Увольнение без формальностей

Новая редакция закона об очистке власти ограничит случаи «упрощенного» лишения должностей

В Минюсте начали работу над изменениями в люстрационный закон. Предусматривается, что для проведения проверки служащих будет создан специальный орган, а основания для формального увольнения сократят.

Робочі моменти

Наразі до реєстру люстрованих уже внесено 374 особи, і це число поступово зростає. Про це повідомила директор департаменту з питань люстрації Мін’юсту Тетяна Козаченко. Водночас багато чиновників намагаються оскаржити свої звільнення — у судах перебуває близько 170 таких справ. Найбільш активні — працівники прокурати, які забезпечили близько половини таких звернень.

Разом з тим, розповіла Т.Козаченко, з усіх справ лише у 2 задоволено вимоги позивача про поновлення на посаді. Проте й ці рішення були оскаржені в апеляційному порядку. У більшості ж справ провадження зупинені до розгляду Конституційним Судом питання щодо конституційності деяких положень закону. Разом з тим директор департаменту не бачить підстав для цього, адже подання до КС стосується виключно питань люстрації суддів, а зупиняється розгляд справ, де стороною є колишній прокурор чи держслужбовець.

Є й більш оригінальні способи уникнути люстраційних процедур.

«На Житомирщині суддя заборонила звільняти чиновника для забезпечення сплати аліментів до розгляду справи про аліменти по суті», — розповіла Т.Козаченко.

Пішли на мирову

Незважаючи на те що люстрація перебуває саме в розпалі, у Мін’юсті розпочали підготовку змін до закону «Про очищення влади». Підставою для коригування чинних норм стали застереження, висловлені як усередині країни, так і міжнародними експертами. Зокрема, на недоліки акта вказали у Венеціанській комісії, а Верховний Суд намагається довести неконституційність деяких положень закону.

Йти на компроміс влада, схоже, готова. «Ми почули те раціональне зерно, яке є в побоюваннях суддів щодо справедливості застосування до них закону про очищення влади», — зазначив представник громадської ради з люстрації при Мін’юсті Карл Волох. При цьому зміни, які готуються до закону, передусім стосуватимуться саме суддів. Звісно, говорити про те, які саме новації потраплять до остаточної версії закону, ще зарано, але вже зрозуміло, якої позиції дотримується робоча група.

Відповідно до чинної редакції закону люстрації підлягають служителі Феміди, які ухвалювали рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від неї завдяки згодом ухваленим законам.

Як наголошували у ВС, позбавлення суддів мантій за таких умов не передбачає з’ясування того, чи були їхні рішення справді незаконними, несправедливими чи політично вмотивованими. Відповідно ж до ч.2 ст.83 закону «Про судоустрій і статус суддів» володаря мантії можна притягнути до відповідальності в разі скасування або зміни ухваленого ним судового рішення, лише якщо порушення допущено внаслідок умисного ігнорування норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків, підкреслюють у ВС. Водночас, зазначають судді, у законах щодо амністії передбачається тільки звільнення осіб від відповідальності або покарання, а це є не реабілітацією, а актом доброї волі держави.

З такою позицією погоджуються й автори нової редакції закону. Як розповів К.Волох, передбачається, що всі питання про звільнення суддів за винесення рішень стосовно амністованих згодом осіб розглядатимуться за процедурою, визначеною в законі «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Тобто замість звільнення за формальною ознакою свій висновок про наявність для цього підстав повинна буде зробити тимчасова спеціальна комісія. Потім з ним має погодитися Вища рада юстиції, а згодом — і парламент. Таким чином, судді матимуть змогу довести, що діяли в межах права.

Крім цього, запропоновані зміни до люстраційного закону передбачатимуть і механізм нового розгляду рішень у справах щодо учасників акцій протесту. За словами К.Волоха, якщо відповідні зміни до законодавства будуть унесені, ВС готовий відкликати своє конституційне подання. Водночас, доки всі ці новації будуть ухвалені, може сплинути річний термін діяльності ТСК.

Тому готуються зміни, спрямовані на те, щоб комісія продовжила свою роботу. Її членам, можливо, буде встановлено зарплату. Нині, як повідомляв «ЗіБ», ТСК працює на громадських засадах і через відсутність охочих увійти до її складу не має можливості зібрати кворум.

Спеціально уповноважені

Серед інших запланованих змін — можливе розширення кола осіб, які проходитимуть люстраційну перевірку. «До існуючого списку буде додано претендентів на виборні посади», — пояснила Т.Козаченко. За її словами, Венеціанська комісія зазначала, що проведення такої перевірки буде не тільки коректним, а й доречним. Водночас за результатами контролю особі не заборонятимуть висувати свою кандидатуру, а тільки повідомлять громадськість про результати перевірки.

Крім того, зазначила директор департаменту, серед можливих майбутніх змін — надання більшої незалежності та розширення повноважень органу, який організує люстраційні перевірки. Можливо, за статусом він буде близьким до Державної фіскальної служби, яка, хоча і належить до структур Мінфіну, є самостійною у своїй діяльності.

Також не виключено, що законодавчі зміни уможливлять повернення на посади осіб, звільнених за формальними ознаками. Щоправда, це станеться тільки за умови, якщо такі люди виявляться потрібними для посилення обороноздатності країни, а відповідне подання підготує Президент і підтримає Верховна Рада.

Коли законодавчі зміни будуть ухвалені — поки що сказати складно. Очікується, що в лютому до України прибудуть представники Венеціанської комісії і їм буде представлено вже підготовлений текст змін. Якщо застережень не виявиться, новації внесуть до Верховної Ради. Але не виключено, що після цього труднощі лише почнуться.