володарів мантій. Аби розрубати гордіїв вузол і налагодити комунікацію між суспільством і судами, американські експерти з USAID вирішили докласти зусиль до врегулювання такого дисбалансу.
24 лютого відбулася конференція «Зміцнення довіри громадськості до судової влади через покращення взаємної комунікації».
Так, керівник проекту USAID «Справедливе правосуддя» Девід Вон зазначив, що сумлінна праця й постійне прагнення української Феміди до вдосконалення своєї організаційної діяльності приносять свої плоди. «Ми працюємо заради утвердження в Україні незалежної судової влади на чолі з ефективними лідерами, якій довіряє українське суспільство», — наголосив Д.Вон. Він також зазначив, що впродовж останніх 8 років — саме стільки проект діє в Україні — розроблено близько 1000 рекомендацій щодо покращення функціонування судів, виконавши які змогли підвищити якість своєї роботи 65 судів.
Інформаційні тренди
Аби з’ясувати, чи дійсно мають місце випадки упередженого ставлення журналістів до суду, учасникам конференції було запропоновано переглянути кілька сюжетів.
Перший сюжет стосувався подій довкола Апеляційного суду м.Києва під час розгляду справи за обвинуваченням Юлії Тимошенко. Журналісти звертали увагу на неналежну роботу правоохоронних органів, які заблокували вхід до будівлі. Через це адвокату підсудної довелося стрибати через паркан, аби потрапити на засідання.
Інший сюжет одного з центральних українських каналів був присвячений Верховному Суду та окремим персоналіям. Журналіст відкрито висміював намір ВС перевірити на відповідність Конституції закон «Про очищення влади», висловлюючись при цьому цинічно й із сарказмом. До того ж він намагався пройти до будівлі суду всупереч процедурі, що стало причиною сварки з охороною.
Останній відеоролик розповідав про минулорічні події часів євромайдану в регіонах держави. Увагу журналістів привернуло рішення судді зі Львова, яким було заборонено встановлювати на центральній площі міста намети. Втім, проведенню мирних зібрань не перешкоджали. На запитання репортера суддя пояснила, що рішення лежить виключно в цивільній площині та стосується несанкціонованого встановлення малих архітектурних форм. Однак журналістка, не давши судді закінчити речення, почала звинувачувати її в спробі уникнути люстрації.
Обговорюючи сюжети, володарі мантій висловлювали здебільшого негативне враження від побаченого. Втім, трохи захистити журналістів вирішив суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Олександр Сасевич. «Ми маємо розуміти, що журналіст — це професіонал. І він намагається якісно робити свій продукт. Інша річ, що іноді репортерам бракує знань з юриспруденції», — зауважив суддя й наголосив на необхідності проведення тематичних заходів за участю ЗМІ.
Проте, на думку окремих учасників конференції, налагодженню комунікації з громадськістю заважає великий попит на негативну інформацію. Таку думку висловив суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Олександр Кравець. «Ми бачимо, що зараз є тренд — демонстрація відверто скороченої інформації, з негативним підходом. Єдине, що можна винести із цих сюжетів, — це те, що судді не варті своїх посад», — наголосив учасник зустрічі. За його твердженням, конструктивний діалог зі ЗМІ буде можливий лише за умови професійного підходу журналістів. Інакше не уникнути спотворення інформації.
Мультимедійний суд
Для того щоб українські законники могли порівняти рівень відкритості західних судів з власним прагненням до спілкування, з доповіддю виступила директор зі зв’язків з громадськістю судів округу Колумбія (США) Лія Гуровітц.
Вона звернула увагу на те, що американська преса приділяє федеральним судам значно менше уваги. Втім, на переконання доповідачки, у цьому майже немає сенсу, адже судові установи самостійно висвітлюють свою діяльність в Інтернеті. Вагому роль у налагодженні зв’язків із громадськістю відіграє Адміністративний офіс судів США в окрузі Колумбія. Крім офіційної, він має сторінки у Фейсбуку, Твіттері, а також власний канал на Ютубі. «Безперечно, контент, який суд розміщує в мережі, має бути цікавим. І тут не обійтися без професіоналізму працівників прес-центрів судів», — зазначила Л.Гуровітц.
Гостя також розповіла, що чимало прес-секретарів є колишніми репортерами й мають неабиякий досвід роботи з громадськістю. За її твердженням, реалії сьогодення передбачають для них нові обов’язки. «Наші працівники, крім своїх традиційних функцій, віднедавна встановлюють зв’язки з блогерами для оперативного сповіщення жителів округу про діяльність судової системи», — повідомила учасниця заходу. Мультимедійний підхід, на думку Л.Гуровітц, є демонстрацією відкритості суду та свідченням того, що він намагається не приховати, а повідомити новини про себе.
Американський експерт також розповіла, що судді США зацікавлені, аби їхня професія була привабливою та мала повагу серед громадян. Задля цього багато уваги приділяється громадській діяльності: проводяться відкриті уроки в школах та коледжах.
Поради враховані
Проте позитивний досвід взаємодії з громадськістю є і в українських судах. Зокрема, активну позицію займають адміністративні суди Вінниччини. Як повідомив суддя Вінницького окружного адмінсуду Михайло Жернаков, заходи, що проводять «адміністративники» регіону, позитивно відзначені на міжнародному рівні. А окремі з них навіть визнані інноваційними. «Суди не повинні чекати інформприводів для скликання круглих столів чи брифінгів. Вони самі можуть ці приводи створювати», — зазначив М.Жернаков, наголосивши, що віднедавна однією з форм комунікації стали прес-сніданки, які проводяться виключно за ініціативою суду, аби оперативно поінформувати громаду регіону про окремі аспекти роботи.
Що стосується вдосконалення навичок спілкування зі ЗМІ прес-секретарів та володарів мантій, то, за словами проректора Національної школи суддів Наталії Шукліної, суддівська освіта в Україні завжди була орієнтована на потреби судової влади. «Комунікативний практикум включений до програми підготовки працівників апарату. Крім того, невдовзі судді зможуть навчитись успішно долати бар’єр у спілкуванні зі ЗМІ, оскільки цим займеться новостворений відділ психологічної адаптації до суддівської діяльності», — повідомила проректор.
Звичайно, можна припустити, що проведення подібних заходів стане поштовхом до відкритості судів. Утім, повністю застрахувати себе від кривих поглядів громадян, мабуть, важко. А все через те, що позитивна інформація в ЗМІ не робить останнім рейтингів, не викликає резонансу. Висвітлювати звичайні події багатьом журналістам просто невигідно, адже на них немає попиту. Тому, можливо, доки обом сторонам протистояння не набриднуть взаємні звинувачення, ні іноземний досвід, ні комунікативна стратегія не допоможуть налагодити гарні взаємини між собою.
ПРЯМА МОВА
Олександр САСЕВИЧ, суддя Львівського окружного апеляційного суду:
— Говорячи про комунікації, ми повинні підходити до інформування громадськості комплексно. Адже і прес-секретар, і голова суду знають про ті резонансні справи, які перебувають у провадженні суду. І там, де є запит суспільства, необхідно реагувати. Як мінімум, виготовити прес-реліз до справи, оскільки відсутність достовірної інформації створює підгрунтя для помилкового трактування подій.
Суди повинні навчатися спілкуванню. На превеликий жаль, ми за своєю природою — не комунікатори. Нас цього ніхто не вчив. І, знову ж таки, на жаль, судова влада не наділена правом правового лікнепу суспільства. Проте, коментуючи щось, суддя повинен зробити свою промову доступною для розуміння. Говорити сухою юридичною термінологією складно, але іноді обійтися без неї не можна. У такому випадку нам просто необхідно пояснювати людям ключові правові поняття. Взаємна зацікавленість у діалозі, на мій погляд, і стане тією позитивною направляючою комунікації.
Галина ЮРОВСЬКА, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:
— Так погано, як зараз, про суди не говорили ніколи. І я думаю, що ми маємо зробити певні висновки. ЗМІ — це велика сила, якій вірять люди. Вони довіряють мас-медіа більше, ніж судовим рішенням, які отримують на руки. Те, що робиться нині біля ВГС та ВСС, — поза межами осяжного. Люди тиснуть на суд, намагаючись домогтися прийняття бажаного рішення і в такий спосіб підриваючи незалежність суду. Акції та мітинги проводяться вже не тільки біля суду, а й біля осель працівників.
І журналісти, і судді мають навчитися спілкуватися та поважати один одного. На вади комунікації з громадськістю треба звернути увагу Раді суддів і Національній школі суддів. Та, можливо, поглибити знання випускників НШС у сфері комунікацій.
Лія ГУРОВІТЦ, директор із зв’язків з громадськістю в судах округу Колумбія:
— Щоб побудувати довіру і впевненість, люди повинні знати про організацію роботи судів. Ніхто не стане довіряти комусь за вказівкою. Не треба висвітлювати діяльність судів однобоко, ховаючи погані новини та негативну інформацію. Намагання уникнути незручних тем та запитань лише знизить планку довіри. Якщо новини погані, треба розповісти про них, не загострюючи на цьому уваги. Якщо ж резонанс вже відбувся, то необхідно зазначити, що суд виявив акт доброї волі, зайнявши чесну та відверту позицію. Необхідно пам’ятати, що репортери — теж люди. Більшість відповість довірою на довіру.
ПОРАДИ ВІД «ЗіБ»
5 правил успішного прес-релізу
1. Думати, як читач. Прес-реліз не повинен сприйматися, як заклик «Подивіться, які ми молодці». Такий висновок про вас мають зробити самі читачі після отримання корисної для них інформації, яку ви їм надали.
2. Головне — на початок. Принцип перевернутої піраміди обов’язковий з двох причин: прес-реліз можуть видалити з пошти не дочитавши або обрізати найголовніше, що ви насправді хотіли донести, тому…
3. Перший абзац (вріз або лід) — простий і по суті. Розуміння журналістом головного меседжу визначає подальшу долю прес-релізу. Беззмістовний чи складний для сприйняття вріз гарантує прес-релізу «почесне» місце в кошику.
4. «Психогачок» у заголовку. Питання, розв’язання проблеми, таємниця чи інтрига, досвід, цифри, страхи або гарантії їх подолання, парадокс, «сіль на рану» — заховано в темі листа, він змусить журналіста відкрити його й прочитати прес-реліз.
5. Прибрати з тексту все зайве. Якщо цього не зробите ви, проблему розв’язуватиме журналіст. Не факт, що він зробить це правильно. Отже, один прес-реліз має містити одну важливу думку. Якщо важливої інформації багато, з неї можна зробити кілька прес-релізів або додати її в окремому вкладенні до листа.
Налаживание диалога с общественностью через тесную коммуникацию со СМИ позволит отечественной Фемиде повысить доверие к себе.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!