В каких случаях получатель неправомерной выгоды может избежать уголовной ответственности
В обобщении судебной практики по применению Барским районным судом Винницкой области стст.364, 365, 3682 Уголовного кодекса указано, что использование служебным лицом власти или служебного положения вопреки интересам службы является преступлением только тогда, когда оно совершено с целью получения какого-либо неправомерного преимущества для себя самого или другого физического или юридического лица.
Користь як ключова ознака
В узагальненні наголошується, що відповідно до ст.19 Конституції «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами». Дія цих положень поширюється на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, є вони представниками законодавчої, виконавчої чи судової влади, виконують службові обов’язки в державному апараті, в органах місцевого самоврядування або на окремих підприємствах, в установах та організаціях. Не має також значення службове становище особи (звання, ранг, чин, кваліфікаційний клас), відомча чи галузева належність органу, сфера його діяльності, характер та обсяг повноважень або форма власності, на підставі якої створені та функціонують підприємства, установи й організації. Виконання службовими особами своїх обов’язків на підставі, в межах і в порядку, передбачених Конституцією, законами та іншими нормативними актами, забезпечує ефективну діяльність державного апарату, а також апарату управління підприємств, установ і організацій.
У розд.XVII «Особлива частина» КК «Злочини у сфері службової діяльності» встановлена кримінальна відповідальність за діяння, суспільна небезпечність яких полягає в заподіянні шкоди відносинам, що забезпечують ефективну діяльність державного та громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ та організацій.
Діяння, відповідальність за які передбачена у вказаному розділі КК, можуть бути віднесені до так званих загальних видів злочинів, скоюваних у сфері службової діяльності, оскільки кожне з них посягає на суспільні відносини, що забезпечують ефективну службову діяльність в окремих ланках державного апарату, а також апарату управління окремих підприємств, установ та організацій незалежно від їх галузевої та відомчої належності, сфери діяльності, обсягу повноважень чи форми власності.
Водночас КК містить досить багато норм, які встановлюють відповідальність за так звані спеціальні види службових злочинів, скоєння яких також зумовлене службовим становищем суб’єкта, однак основним об’єктом є інші суспільні відносини.
Стаття 364 КК визначає зловживання владою або службовим становищем як «умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби». Простіше кажучи, це стосується будь-яких дій службових та посадових осіб, якщо вони вчинені задля матеріальної або нематеріальної вигоди, крім зарплати та законної премії. Ключовою є наявність користі. Нематеріальна вигода — це, наприклад, поліпшення репутації (особистої чи партійної, якоїсь іншої), іміджу, приховування власної некомпетентності, кар’єризм, протекціонізм.
Зловживання — злочин умисний, його кваліфікуючою ознакою має бути не завдана шкода, а наявність матеріальної вигоди.
Антикорупційні новели
Автор документа зазначає, що в результаті прийняття закону №2023 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції до КК було внесено деякі зміни:
• в абз.1 ч.1 ст.364 слова «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб» замінено словами «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи»;
• виключено ч.3 ст.364 (в якій ішлося про зловживання владою або службовим становищем, вчинені працівником правоохоронного органу);
• ст. 365 викладено в новій редакції (суть змін полягає в тому, що спеціальним суб’єктом перевищення влади або службових повноважень став виключно працівник правоохоронного органу);
• виключено ст.3651 (про перевищення повноважень службовою особою приватного сектору), а також стст.423 і 424 (в яких ішлося про зловживання владою або службовим становищем та про перевищення влади чи службових повноважень, вчинені військовою службовою особою);
• внесено зміни технічного характеру до КК, а також до КПК, що випливають із названих змін.
Ці зміни пов’язані з імплементацією положень ст.19 «Зловживання службовим становищем» Конвенції ООН проти корупції, яка рекомендує визнати злочином «умисне зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утримання від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи».
Критерій злочину — вигода
Також у документі вказується, що у зв’язку з прийняттям зазначеного закону використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби (в разі настання відповідних наслідків) відтепер є злочином лише тоді, коли воно скоєне з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.
При цьому, виходячи зі змісту поняття «неправомірна вигода», наведеного в ст.1 закону «Про засади запобігання і протидії корупції» та в ст.3641 КК, словосполучення «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди» слід розуміти досить широко — як намагання одержати не тільки гроші або майно, а й будь-які переваги, пільги, послуги та нематеріальні активи.
Так, переваги — це додаткові матеріальні чи інші вигоди або можливості, які суб’єкт має порівняно з іншими та які ставлять його в нерівне становище з іншими особами. Наприклад, як отримання переваги може бути розцінене одержання квартири від держави особою, котра хоча й перебувала на обліку як така, що має право на першочергове одержання житла, але у відповідному списку не була першою, тобто фактично одержала житло поза чергою.
Під пільгами слід розуміти соціальні та інші пільги, встановлені законодавством для різних категорій осіб, що полягають у звільненні їх від певних обов’язків або, інакше кажучи, в наданні додаткових можливостей майнового чи немайнового характеру. До майнових належать пільги, що надаються у вигляді додаткових виплат, повного або часткового звільнення окремих категорій громадян від обов’язкових платежів. Немайновими вважаються пільги у вигляді додаткових оплачуваних відпусток, скорочення робочого часу тощо (отже, немайновими ці пільги названо досить умовно).
Послуги — це здійснювана на замовлення споживача та з метою задоволення його особистих потреб діяльність щодо надання чи передання споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага. Законодавство України виділяє такі види послуг: «транспортні», «житлово-комунальні», «з технічного сервісу», «з оцінки відповідності», «в галузі охорони здоров’я», «з доставки балонів з газом», «в закладах (підприємствах) ресторанного господарства», «освітні», «мобільного зв’язку та доступу до мережі Інтернет», «ритуальні», «фінансові», «соціальні» тощо.
Нематеріальні активи — це певні права на:
• користування природними ресурсами;
• користування майном;
• комерційні позначення;
• об’єкти промислової власності;
• авторське право та суміжні з ним права;
• ведення діяльності, гудвіл тощо.
Таким чином, службові особи, засуджені за ст.364 КК за використання влади або службового становища всупереч інтересам служби (в разі настання відповідних наслідків), скоєне з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, продовжують відбувати покарання за цей злочин.
Без кримінальної відповідальності
Використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби (в разі настання відповідних наслідків), вчинене в особистих інтересах, відмінних від інтересів одержання неправомірної вигоди, за загальним правилом, відтепер не є кримінально караним діянням. Воно може потягнути за собою лише адміністративну, дисциплінарну або цивільно-правову відповідальність, передбачені Кодексом адміністративного судочинства, Кодексом про адміністративні правопорушення, Цивільним кодексом, законами, що визначають підстави дисциплінарної відповідальності службових осіб. Особистими інтересами, відмінними від інтересів одержання неправомірної вигоди, можуть бути, наприклад, інтереси, пов’язані з бажанням реалізувати почуття помсти, ревнощів, заздрості, бажанням вислужитися (показати себе перед начальством як ініціативного кар’єриста чи слухняного виконавця волі начальства) або з неправильно зрозумілих інтересів служби тощо.
Таким чином, службові особи, засуджені за ст.364 КК за використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби (в разі настання відповідних наслідків), учинене в особистих інтересах, відмінних від інтересів одержання неправомірної вигоди, підлягають звільненню від призначеного судом покарання на підставі ч.2 ст.74 КК та в порядку, визначеному п.2 ч.2 ст.539 КПК. Стосовно ж осіб, кримінальні справи й матеріали кримінального провадження яких не розглянуті судами, слідчі чи прокурори повинні закрити кримінальні провадження на підставі та в порядку, передбачених п.4 ч.1 і ч.3 ст.284 КПК.
Порушення без інтересу
Використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, вчинене в особистих інтересах, відмінних від інтересів одержання неправомірної вигоди, або незалежно від наявності будь-якого особистого інтересу, може бути визнане кримінально караним діянням лише у випадках, коли таке діяння прямо передбачене КК.
Наприклад, це може бути використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке полягає у підробленні офіційних документів (ст.366 КК) або в умисному неприпиненні злочину, що скоюється підлеглим (ст.426 КК). Мотиви цих злочинів не мають значення для кваліфікації.
Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем (ст.423 КК) до скасування цієї статті було спеціальним складом зловживання, передбаченого ст.364 КК, — за ознакою суб’єкта, оскільки в цій статті йшлося про певні діяння, а також прямо — про «інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду». При цьому поняття «зловживання владою або службовим становищем» розкрито саме в ст.364 КК — «використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби...».
Таким чином, стосовно військовослужбовців, притягнутих до кримінальної відповідальності за ст.423 КК, щодо яких кримінальні справи й матеріали кримінального провадження не розглянуто судами, якщо такі особи використали владу чи службове становище всупереч інтересам служби (в разі настання відповідних наслідків) з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, має відбутися зміна обвинувачення — на відповідну частину ст.364 КК.
Пленум ВС роз’яснив, що судам необхідно відмежовувати перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем. При зловживанні владою або службовим становищем службова особа незаконно, всупереч інтересам служби використовує надані їй законом права та повноваження (у той час як при перевищенні влади або службових повноважень таких прав і повноважень вона взагалі не має і використовувати їх не може).
Коли дискримінація на користь
Можливо, декриміналізація умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, будь-якою іншою публічною службовою особою, крім працівників правоохоронних органів (ч.1 ст.365 КК), є помилкою законодавця. Так, у ч.1 ст.364 КК під час приведення її змісту у відповідність до положень ст.19 конвенції, слова «використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби» можна було б замінити словами «вчинення під час виконання своїх функцій будь-якої дії чи утримання від вчинення дій, що є порушенням законодавства». Це охоплювало б і випадки перевищення влади та службових повноважень.
Унаслідок декриміналізації не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності за свої активні дії чи бездіяльність ті службові особи, які скоювали злочини не з метою одержання неправомірної вигоди, а з інших мотивів, наприклад, прагнучи кар’єрного зростання. Завдяки змінам до ст.364 КК багато службових осіб зможуть уникнути кримінальної відповідальності, якщо не буде доведено, що вони мали на меті отримати неправомірну вигоду.
Більшість суб’єктів, які вчинили зловживання владою або службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди, також зможуть уникнути кримінальної відповідальності завдяки змінам, унесеним до ст.364 КК законом від 21.02.2014. Якщо особу не піймали на гарячому, цю мету надзвичайно складно процесуально довести.
Стаття 19 конвенції рекомендує державам-учасницям визнавати злочином «умисне зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утримання від здійснення дії, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи». Однак вона не зобов’язує й не рекомендує обмежити кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем лише наявністю мотиву отримати неправомірну вигоду.
Стаття 364 КК до внесення до неї останніх змін і без того охоплювала ці діяння.
Так, розглядаючи кримінальні справи щодо злочинів у сфері службової діяльності, судді Барського районного суду Вінницької області керуються положеннями чинних КК і КПК та враховують роз’яснення, наведені у відповідних постановах Пленуму ВС.
Мистецтво постановлення вироків
При ухваленні рішень у справах зазначеної категорії достатньою мірою досліджуються всі ознаки складу злочину. Враховується те, що в злочинах із матеріальним складом (стст.364, 365, ч.2 ст.366 КК) вина визначається ставленням особи до самого діяння і до суспільно небезпечних наслідків, які настали внаслідок його вчинення. У трьох із них діяння може бути вчинено тільки умисно, оскільки в ст.364 КК вказується на умисне використання службового становища, в ст.365 КК — на умисне вчинення дій, які явно (тобто очевидно для всіх і передусім для самого винного) виходять за межі наданих йому повноважень, а в ст.366 КК — на завідомо неправдивий характер відомостей, що вносяться до офіційних документів. У свою чергу обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочинів, передбачених ч.1 ст.364 і ст.365 КК, є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.
Враховується також і те, що суб’єктами злочинів, які скоюються у сфері службової діяльності, можуть бути тільки службові особи, тобто спеціальний суб’єкт. Також береться до уваги наявність зв’язку між учиненим діянням і посадою, яку особа обіймає, або ж службовою діяльністю, яку вона провадить.
Судовий розгляд кримінальних справ цієї категорії був проведений відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
Узагальнення судової практики свідчить, що судді в основному додержувалися вимог законодавства щодо оперативності та якості розгляду кримінальних справ. Судді дотримувалися строків призначення справ до розгляду, передбачених стст.241, 256 КПК (в редакції 1960 року). Щодо термінів розгляду справ цієї категорії зауважень немає. Випадків безпідставного відкладення розгляду чи необгрунтованого зупинення не виявлено. Якість досудового слідства у справах зазначеної категорії загалом задовільна. Але в деяких випадках слідчі органи допускали неповноту досудового слідства, порушуючи вимоги стст.22, 23, 64 КПК (в редакції 1960 року) , що призводило до повернення судами справ на додаткове розслідування.
Проаналізувавши справи цієї категорії, автор узагальнення дійшов висновку, що труднощів під час розгляду таких справ у суддів не виникало.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!