Комитет судейских судеб

Народные избранники хотят проверять решения ВСЮ об увольнении законников и отменять их

Вернуть давно забытые полномочия Комитета по вопросам правосудия потребовали члены Верховной Рады нового созыва. Согласно подготовленных новаций парламентское подразделение фактически будет дублировать полномочия Высшего совета юстиции и Высшей квалификационной комиссии судей и сможет затягивать с решениями о внесении соответствующих вопросов в сессионный зал. Более того, согласно инициативе нардепа будет иметь полное право отказаться увольнять судью за нарушение присяги. В таком случае он спокойно продолжит выполнять свои обязанности.

Давно забуте старе

Група народних депутатів, які представляють ВО «Свобода», підготувала проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку реалізації повноважень Верховної Ради України з окремих питань судоустрою і статусу суддів» (№1246). Ініціативу фактично можна вважати спробою реставрації повноважень Комітету з питань правосуддя, які той мав до ухвалення закону «Про судоустрій і статус суддів» у 2010 р.

У той час будь-який суддя, який хотів бути обраним безстроково, мав спершу пройти випробування комітетом. При цьому будь-який депутат міг (звісно, за згодою колег) зупинити процес направлення законника до сесійної зали. Підставою для цього могла стати будь-яка скарга на суддю, яку народні обранці бажали перевірити.

Аналогічна ситуація спостерігалась і зі звільненням законників. Якщо ВРЮ вказувала на порушення суддею присяги, у комітеті могли сказати про політичні мотиви позбавлення служителя Феміди посади.

Непокірний парламент

Подібну систему планують утвердити й нинішні нардепи. При цьому вони переконані, що такі функції Ради гарантовані Конституцією. Як відзначається в пояснювальній записці до проекту, відповідно до положень стст.85 і 128 Основного Закону до повноважень ВР належить обрання суддів безстроково, а відповідно до ст.126 вона також звільняє обраних безстроково законників.

«Такі повноваження є частиною виключної конституційної компетенції парламенту й покликані забезпечити встановлений ст.6 Конституції принцип поділу влади, гарантії участі народу у формуванні влади шляхом представницької демократії через волевиявлення народних депутатів», — роблять висновок парламентарі.

Разом з тим у міжнародних інституціях неодноразово заявляли, що долю суддів мають вершити самі судді. Якраз тому після судової реформи у ВРЮ та ВККС мала сформуватися суддівська більшість, а функції парламенту (і Президента, який ухвалює остаточне рішення про призначення суддів уперше) звелися до церемоніальних.

Однак і надалі терпіти обмеження своїх прав парламентарі не бажають. Новий проект передбачає обов’язковість рішення органу ВР про обрання кандидатів на посади суддів безстроково — відповідно до Регламенту Ради члени комітету ухвалюють лише свій висновок. На те, що «рішення» матиме значно вагоміше значення, ніж «висновок», указує те, що відповідно до ініціативи ВККС передаватиме всі документи (або їх копії), які вона розглядала, ухвалюючи рішення щодо конкретного судді.

Контрольна перевірка

Значно суттєвіші зміни нардепи готують щодо питань звільнення обраних безстроково суддів. Нинішнє законодавство взагалі не передбачає втручання комітету в цей процес, а згідно з ініціативою парламентський підрозділ і тут виноситиме своє рішення.

Проект передбачає, що комітет розглядає подання про звільнення суддів упродовж місяця, але, якщо виникне потреба, цей строк буде подовжено для «перевірки фактів, що мають значення для прийняття рішення». Таким чином, час може збільшитися ще на 30 днів.

Документ передбачає, що в цей період комітет перевірятиме звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо діяльності судді. Крім цього, нардепи зможуть за власним бажанням направити звернення для додаткової перевірки до Верховного Суду, ВРЮ, ВККС чи до вищих спеціалізованих судів.

Зможуть члени комітету заслухати й самого суддю, якщо його пропонується звільнити за порушення присяги чи вимог щодо несумісності. Якщо ж такий суддя не з’явиться на засідання комітету, пропозицію про його звільнення не розглядатимуть і повернуться до її вивчення без його участі лише в разі повторного «прогулу».

Так само відповідно до проекту обов’язковою є присутність судді, якого звинувачують у порушенні присяги, на засіданні ВР. При цьому, якщо він не згоден з позбавленням посади, його запросять до трибуни і дадуть змогу виступити. Більше того, на цьому етапі він зможе відстояти свою позицію: коли подання про позбавлення його мантії не набере 226 голосів, законник спокійно повернеться до виконання звичних обов’язків. Процедура повторного голосування в такому разі не передбачена.

«Довічне» звільнення

Експерти, громадські активісти й навіть самі члени ВРЮ неодноразово скаржилися на надто тривалу процедуру звільнення судді. Так, питання про порушення законником присяги вивчаються членами ВРЮ впродовж років. Коли ж вони врешті-решт опрацьовані — судді через «хвороби» часто не з’являються спершу на розгляд секцією Ради, а потім і на її засідання. Таким чином, аналіз матеріалів по кілька разів відкладається. Додайте сюди неможливість інколи зібрати кворум колегіального органу й той факт, що останнє засідання ВРЮ відбулося майже рік тому.

Як наслідок, судді, які порушили присягу, продовжують не тільки отримувати зарплату, а й виносити, можливо, неправосудні рішення. У разі ж ухвалення змін такі законники отримають ще один спосіб затягувати з питанням щодо вирішення своєї долі. Спершу хтось із нардепів захоче детальніше вивчити це питання, потім законник «прогуляє» засідання комітету. До того ж не забуваймо, що парламентський орган також не завжди збирає кворум.

Тож дослідження питання про звільнення судді затягуватиметься. Очевидно, це викликатиме дедалі більше невдоволення суспільства, яке звинувачуватиме й судову систему в небажанні «очищуватися».

Результатом же запропонованих змін може стати провал голосування в Раді, коли нардепи, незважаючи на бажання звільнити порушника присяги, просто не наберуть необхідних голосів через відсутність потрібної кількості колег у залі. Тому, розглядаючи проект, народні обранці змушені будуть вирішувати, чого вони більше бажають: додаткових повноважень для себе чи прискорення очищення судової системи.