Какие варианты судебной реформы подготовили парламент, Президент и Кабмин
О собственном видении судебной реформы уже рассказали в Администрации Президента, Верховной Раде и Правительстве. При этом инициативы имеют существенные отличия. В том числе и относительно количества видов юрисдикции.
Взяли першість
Який варіант судової реформи врешті-решт буде схвалено (і чи буде схвалено будь-який), сьогодні важко сказати. Першість у підготовці змін забронювали за собою народні депутати. Проект «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» (№1497) внесла група осіб від фракцій Об’єднання «Самопоміч», ПП «Народний фронт» та ВО «Батьківщина». Щоправда, серед авторів документа значиться тільки один народний обранець — нинішній віце-спікер Оксана Сироїд, решта авторів — експерти з різних організацій.
Найрадикальніша зміна, яку пропонують запровадити автори, — ліквідація системи господарських судів. «Відмова від них зумовлена тим, що вони розглядають ті самі приватноправові спори, що й суди цивільної юрисдикції, виділені лише за суб’єктною ознакою. Процедури господарського й цивільного судочинства не мають принципових відмінностей», — пояснюють автори змін.
Відповідно до ініціативи суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді адміністративних, цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення. При цьому ініціатори проекту пропонують ускладнити структуру місцевих судів. Так, до неї входитимуть:
• місцеві загальні суди (районні, районні або міжрайонні в містах, міські та міськрайонні);
• окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ;
• окружні адміністративні суди.
Господарські справи розглядатимуть відповідні окружні суди. При цьому створюватимуться вони внаслідок реорганізації місцевих господарських судів. Таким чином, спори, як і тепер, розглядатимуться в обласних центрах, при цьому в тих самих приміщеннях і, швидше за все, тими самими суддями. Щоправда, на будівлях висітимуть інші вивіски.
Незважаючи на ліквідацію госпсудів, автори проекту пропонують залишити чинну 4-ланкову систему. Нові апеляційні суди виникнуть після злиття загальних і господарських, а до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ приєднається Вищий господарський. На те, щоб провести всі перестановки, нардепи передбачають рік — нові правила мають діяти з 1 січня 2016 р.
Не зачеплять всі ці пертурбації тільки «адміністративників» — структура їхніх судів залишатиметься в нинішньому вигляді.
Так само продовжить свою діяльність і Верховний Суд. Окрім власне розгляду справ, він займатиметься аналізом судової статистики та готуватиме узагальнення практики.
Встановлення контролю
Відповідно до ініціативи з’їзд суддів має затвердити Кодекс суддівської етики. Крім цього, парламентарі наголошують на необхідності формування комісії з питань суддівської етики, яка створюватиметься Радою суддів і працюватиме на громадських засадах. Серед повноважень комісії значиться врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, запобігання одержанню неправомірної вигоди чи заборонених законом подарунків тощо.
Передбачає проект і проведення моніторингу способу життя суддів та членів їхніх сімей з метою встановлення відповідності витрат доходам. Контроль здійснюватиме кваліфікаційно-дисциплінарна комісія суддів — орган, який замінить нинішню ВККС і матиме схожі обов’язки.
Стати суддею зможе громадянин, якому виповнилося 25 років, за умови, що він має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як 3 роки, проживає в Україні хоча б десятиліття та володіє державною мовою. Добір кандидатів здійснюватиметься за результатами проходження спеціальної підготовки та складення кваліфікаційного іспиту. При цьому до проведення спеціальної підготовки не залучатимуться вищі навчальні заклади, замість них цю функцію виконуватиме виключно Національна школа суддів.
Для контролю за діяльністю суддів законодавці пропонують розширити варіації дисциплінарних стягнень, серед них:
• зауваження;
• догана;
• сувора догана (з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом 1 або 3 місяців);
• тимчасове (від 1 до 3 місяців) відсторонення від здійснення правосуддя (з позбавленням права на отримання доплат та обов’язковим скеруванням судді до НШС для підвищення кваліфікації);
• висновок про порушення суддею присяги, яке унеможливлює його подальше перебування на посаді;
• припинення перебування судді у відставці (якщо дисциплінарну справу вирішено після звільнення з посади).
Висновок же про наявність підстав звільнення судді за порушення присяги, як і тепер, ухвалюватиме Вища рада юстиції.
Передбачає проект і внесення змін до правил суддівського самоврядування. Так, відповідно до нього припинять своє існування ради спеціалізованих судів, а залишиться тільки РСУ. Найвищим же органом суддівського самоврядування й надалі буде з’їзд.
Право обрання очільників судів автори проекту готові залишити за зборами суддів. При цьому строк перебування на посаді голови пропонується збільшити з року до двох. Щоправда, якщо в місцевому суді очільник зможе перебувати на посаді два терміни поспіль, то в апеляційному й вищому — тільки один.
На шляху з Венеції
Паралельно з реєстрацією проаналізованого нами документа в парламенті Венеціанська комісія прийняла на експертизу урядовий проект судової реформи. Як очікується, остаточні консультації та доопрацювання тексту відбудуться в січні наступного року, коли до Києва прибуде делегація міжнародних фахівців. Утім, на сайті Мін’юсту проект усе ще не оприлюднений, а тому отримати його вітчизняним експертам може бути досить складно.
Ця ініціатива має низку спільних положень з проектом №1497. Зокрема, нею так само передбачається ліквідація господарських судів. Прем’єр це пояснює тим, що на їх утримання витрачається надто багато коштів. Хоча важко сказати, чи вдасться зекономити гроші, якщо ті ж справи розглядатимуть інші установи, витрачаючи на це стільки ж часу.
Також урядовий проект передбачає відновлення повноважень Верховного Суду, завдяки чому нібито буде спрощено звернення громадян до нього. Крім цього, Кабмін планує дозволити ВС опрацьовувати узагальнення і надавати роз’яснення судам нижчого рівня щодо застосування тих чи інших норм закону.
Однією з ключових розбіжностей урядового й парламентського проектів є об’єднання ВРЮ і ВККС в єдиний орган, у необхідності чого переконані в Кабміні. Новостворена структура має зайнятись і контролем за суддями, і їх призначенням на посади. Ще одна особливість судової реформи в баченні Уряду — повна переатестація всіх суддів, на чому неодноразово наголошував міністр юстиції Павло Петренко.
Гарантії гаранта
Напевно, найменше ускладнень для судової системи спричинить законопроект глави держави. Як повідомив заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов, Рада з питань судової реформи при Президенті вже завершила роботу над документом. Щоправда, він ще не був переданий до парламенту на момент підготовки номера. Можливо, відбувається останній етап доопрацювання.
Відповідно до цієї ініціативи не буде ліквідовано жодної юрисдикції і залишаться працювати всі вищі спецсуди. Водночас передбачається спрощення перегляду рішень касаційної інстанції у ВС. При цьому підставою для такого перегляду стане неоднакове застосування вищими судами норм не лише матеріального, а й процесуального права. Крім цього, звернутися до найвищої судової інстанції можна буде в разі невідповідності рішення суду касаційної інстанції «висновку щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права, викладеному в постанові ВС».
Нововведення очікуватимуть і систему суддівського самоврядування. Планується, що припинять свою роботу ради суддів спеціалізованих судів. Водночас частину додаткових повноважень зможуть узяти на себе конференції суддів.
Серед пропозицій гаранта — і зміна правил формування ВККС: кандидати заздалегідь реєструватимуться самою комісією. Після цього з інформацією зможуть ознайомитися делегати з’їздів суддів, адвокатів і науковців, щоб вирішити, за кого голосувати.
Ті ж члени ВРЮ й ВККС, яких призначають, отримуватимуть посади виключно на конкурсній основі. «Навіть Президент, призначаючи трьох членів ВРЮ, проводитиме конкурс», — наголосив, представляючи проект, О.Філатов.
За словами Петра Порошенка, проект має бути ухвалений вже в січні наступного року. Водночас Президент наголосив, що для проведення судової реформи необхідно буде внести зміни й до Конституції. А це, очевидно, може дещо затягнути втілення нововведення в життя.
Після того як 3 гілки влади визначилися зі своїми пропозиціями, тільки починається найважчий етап підготовки змін. Тепер різним політичним силам доведеться шукати компроміс заради того, щоб узгодити нововведення. В іншому разі так і залишаться 3 законопроекти й жодного нового закону.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!