Цена монополии

Кому и сколько заплатят юристы за адвокатские удостоверения?

Юристы обеспокоены идеей предоставления адвокатам исключительного права на представительство в судах. Подсчитав сумму, необходимую для оплаты квалифэкзамена, стажировки, уплаты ежегодного взноса, а также приняв во внимание то, что эти средства поступят не в государственный бюджет, а на счет самоуправляющейся адвокатской организации, правоприменители заподозрили лоббистов монополии в попытке обогащения. В то же время приведенные расчеты могут оказаться неверными.

Аргументи «за»

З початку року національна адвокатура вчергове постала перед необхідністю реформування. У ході дискусій професійна спільнота дійшла виснов­ку, що чинний профільний закон не відповідає сучасним запитам правничого співтовариства. Зважаючи на це, кілька робочих груп, створених для розроблення проекту змін до головного адвокатського акта, запропонували низку фундаментальних новацій. Одна з них — монополія на представництво інтересів фізичних та юридичних осіб у судах під час здійс­нення кримінального, цивільного, господарського чи адміністративного судочинства, а також під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому пропонується залишити право на участь у процесі законним представникам фізичних осіб, а також представникам юридичних осіб — юристам, працюючим на підприєм­ствах, в установах, організаціях.

Ідея про монополію підтримується практично всіма захисниками, котрі мають адвокатське посвідчення. Більше того, вона відображена в ст.59 Конституції, де йдеться про те, що «для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура».

Монополія вже виправдала себе на прикладі кримінального процесу, в якому діє з моменту набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом. Вона дозволить забезпечити належну якість правової допомоги, гарантії професійної діяльності захисника та добросовісну конкуренцію на ринку надання юридичних послуг, що кореспондується з міжнародним досвідом таких країн, як Велика Британія, Франція, Німеччина, Австрія.

Тож усі дискусії адвокатів із приводу надання їм виключного права на представництво в судах зводяться до того, яким чином долучити до своїх лав юристів.

Аргументи «проти»

Юристи ж, посилаючись на ту ж ст.59, в якій зазначається, що «кожен є вільним у виборі захисника своїх прав», відверто заявляють про недоцільність запровадження монополії. Вони занепокоєні тим, що проект акта, в якому вперше згадується про монополію, був розроблений Мін’юстом та Національною асоціацією адвокатів та направлений до Ради Європи для отримання висновків без попереднього обговорення з громадськістю, що суперечить чинному законодавству. Крім того, звертається увага на те, що автори документа обгрунтовують необхідність його прийняття, посилаючись на зобов’язання України, що випливають з її членства в Раді Європи, передбачені резолюціями Парламентської асамблеї РЄ №№1466 (2005), 1755 (2010), 1862 (2012), 1988 (2014) та її ж рекомендаціями №№1497 (2001), 1722 (2005), 1955 (2011), а також декларацією Конгресу регіональної та місцевої влади РЄ №2 (2014), в яких жодним чином не йдеться про монополію.

Водночас наголошується на небезпеці перетворення адвокатів на маріонеток, які перебуватимуть під постійною загрозою позбавлення права на провадження професійної діяльності. І, нарешті, зазначається, що ні іспит, ні стажування не гарантуватимуть належної якості роботи правника, про що свідчать окремі випадки, які трапляються в адвокатському середовищі.

Намагаючись зрозуміти, чому відбувається активне лобіювання такої недолугої ідеї, юристи доходять виснов­ку про необхідність відшукування корупційних чинників.

Монопольний кошторис

Так, один із читачів «ЗіБ», адвокат з Донеччини Андрій Горшовенко, проаналізувавши проект, поданий на розгляд європейських експертів, визначив ціновий діапазон виключного права на представництво в судах. За його підрахунками, складання кваліфіспиту обійдеться юристу в 5 мінімальних заробітних плат (на сьогодні це 6090 грн.). За стажування необхідно буде викласти 12180 грн. Таким чином, адвокатське посвідчення коштуватиме (і це, стверджує А.Горшовенко, лише офіційно) 18270 грн.

Підрахувавши доходи від монополії, правник виходить з даних, за якими кількість юристів сягає 95 тис. Множачи це число на 18270 грн. та додаючи до нього щорічні внески в розмірі 1218 грн., які мають сплатити як 32 тис. діючих адвокатів, так і «новобранці», юрист називає остаточну суму — майже 2 млрд грн.

Ці кошти призначатимуться не для бюджету країни, а потраплять на рахунок самоврядної професійної організації, яка є співавтором законопроекту.

Розвінчання міфів

Здавалось би, чим не привід для занепокоєння, однак детальний аналіз калькуляції дозволяє виявити таке. За даними «ЗіБ», кількість правників без посвідчення коливається в межах 300 тис. осіб, що, втім, аж ніяк не означає збільшення кінцевої ціни монополії.

Річ у тому, що плата за стажування залежить від регіону, а в деяких областях вона взагалі відсутня. При цьому гарантії сплати щорічних внесків немає. Їх несплата, за рішенням органів адвокатського самоврядування, не тягне за собою дисциплінарної відповідальності, що сьогодні призводить до вкрай негативних наслідків — на кінець року заплатив тільки 51% адвокатів.

А ось обсяг прав і гарантій професійної діяльності, які отримають правники разом з посвідченням адвоката, упевнений президент Асоціації правників України Денис Бугай, набагато переважить витрати, понесені юристами.

Зауважимо, що такий обсяг може бути наданий лише особі, діяльність якої підлягає належному контролю з боку органів самоврядування. У свою чергу контроль забезпечує належну якість роботи, що підводить до думки про зацікавленість в адвокатській монополії передусім клієнтів, які отримують можливість широкого вибору на ринку юридичних послуг. А ось для того, щоб забезпечити доступ до цього ринку всіх верств населення, вочевидь, норма про монополію має бути введена разом з нормою про надання безоплатної правової допомоги не тільки в кримінальному, а й в інших видах судочинства.

ПРЯМА МОВА

Денис Бугай,
президент Асоціації правників України:

— Які витрати несе юрист, який хоче стати адвокатом? Це витрати на складання іспиту та проходження стажування. Водночас якщо юрист має необхідний стаж роботи помічником адвоката, то стажування він не проходить. Що отримує юрист? Статус адвоката й відповідно до цього права та гарантії, які ми в подальшому будемо підсилювати шляхом унесення змін до закону про адвокатуру.

Руслан Кирилюк,
адвокат:

— Історичний досвід показує, що всі корисні речі у світі проходять через конкуренцію, через плюралізм. Там, де є монополія, завжди існує загроза звуження перспективи, що не дозволить побачити інші можливі варіанти. Обмежувати право людей на звернення до спеціалістів, на мою думку, є неправильним. До того ж, якщо ми розглянемо систему здобуття статусу судді, побачимо дуже складний механізм іспитів, який чомусь не гарантує довіри суспільства до судочинства. Тому ми не можемо бути впевнені в тому, що наявність посвідчення адвоката гарантуватиме належну кваліфікацію.

Ольга Дмитрієва,
голова Вищої ревізійної комісії адвокатури України:

— Я підтримую ідею професійної монополії адвокатів у тій формі, яка запропонована на сьогодні. Вона достатньо гнучка й, поширюючись на представництво в судах, залишає консалтингові послуги поза своєю дією. У багатьох країнах світу представництво в цивільному, господарському й інших процесах здійснюється виключно адвокатами, котрих як мінімум контролюють професійні самоврядні організації. В Україні монополія адвокатури є в кримінальному процесі. Поряд із цим уже нині є попит на адвокатські послуги в цивільному й адміністративному процесах. Єдиний сектор, де послуги саме адвоката не завжди мають попит, — це господарський процес. Утім, знаю зі свого досвіду, що багато юридичних фірм, які займаються питаннями господарського права, мають у своєму складі адвокатів. Тому ідея закріплення монополії на законодавчому рівні цілком себе виправдовує. Інше питання полягає в тому, що поки не розроблений механізм переходу до монополії. Законодавець має запропонувати розумні строки, протягом яких юристи за своїм бажанням матимуть змогу отримати адвокатське посвідчення у визначеному законом порядку.