Єдність правових засад
Критерії обовʼязкового членства у професійних організаціях: практика ЄСПЛ та Суду ЄС
Участь у конференції взяли понад 300 учасників з України та зарубіжних держав, які надіслали свої доповіді з питань організації та діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності.
Однією з передумов для здійснення в Україні адвокатської діяльності є членство в Національній асоціації адвокатів України. Ця вимога закріплена у ч.6 ст.45 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і сьогодні вона вивчається у Конституційному Суді. Про аспекти обовʼязкового членства у професійних організаціях також говорили учасники ХІV Міжнародної науково-практичної конференції «Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє», що днями проходила в Одесі.
Стандарти практики
Практику Європейського суду з прав людини та Суду ЄС у питанні права адвокатів на свободу асоціацій докладно розглянула професор кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Лідія Москвич. Вона нагадала, що Національною асоціацією адвокатів України детально регламентуються порядок вступу, членства, виходу з асоціації, а також процедури дисциплінарної відповідальності адвокатів. У теоретичній та практичній площині періодично піднімається питання, чи не порушують такі умови право адвокатів на свободу асоціацій.
Учена зауважила, що ЄСПЛ розглядав кілька справ, пов’язаних із правами адвокатів та адвокатських асоціацій відповідно до ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Предметом розгляду таких справ ставали конфлікти між правом адвокатів на участь у професійних об’єднаннях і можливостями самих асоціацій регулювати свої внутрішні правила, зокрема, виключення адвокатів з асоціацій. В таких справах Суд підкреслив, що важливо дотримуватися прав адвокатів і забезпечувати їм можливості для ефективного захисту в професійних справах. Зокрема, адвокати мають право на справедливу процедуру розгляду питання про його виключення з асоціації через порушення норм професій- ної етики та стандартів професії (захищати себе, знайомитись з матеріалами справи і т.п.), а у випадку все ж прийняття рішення про виключення — він не може бути позбавлений права звернутися за захистом до суду і оскаржити рішення влади асоціації.
Тобто, звертає увагу Л.Москвич, ЄСПЛ підкреслює важливість дотримання принципів справедливого судочинства навіть у справах, що стосуються професійної етики. І українське законодавство в повній мірі відповідає стандартам європейської судової практики, оскільки згідно з національним правом, рішення про виключення може бути ухвалене лише на підставі порушення норм професійної етики або інших серйозних правопорушень, а сама процедура передбачає можливість захисту адвокатом своїх інтересів щодо збереження членства. Крім того, передбачено право адвоката оскаржити рішення НААУ в суді1.
Таким чином, робить висновок учена, процедура захисту права на свободу асоціацій адвоката в Україні відповідає принципам справедливого судочинства: адвокату надається можливість висловити свою позицію, отримати інформацію про причини виключення та оскаржити рішення.
Межі саморегулювання
Інший важливий аспект, на думку Л.Москвич, — межі саморегулювання владою адвокатської асоціації своєї діяльності, зокрема і щодо розміру членських внесків на потреби забезпечення діяльності асоціації. Загалом ЄСПЛ підтримує тезу про важливість саморегулювання адвокатських асоціацій. Зокрема суд визнає, що адвокатські асоціації мають право самостійно визначати свої внутрішні правила, включно з вимогами до членства та порядком припинення членства. Оскільки це є важливим для забезпечення професійної етики та стандартів діяльності адвокатури.
Разом з тим, Суд наголошує на необхідності дотримання правових стандартів і гарантій для забезпечення справедливості, рівності і недискримінації в питанні до професійної діяльності адвоката на підставі фінансових можливостей. Суд підкреслив, що вимоги, включно з членськими внесками, мають бути пропорційними та не створювати надмірних перешкод доступу до адвокатської професії та адвокатської практики. Надмірні фінансові вимоги можуть обмежувати доступ адвокатів до професії, що порушує їхні права на свободу асоціацій. Суд визнав, що такі вимоги є дискримінаційними, якщо вони несправедливо обмежують можливість адвокатів здійснювати свою професійну діяльність.
Права та необхідність
Ще одним цікавим питанням учена назвала оцінку співвідношення права адвоката на свободу асоціації із законодавчою вимогою обов’язкового членства саме в конкретній асоціації.
Згідно з міжнародною судовою практикою, обов’язкове членство визнається обґрунтованим, якщо воно виправдовується необхідністю регулювання професії, захисту суспільних інтересів та дотриманням пропорційності в обмеженні прав адвокатів на свободу асоціації.
Зокрема, Суд ЄС та ЄСПЛ виробили певні спільні критерії, які враховують баланс між правами на свободу асоціації та необхідністю регулювання адвокатської професії.
Так, Суд ЄС в одному із своїх рішень ухва лив, що вимога обов’язкового членства в адвокатській асоціації може бути законною, якщо вона слугує суспільним інтересам, таким як підтримання професійних стандартів, захист прав клієнтів і забезпечення незалежності адвокатів. Суд визнав, що хоча такі заходи обмежують свободу асоціації, вони можуть бути виправдані, якщо вони пропорційні цілям регулювання адвокатської професії.
ЄСПЛ також розглядав подібні питання, і визначив, що обов’язкове членство в професійних асоціаціях може бути законним, якщо воно має легітимну мету і відповідає принципу пропорційності. Пропорційність обмеження прав адвокатів з боку адвокатських асоціацій, на думку поважних суддів, полягає в необхідності знайти баланс між дотриманням суспільних інтересів і захистом прав адвокатів. А пропорційність полягає в необхідності обмеження прав адвокатів у мінімально необхідному обсязі для досягнення законних цілей. Як то захист інтересів клієнтів або підтримання високих стандартів професії, при цьому не створюючи надмірних бар’єрів для вільної діяльності адвокатів.
Глобальні цілі
Питання про те, чи порушує вимога про вступ до єдиної асоціації адвокатів принцип монополії, також розглядалося ЄСПЛ. Суд звернув увагу на те, що вимога бути членом єдиної асоціації може обмежувати доступ до професії та створювати монопольні умови, а отже і створювати перешкоди для конкуренції.
Однак, разом із тим, Суд погодився, що якщо законодавство вимагає, щоб усі адвокати належали до єдиної асоціації, це може бути визнано допустимим, якщо воно виправдане глобальними цілями — підтримання єдиних професійних стандартів адвокатської діяльності та правової визначеності щодо належних умов адвокатської практики.
Підсумовуючи свій виступ, Л.Москвич зазначила, що єдина асоціація адвокатів може бути важливою для підтримання високих професійних стандартів та етики серед адвокатів, а також стандарту рівності в доступі до професійної діяльності та єдності правових засад її регулювання.