Квалификация без рисков

Новые члены ВККС пересмотрят «послелюстрационные» решения предшественников. А отбор претендентов на мантии объявлять пока не будут

Высшая квалификационная комиссия судей будет работать ударными темпами. Ведь в органе длительное время было затишье, которое привело к нагромождению большого количества дел. В первую очередь «квалификационники» хотят посодействовать переводу судей из Крыма и Донецкой, Луганской областей, предоставить рекомендации для избрания бессрочно. Вопрос отбора новых кадров для Фемиды пока еще не ко времени. Также комиссия планирует пересмотреть некоторые решения, которые принимал предыдущий состав постоянно действующего органа.

Кадрів поки вистачає

Такими планами «кваліфікаційники» поділились із журналістами на брифінгу, організованому для представників юридичних видань. «ВККС тривалий час не працювала, — нагадав голова комісії Сергій Козьяков і додав: — За цей час накопичилась, я б так сказав, кризова кількість справ».

Наразі, наголосив очільник ВККС, постійно діючий орган чекає змін до закону «Про судоустрій і статус суддів», які стосуватимуться й подальшої діяльності комісії. За його словами, «кваліфікаційники» працювали над пропозиціями до законопроекту, який твориться представниками «президентської ради». Члени ВККС надали більш ніж 100 пропозицій, урахувавши 4-річний досвід роботи комісії та рекомендації міжнародних експертів.

Заступник голови ВККС Микола Патрюк розповів, що питання першого призначення суддів на посади не на часі. «Сьогодні вакансій обмаль, у Верховній Раді є досить багато матеріалів щодо звільнення суддів за власним бажанням, за станом здоров’я, у зв’язку з відставкою. На сьогодні в нас достатній резерв кандидатів на посади суддів. Тому зупинимося на цих показниках та будемо чекати вільних посад», — пояснив М.Патрюк.

На запитання журналіста «ЗіБ», чи означає це, що комісія не оголошуватиме нового добору претендентів на мантії до того часу, поки не працевлаш­тує резервістів, заступник очільника ВККС відповів таке.

«Все залежатиме від наявності вакансій. Спочатку потрібно вирішити питання переведення суддів, матеріали щодо яких надійшли до комісії. Також необхідно дочекатися звільнення суддів, які написали відповідні заяви, та утворення вакансій. Потім визначатимемося: проводити новий добір чи буде достатньо тих кандидатів, які перебувають у резерві. Тому що перетримати в резерві осіб, які пройшли довгий шлях і змогли зайняти відповідне місце в цьому резерві, позбавити їх можливості через закінчення 3-річного строку дії результату кваліфікаційного іспиту проходити конкурс, мабуть, було б неправильно. Майбутнє покаже, коли оголошувати новий добір», — поділився думками М.Патрюк.

На уточнювальне запитання «Тобто пріоритетом для комісії буде працевлаштування тих осіб, які перебувають у резерві?» заступник голови ВККС відповів: «Безумовно».

«Ми говоримо про процедуру добору, яка існує відповідно до чинного закону. Якою буде процедура після внесення змін до закону «Про судо­устрій і статус суддів», ми ще не знаємо. Якщо по-іншому визначатиметься процедура добору, а для вже сформованого резерву будуть передбачені певні правові наслідки, то ми діятимемо відповідно до нормативної бази, яка існуватиме на момент вирішення питання», — додав «кваліфікаційник» Михайло Макарчук.

Переведення зі східних регіонів

М.Патрюк розповів, що сьогодні одним з головних завдань для комісії є надання рекомендацій для обрання служителів Феміди безстроково. Так, до ВККС надійшло понад 400 заяв суддів із цього питання. У більш ніж 100 володарів мантій 5-річний строк повноважень уже закінчився.

«Тому нагальним є вирішення цього питання», — наголосив «кваліфікаційник».

Потрібно посприяти й переведенню законників до інших храмів Феміди. «На наш погляд, перевагу слід надати колегам, які через події в Криму та Донецькій, Луганській областях не можуть здійснювати правосуддя, а тому подають заяви про переведення в інші регіони», — наголосив М.Патрюк.

За його словами, перейти до інших установ виявило бажання 148 володарів мантій, призначених уперше: 2 — з Криму, 99 — із Донецької області, 47 — з Луганської, та 98, обраних безстроково: 1 — з півострова, 63 — з Донецької області, 34 — з Луганської.

Секретар комісії Станіслав Щотка поінформував журналістів про те, що відповідно до останніх даних до ВККС надійшло 8943 скарги на дії суддів. Провівши перше організаційне засідання, комісія відразу стала до роботи. Ми «обнулили» розподіл скарг, запустили перерозподіл скарг новим членам», — розповів С.Щотка. Так, станом на 16 грудня було розподілено майже 3 тис. скарг.

«Будемо працювати в ударному режимі, щоб скарги не лежали без руху. Кожна скарга потребує ретельної перевірки, направлення відповідних запитів. Окрему увагу приділяємо скаргам, які надійшли щодо суддів, які приймали рішення стосовно учасників майдану та автомайдану. Таких скарг сьогодні обліковується 73, 69 із них — не розглянуті», — зазначив секретар комісії.

За його словами, члени комісії стурбовані тим, що ВККС тривалий час не працювала, тому велика кількість скарг на дії суддів може «вийти» за строки, передбачені законом. Адже дисциплінарне стягнення застосовується до володаря мантії не пізніше 6 місяців із дня відкриття ВККС провадження в справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку.

С.Щотка відкидає можливість притягнення суддів до відповідальності в тому разі, якщо з дня вчинення проступку минув рік. «Якщо закон говорить: через рік особа не може бути притягнена до дисциплінарної відповідальності, то яку б юридичну техніку ВККС не обрала, після розгляду справи отримаємо результат: закрити її через закінчення строку. Якби комісія працювала в штатному режимі, ця проблема так би не стояла і ми б її не відчували. Сумно, що це може торкнутись і суддів, які розглядали справи щодо подій на майдані. Юридично не буде можливості притягнути їх до відповідальності», — зауважив секретар комісії.

Без заручників

Цікавилися журналісти й тим, чи можна вважати легітимними рішення ВККС, які та приймала після набрання чинності законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

«Комісія вважає, що повноваження попереднього складу ВККС припинені цим законом. А отже, всі їхні дії після набрання чинності законом, мабуть, не можна визнати законними. На першому організаційному засіданні ми прийняли рішення: вважати, що комісія припинила свою роботу 11 квітня», — наголосив член цього органу Юрій Тітов.

С.Щотка вважає, що можна довго дискутувати з приводу того, припинилися чи ні повноваження членів ВККС після набрання чинності законом, наскільки легітимним був її склад. «Але ми не хочемо ризикувати тими рекомендаціями, рішеннями, які були прийняті щодо суддів. А якщо потім хтось поставить під сумнів легітимність обрання чи призначення судді? Якщо проблема існує, вона не вирішена відповідним чином, то ми щодо цих суддів, очевидно, приймемо своє рішення, яке ніким не ставитиметься під сумнів. Суддя не мусить бути заручником прийнятого щодо нього рішення й повинен мати змогу приймати законні рішення, які не будуть поставлені під сумнів через процедуру його обрання, як комусь може видатися, з дефектом чи порушенням. Нам здається, це логічно», — пояснив С.Щотка.

Нагадаємо: після 11 квітня ВККС удалося провести 8 засідань. Зокрема, понад сотню володарів мантій отримали рекомендації про переведення до інших судів та про обрання безстроково.

У свою чергу член комісії Анастасія Заріцька запропонувала представникам ЗМІ «висвітлити позитивні випадки щодо суддів та їхньої роботи». Адже, за її словами, сьогодні в пресі дуже багато негативної інформації про служителів Феміди, тоді як більшість представників суддівського корпусу — чесні та неупереджені.