Полномочия исполнительной службы разделят между государством и частными структурами
В Минюсте заявляют, что государственные исполнительная и регистрационная службы вместо реализации своих задач превратились в инструмент обогащения чиновников. Реформировать их решили радикальными методами — сначала переведя под свое непосредственное управление, а затем передав часть полномочий частным учреждениям.
Менше — краще
Як повідомив міністр юстиції Павло Петренко, у відомстві розпочали масштабну реорганізацію — працівників очікує процедура оцінки ефективності роботи та скорочення. Зокрема, у центральному апараті Мін’юсту має бути скорочено 20% працівників, а в територіальних органах юстиції — 10%. При цьому звільнення стосуватимуться передусім тих, хто обіймає керівні посади.
«У різних областях існують різні підрозділи та різні організаційні структури, що не сприяє нормальному й ефективному управлінню системи юстиції. Керівників у нас набагато більше, ніж потрібно. На кожних 9 співробітників — керівник. Усі ці речі ми прибираємо в новій структурі головних управлінь юстиції в областях», — розповів П.Петренко. Необхідність зменшення кількості різних начальників підтримує й перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. «Працювати немає кому — всі керують», — обурюється вона нинішнім станом справ.
Міністр сподівається, що прибирання дублюючих функцій, скорочення працівників центрального апарату та територіальних органів юстиції дозволить зекономити до 60 млн грн. Ці гроші будуть спрямовані на підвищення заробітних плат тим працівникам, які залишаться на своїх посадах.
Операція «Ліквідація»
Один з найбільш радикальних кроків, на який вирішив піти Мін’юст, — ліквідація державних виконавчої та реєстраційної служб. «Свого часу вони були створені та виведені із системи Мін’юсту в центральні органи виконавчої влади під конкретних осіб, які бажали керувати цими напрямами. Нині ж ми маємо велику кількість скарг на якість надання послуг, а ці органи виконавчої влади перетворилися на «поборників», — пояснила таку позицію Н.Севостьянова.
Першим етапом реформування стане підпорядкування цих структур безпосередньо Мін’юсту. Керівник управління юстиції отримає двох нових заступників, які відповідатимуть за напрями реєстраційної та виконавчої служб. Очікується, що ці посади обіймуть Джаба Ебаноїдзе та Хатія Шелія, які проводили відповідні реформи в Грузії. Після цього відбудуться зміни і в самій організації діяльності держслужбовців.
«Робота реєстраційної служби має забезпечувати інтереси громадян, а не самої реєстраційної служби», — розповів про свої сподівання Д.Ебаноїдзе. Серед його планів — розділення системи реєстрації на два офіси. У першому громадяни подаватимуть заявки для реєстрації, отримуватимуть консультації, забиратимуть реєстраційні документи. Натомість у другому працюватимуть люди, які прийматимуть рішення щодо реєстрації. Таким чином, ті, хто опрацьовуватиме заявки, не матимуть прямого контакту з відвідувачами. Це, з одного боку, має зменшити корупційні ризики, а з другого — громадяни менше часу проводитимуть у чергах, щоб подати папери.
Крім цього, грузинський експерт наголошує на необхідності створення системи оскарження рішень реєстратора в самій службі. Лише якщо це не принесе очікуваного результату, громадяни звертатимуться по захист своїх прав до суду. Ще одна ініціатива Мін’юсту — подальше передання реєстраційних повноважень органам місцевого самоврядування. Також до цього процесу активніше залучатимуть і приватних нотаріусів.
Виконавець на вибір
Суттєві зміни очікуватимуть і виконавчу службу. За словами Х.Шелії, основні проблеми, з якими тепер стикається ця структура, — величезна кількість невиконаних судових рішень, неефективні методи виконавчого процесу та, як наслідок, сприятливі умови для корупції, низька мотивація співробітників.
Одна з ключових змін, які очікуватимуть виконавчий процес, — поява приватних служб, котрі працюватимуть на рівні з державними. «Завдяки запровадженню інституту приватних виконавців буде скорочено витрати держави. Крім цього, вдасться викоренити корупцію, адже це хвороба державних органів, а не приватної системи», — пояснює необхідність змін грузинський експерт. Завдяки появі конкурентного середовища сторона зможе обирати, хто краще реалізує її права. Якщо ж обраний виконавець не виправдає сподівань — завжди можна звернутися до іншого.
«Такі зміни — це злам старих пострадянських настанов. Ми звикли думати, що держава зобов’язана захищати всі наші інтереси. Але я переконана: держава зобов’язана створювати правильні системи для того, щоб громадяни мали змогу ефективно захистити свої інтереси», — зазначає Х.Шелія. Водночас вона визнає, що виконавчі органи працюють із досить тонкою матерією. У Грузії боржники продовжують скаржитися на їхні дії. Тому потрібна комплексна робота органів, які відповідають за економічну ситуацію в державі, та судової влади, спрямована на те, щоб зменшити кількість випадків, коли через борги громадяни втрачають житло. Однак якщо вже є судове рішення про виселення громадян — виконавець має його виконувати. В іншому разі він сам порушить закон.
ПРЯМА МОВА
Павло ВОВК, голова Окружного адміністративного суду м.Києва:
— Передання функцій Державної виконавчої служби до Мін’юсту, як зазначили ініціатори змін, є перехідним етапом у реформуванні інституту виконавчої служби в Україні. Але відразу після зміни вивіски показник виконання судових рішень у примусовому порядку, який досі залишався низьким, думаю, не зміниться.
На сьогодні, крім заяв представників Мін’юсту про необхідність подальшого запровадження змішаної системи виконання рішень судів із залученням приватних виконавців, жодних обгрунтувань необхідності саме таких змін надано не було.
Більше того, нормативні акти, які б регулювали діяльність приватних виконавців і могли б дати суспільству уявлення про переваги або недоліки такого інституту, також не були оприлюднені.
Якщо ж говорити про напрямки реформування, то, думаю, варто звернути увагу на німецький досвід примусового виконання судових рішень. Так, у ФРН такі рішення виконують законодавчо уповноважені працівники того суду, на території якого необхідно провести виконавчі дії. Відповідно, такі особи є державними службовцями. На мою думку, така модель інституту виконання судових рішень є оптимальною. Адже в такому випадку повноваження щодо розгляду справ і виконання судових рішень будуть логічно зосереджені в межах судової влади, що додатково сприятиме підвищенню рівня захисту прав учасників судового процесу.
Материалы по теме
Украина подписала Любляно-Гаагскую конвенцию
15.02.2024
За год рынок недвижимости вырос в 1,7 раза
09.02.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!