Регламент форума законников разъясняет, что делать, когда делегаты «убежали» с запада, и вводит запрещение на председателя-агитатора
Как только 25 сентября внеочередной ХІІ съезд обладателей мантий будет утверждать проект регламента, все будет происходить по этому распорядку. Почему президиум съезда не может быть его рабочим органом? Зачем разъяснять отличие между присутствующими и избранными делегатами, определять, какие бюллетени для голосования считаются недействительными? Почему есть необходимость утверждать протокол результатов тайного голосования и что делать в случае отсутствия кворума на съезде? Ответы на эти и другие вопросы дает проект регламента съезда, разработанный Советом судей.
Нові правила
Вищий орган суддівського самоврядування довго йшов до схвалення проекту регламенту з’їзду суддів. Це питання розглядалося 4 рази: 8 серпня та 5, 12, 15 вересня. Після обговорень, дискусій та багатьох днів копіткої роботи РСУ отримала бажаний результат — документ готовий. Він дає відповіді на безліч запитань. Але не виключено, що делегати з’їзду захочуть внести свою лепту в текст. Тому на з’їзді, напевно, не обійдеться без гарячих і тривалих дискусій.
Який же документ підготувала РСУ для затвердження з’їздом володарів мантій? У проекті розписані від а до я всі процедурні моменти щодо підготовки, проведення форуму законників, обрання РСУ, призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції.
«Регламент набирає чинності з моменту його затвердження рішенням з’їзду й діє із цього часу до внесення до нього змін, скасування чи прийняття нового регламенту. Положення регламенту поширюються на всі процедури з’їзду, які будуть відбуватися після його затвердження», — зазначається в «Прикінцевих положеннях» документа.
Отож, прийнявши регламент, з’їзд буде «приречений» працювати відповідно до його положень. Хіба що цей пункт делегати з’їзду виключать з акта…
Перерва за перервою
У проекті регламенту визначено коло осіб, які можуть бути присутніми на зібранні законників. До цього переліку не забули включити представників держорганів, наукових та навчальних закладів, громадськості, а також суддів у відставці. Про журналістів — жодного слова. Можливо, їх віднесли до «інших осіб», присутність яких на з’їзді передбачена регламентом. Але якщо РСУ прагне відкритості та налагодження комунікації з мас-медіа, то варто було б згадати і про ЗМІ.
У документі детально роз’яснюється, як потрібно вчинити у випадку виникнення тих чи інших обставин. «За відсутності кворуму орган, який скликав з’їзд, призначає нову дату з’їзду. У разі встановлення в ході роботи з’їзду факту відсутності кворуму головуючий оголошує перерву в роботі з’їзду та дату його продовження в межах дат роботи з’їзду. Якщо дату продовження роботи з’їзду головуючим не оголошено або неможливо визначити її в межах дат роботи з’їзду, наступну дату роботи з’їзду визначає орган, який скликав з’їзд (довгострокова перерва)», — йдеться в проекті регламенту.
На думку деяких фахівців, така норма може дещо нашкодити: делегати можуть навмисно зривати проведення з’їзду, якщо їх щось не влаштовуватиме. А в роботі з’їзду потрібно буде постійно оголошувати перерви. Також це може зіграти на руку певним політичним силам, які намагатимуться встановити контроль над суддями та відтягуватимуть прийняття, наприклад, кадрових рішень: щодо призначення членів ВККС, ВРЮ чи суддів Конституційного Суду.
Чітко визначені й повноваження головуючого на з’їзді. Зокрема, він забезпечує порядок у залі засідання з’їзду та має право припиняти будь-які дії, що порушують його регламент, у тому числі робити зауваження промовцю про відхилення від обговорюваного питання порядку денного. Головуючому забороняється коментувати виступи на форумі та/або давати їм оцінку, агітувати за конкретних кандидатів. Виходить, слова головуючого «Дякую за змістовну та актуальну доповідь» можна розцінити як порушення. Адже це — вираження його ставлення до виступу. Мабуть, головуючому варто обмежитися лише словом «дякую».
Президія — не робочий орган
Дискусійним було питання щодо президії з’їзду. У проекті регламенту президію включили до робочих органів форуму. «Зверніть увагу на закон «Про судоустрій і статус суддів». В ст.126 зазначається, що спочатку обирається президія, а потім створюються робочі органи з’їзду. Це свідчить про те, що президія не належить до робочих органів. Читайте закон», — наголосив член РСУ Михайло Новіков під час обговорення тексту.
«Президія — не стільки робочий орган, скільки представницький. До неї можуть входити й запрошені особи», — додала представниця ради Людмила Соломаха.
Сперечалися члени РСУ й щодо того, чи можуть до складу президії входити неделегати з’їзду. «Закон не говорить, що у складі президії мають бути лише делегати», — наголосив М.Новіков.
Член РСУ Олег Присяжнюк запропонував розмежувати поняття: президія — до початку роботи з’їзду та президія — після початку його роботи. За його словами, зібрання володарів мантій відкриває така собі почесна президія, до складу якої входять і запрошені особи, які виступають з вітальним словом. А потім уже працює «робоча президія».
Однак представники ради вирішили не ускладнювати життя з’їзду й зупинилися на тому, що президія повинна бути одна й вона не може належати до робочих органів. А такими є: секретаріат зібрання, мандатна, лічильна та редакційна комісії.
Також пропонувалося записати: «Президія обирається у складі головуючого, його заступника та секретаря». Проте це положення суперечило б ч.3 ст.126 закону «Про судоустрій і статус суддів»: «З’їзд суддів обирає шляхом відкритого голосування президію в кількісному складі, що визначається рішенням з’їзду. Президія організовує роботу з’їзду». Тому від нього відмовилися, залишивши відповідний пункт у редакції, яка не суперечить закону.
Також РСУ відхилила положення про те, що головуючим на форумі законників, як правило, є голова ради. Неприйнятним РСУ визнала й пункт, в якому визначалися повноваження президії: «…сприяє головуючому на з’їзді у його веденні, координує роботу інших робочих органів з’їзду, вирішує інші питання, що виникають під час роботи з’їзду». Цей пункт також було вилучено.
Передбачити все
У проекті передбачається, що протокол результатів таємного голосування з питань призначення членів ВККС, ВРЮ, обрання РСУ затверджується шляхом відкритого голосування більшістю голосів делегатів, присутніх на з’їзді. Представник ради В’ячеслав Наставний хотів переконати колег: вказівку про затвердження протоколу щодо результатів голосування за кандидатів до ВРЮ необхідно прибрати з регламенту, оскільки в ст.10 закону «Про Вищу раду юстиції» не передбачено затвердження з’їздом результатів голосування. Там міститься тільки така норма: «За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції». Однак більшість членів РСУ не пристала на пропозицію В.Наставного.
До того ж РСУ розмежувала поняття «присутні» та «обрані делегати». Так, присутніми на з’їзді вважатимуться делегати, які зареєструвалися на початку роботи форуму, а обраними — ті, повноваження яких визнані мандатною комісією. Це роз’яснення потрібно для того, щоб правильно визначити результати голосування. Адже більшість рішень форуму приймається більшістю голосів від кількості делегатів, присутніх на заході. А от відповідно до ст.10 закону «Про Вищу раду юстиції» призначеним на посаду члена конституційного органу вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа не присутніх, а обраних делегатів з’їзду.
«Кожний делегат має один голос. Голосування є особистим, голосування за дорученнями (довіреностями) або одних делегатів за інших не допускається», — визначено в проекті.
РСУ вирішила: незайвим буде нагадати, що підрахунок голосів проводиться членами лічильної комісії.
Також визначено 4 підстави для визнання бюлетенів для голосування недійсними. Це відбуватиметься в разі, якщо:
• вони невстановленого зразка;
• вони не містять підписів голови та секретаря лічильної комісії та відбитка печатки;
• з їх змісту неможливо однозначно встановити результати голосування;
• делегатами форуму до них додатково вписані прізвища кандидатів, рішення щодо яких про включення до бюлетеня про таємне голосування з’їздом не приймалося.
Член РСУ Вадим Бутенко зауважив, що, можливо, немає необхідності записувати: бюлетені без відповідних підписів та відбитка печатки — недійсні. «Це і так зрозуміло, що вони не можуть бути дійсними», — пояснив В.Бутенко.
«Відповім вам як юрист. Все, що забороняється, має бути передбачено в законі. Все, що дозволяється, може й не передбачатися. Це правило. Якщо ми визнаємо щось незаконним чи недійсним, то повинні й визначити, з яких підстав. От ви кажете, що непідписаних бюлетенів не має існувати. А уявіть ситуацію: такі бюлетені знайшлися. Що робити лічильній комісії, якщо ми не передбачимо це як одну з підстав визнання бюлетеня недійсним?» — аргументувала свою позицію голова РСУ Валентина Сімоненко.
Різні бюлетені
Документ визначає й правила обрання членів РСУ. Так, пропозиції щодо кандидатур до складу ради можуть уносити делегати, які беруть участь у роботі з’їзду.
Від місцевих і апеляційних судів можуть пропонуватися тільки кандидатури з-поміж делегатів форуму, а від вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду — і володарів мантій, які такими не є. Не можуть бути обраними до РСУ законники, які обіймають адмінпосади в судах. Претендент має право заявити самовідвід, який приймається з’їздом без голосування, та повідати про себе, відповісти на поставлені запитання.
Якщо запропонована до складу РСУ особа не присутня на зібранні, суддя, який запропонував її кандидатуру, має надати характеристику претендента, його біографічну довідку, а також письмову згоду на обрання. Аби делегатам було легше розібратися, який кандидат від якої юрисдикції пропонується, лічильна комісія може вносити на затвердження з’їздом форми бюлетенів для таємного голосування окремо за кожною юрисдикцією та окремо від ВС (або за кожною судовою інстанцією).
Якщо кількість членів РСУ, повноваження яких припинено, призвела до відсутності кворуму на засіданнях, рада для обрання нових членів скликає позачерговий з’їзд.
Дискусійний пункт
Пропонується визначити й процедуру призначення членів ВРЮ. «З метою врахування інтересів усіх суддів з’їзд визначає необхідність установлення квоти від кожної юрисдикції», — йдеться в документі.
Орган суддівського самоврядування мав намір записати, що кандидат, який дав усну чи письмову згоду на його висунення на посаду члена конституційного органу, зобов’язаний надати інформацію про себе з підтверджувальними документами щодо відповідності його кандидатури вимогам стст.6 та 7 закону «Про Вищу раду юстиції». Проте після обговорення таку «обов’язковість» вирішили виключити, замінивши на формулювання: «Кандидат надає інформацію…».
Категоричність положення про те, що претендент відповідає на поставлені йому запитання, теж не сподобалася членам РСУ. Тому вони вирішили залишити таку редакцію: «Кандидат має право відповідати на поставлене йому запитання». Тобто, якщо в претендента немає такого бажання, він може залишити запитання без відповіді.
Дискусійним виявилось і положення про те, кого вважати призначеним на посаду члена ВРЮ. Так, у п.8.9 проекту записано: «Призначеним на посаду члена ВРЮ відповідно до ч.2 ст.10 закону «Про Вищу раду юстиції» вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів ВРЮ, призначеними вважаються кандидати, які за умови дотримання абзацу першого цього пункту регламенту набрали більшість голосів щодо інших кандидатів».
На думку В.Наставного, друге речення цього пункту суперечить ст.10 згаданого закону, в якій визначено, що призначеними вважаються претенденти, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів. «Посилання при цьому на абз.1 цього пункту регламенту підлягає виключенню. РСУ, з’їзд не вправі вносити зміни до чинного законодавства», — пояснив В.Наставний.
Однак члени ради знову не підтримали його пропозицію, щоб уникнути ситуації, коли членом ВРЮ може стати особа, яку не підтримала навіть більшість присутніх делегатів.
Питання будуть
Вищий орган суддівського самоврядування виписав і правила призначення «кваліфікаційників». Так, квоти членів ВККС від кожної юрисдикції встановлюватимуться пропорційно до кількості володарів мантій відповідної юрисдикції (загальної, адміністративної, господарської). До речі, суддів ВС призначатимуть до складу ВККС за квотою юрисдикції судової палати, в якій вони працюють.
РСУ вирішила вилучити норму про те, що «до обговорення допускаються лише кандидати на посаду члена ВККС, які подали відповідні документи». «Якщо претендент відмовиться надати з’їзду документи, то з’їзд управі вирішувати, голосувати за нього чи ні. Нехай з’їзд оцінює, наскільки кандидат добросовісно вчиняє та чи є в нього що приховувати від з’їзду», — пояснила В.Сімоненко.
Виникали питання в деяких представників РСУ і з приводу того, як працюватиме зібрання володарів мантій після затвердження регламенту. «Якщо з’їзд розпочав розгляд певного питання, але не завершив, то за якою процедурою він має закінчити його вирішення? За передбаченою регламентом? Чи, може, попередньо схваленою на з’їзді?» — цікавилися представники органу суддівського самоврядування.
За словами М.Новікова, раніше форум служителів Феміди працював у відповідності до закону. «Регламент не суперечить закону. Тому питань не повинно виникати», — пояснив член РСУ.
Але, мабуть, питання все ж таки виникатимуть. І з приводу не тільки роботи з’їзду, а й розробленого регламенту. Адже немає впевненості в тому, що майже півтисячі володарів мантій дотримуватимуться такої ж позиції, як РСУ. Поживемо — побачимо. Чекати залишилося не так уже й довго — менше тижня.
По словам М.Новикова (крайний справа), чтобы записать определенную норму регламента съезда судей, сначала нужно внимательно прочитать закон.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!