"Направление проекта на рассмотрение Венецианской комиссии, безусловно, может усилить и качество изменений, и их легитимность"
Изучая положения проекта Закона «Об обеспечении права на справедливый суд», ЗиБ поставил несколько вопросов национальному советнику по юридическим вопросам координатора проектов ОБСЕ в Украине Александру Водянникову.
— Чи голосували ви за текст проекту №1656? Чи є у вас особисто зауваження до окремих положень з огляду на загальні євростандарти щодо побудови судової системи та незалежності суддів?
— Схвалення радою проекту відбувалося за досить жвавих дискусій. Нагадаю, що до ради ввійшли представники як суддівського корпусу, так і адвокати-практики, відомі експерти, представники громадськості (у тім числі з «РПР» та інших громадських ініціатив) і представники міжнародних організацій, включаючи Раду Європи, ЄС і ОБСЄ. Багато питань стало предметом серйозних дискусій під час засідань ради, яка збиралася раз на тиждень, а робочі групи з різних питань судової реформи працювали майже постійно.
Схвалений проект також є результатом експертних компромісів. Звичайно, в мене є власне бачення судової реформи в Україні, але, як член ради, я підтримав законопроект, розуміючи, що багато спірних питань стане предметом парламентських обговорень і подальшої роботи.
Якщо порівнювати проект №1656 і альтернативний, поданий народними депутатами (№1497), то принципово для них характерні однакові вади й однакові переваги. Принаймні говорити про те, що вони будуються на відмінній філософії чи докорінно різних підходах, не можна. Більше того, президентський проект був розроблений з урахуванням тексту, що став проектом №1497, а сам проект №1497 запозичив багато з тексту, обговорюваного радою. І той факт, що парламент узяв за основу обидва документи й вирішив їх звести в один закон, є логічним кроком. Бо очікуваний результат важливіший, ніж те, хто саме розробляв та подавав проект.
Якщо звернутися до європейських стандартів, то принаймні в середовищі міжнародних організацій та експертів є певний неформальний консенсус щодо принципів і напрямків судової реформи в Україні. Хоча зрештою рішення про зміст цієї реформи визначають не міжнародні організації, а самі українці, через обраний ними парламент.
Водночас ефективна судова реформа не можлива без унесення змін до Конституції, які б відповідали європейським стандартам. Саме тому з об’єктивних причин, на жаль, жоден із двох законопроектів не може повністю втілювати такі принципи. Втім, судова реформа не завершується прийняттям одного закону. Попереду — конституційна реформа, вдосконалення судової системи й судоустрою, формування правової політики в цій сфері. А це питання не одного року.
— Які ваші пропозиції не ввійшли до остаточного тексту документа?
— Взагалі, було висунуто багато пропозицій, які були частково враховані. Однак це не означає, що інші зняті з порядку денного, адже рада продовжить працювати. Судова реформа не закінчується в парламенті.
Досить оманливим є уявлення, що судова реформа, як і будь-яка інша, завершується з прийняттям гарного закону. Адже реальність завжди набагато складніша, а законодавча норма не є магічним знаряддям зміни суспільства чи соціальної практики. Тож після ухвалення законодавчої бази виникне потреба в зусиллях, спрямованих на приведення практики у відповідність до нових правових реалій, і в цьому варто спиратися на величезний потенціал і досвід інших держав — учасниць ОБСЄ, з яким можна знайомитися завдяки діяльності координатора проектів ОБСЄ в Україні. У цьому контексті його роль полягає в підтримці процесів реформування судової системи відповідно до європейських стандартів, наданні експертної підтримки, ознайомленні розробників із суттю зобов’язань, які існують у рамках організації, відповідним досвідом і практикою інших країн.
— Чи вважаєте ви за необхідне направити цей документ на попередню експертизу до Венеціанської комісії?
— Венеціанська комісія є авторитетним органом, до висновків якого дослухаються законодавці всіх країн — членів Ради Європи. Врахування рекомендацій ВК збільшує шанс на те, що законодавство відповідатиме міжнародним стандартам і зобов’язанням України. Тому направлення проекту на розгляд комісії, безперечно, може підсилити і якість змін, і їх легітимність в очах міжнародного співтовариства.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!