Закон і Бізнес


Домовленості поза кодексом

Чи може суспільний інтерес виправдовувати зловживання інститутом угод про визнання винуватості


Керівник практики WCC компанії ADER HABER, адвокат Володимир Бабічев

27.05.2024 14:16
ТИМОФІЙ МИХАЛКОВ
5171

Укладення угоди про визнання винуватості може мати низку переваг як для сторони обвинувачення, так і для сторони захисту. Але часто в гонитві за вигідними умовами угоди, відбувається нехтування нормами КК.


Процесуальна економія

У рамках ІІ White-Collar Crime Forum керівник практики WCC компанії ADER HABER, адвокат Володимир Бабічев представив доповідь «Практичні питання застосування інституту угод про визнання винуватості».

На початку спікер звернув увагу на мету інституту укладення угоди про визнання винуватості. За словами В.Бабічева, його мета — це пришвидшення процесу, процесуальна економія, внаслідок чого сторона обвинувачення економить процесуальний час, зменшується навантаження на судову систему.

Водночас в цьому інституті є й позитивні моменти для сторони захисту і потерпілого. Потерпілий швидше отримує відшкодування внаслідок вчиненого кримінального правопорушення. А сторона захисту отримує передбачуваність покарання. Також зменшення міри покарання або взагалі звільнення від кримінального покарання. Також сторона захисту може зменшити розмір цивільної відповідальності за умовами угоди.

Але, на переконання спікера, інститут угод може мати й негативну тенденцію, оскільки цей інститут може створити власну систему покарань та санкцій, які взагалі не передбачені чинним законодавством.

Окреслюючи практичні аспекти угоди, спікер відзначив сучасні тенденції. Наразі велика кількість підозрюваних, обвинувачених перебувають або за кордоном, або на окупованій території. На думку В.Бабічева, цілком можливо укласти угоду в дистанційному режимі. Наразі можливо підписати і надіслати її стороні обвинувачення за допомогою ЕЦП та прийняти участь у засіданні віддалено, оскільки кримінальне процесуальне законодавство не передбачає особистої присутності, участі сторони захисту в судовому засіданні.

Також спікер зазначив, що нещодавно були внесені зміни до КПК, якими передбачено, що під час воєнного стану або карантину можлива участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду за допомогою власних технічних засобів. До цього ВС висловлював аналогічну позицію.

Щодо практики з цього питання, то, наприклад, у справі колишнього міністра екології було укладено угоду саме в дистанційному режимі. Це слідує із того, що суд задовольнив клопотання сторони захисту про участь в судовому засіданні у дистанційному режимі, і було прямо зазначено, що і обвинувачений, і захисник перебували за межами України.

В обхід заборони

Окремо спікер зупинився на інших процесуальних моментах, а саме умовах угоди та інших заходів, які застосовуються до обвинуваченого.

Наразі дуже поширеною є практика сплати на користь ЗСУ, UNITED24 певних сум коштів. Головним аргументом на користь такої практики виступає суспільний інтерес. Разом із тим, вважає В.Бабічев, отримання значного додаткового фінансування шляхом укладення угоди не є обставиною, що враховується при укладенні угоди про визнання винуватості, не корелюється з вимогами ст.470 КПК та задоволення суспільного інтересу у такому вигляді не направлено на виконання завдань кримінального провадження.

Поруч із цим, непоодинокою є практика маніпулювання, оскільки не кожна людина має змогу сплатити гроші на користь ЗСУ чи допомогти державі в тій мірі, в якій цього вимагає сторона обвинувачення. Тобто йде торг, при якому сторона захисту не може виконати ці умови. На думку спікера, інколи це є порушенням рівності перед законом та судом.

Окремої уваги потребує тенденція укладення угод у кримінальних провадженнях за корупційні правопорушення. В.Бабічев наголосив на тому, що ч.1 ст.75 КК передбачена пряма заборона на укладення угод щодо корупційних правопорушень. Суди, затверджуючи угоди, посилаються на ч.2 ст.75 КК. Велика палата Верховного Суду так і не надала правового висновку щодо застосування неузгоджених норм закону. Разом з тим, практика звільнення від відбуття покарання з випробуванням є досить поширеною.

За 2023 рік превалююча кількість вироків ВАКС про затвердження угод з визнанням винуватості саме зі звільненням від відбування покарання з умовним строком. Окреме питання — як сторони процесуально доходять до умов, за яких можна укласти таку угоду.

Наприклад, ч.4 ст.369 КК передбачає покарання від 8 до 12 років позбавлення волі, разом з тим ч.1 ст.75 КК прямо зазначає, що не можна застосувати такий інститут як звільнення від відбування покарання, якщо міра покарання більше 5 років. Що ж відбувається?

На досудовому розслідуванні або під час судового провадження прокурор здійснює перекваліфікацію та змінює обвинувачення. У згаданій вже справі колишнього міністра екології було також здійснено перекваліфікацію зі ст.369 КК на ст.3692 КК. «Я розумію, що суспільний інтерес полягає у тому, що будуть здійснені виплати на користь ЗСУ, але ж ми бачимо маніпулювання нормами закону. Адже суд під час перевірки угоди повинен перевірити правильність кваліфікації», — пояснив В.Бабічев.

Коментуючи практику щодо інших умов укладення угоди, спікер зазначив, що інколи сторона захисту зможе досягти зменшення сум грошових коштів, які обвинувачений буде відшкодовувати за вчинене кримінальне правопорушення. У одній із досить гучних справ щодо завдання збитків Укрзалізниці на суму понад 203 млн грн., було затверджено угоду з умовою відшкодування лише 2 млн грн. Тому, на думку спікера, не завжди інститут угод використовується з тією метою, яку передбачив закон.

Окремо В.Бабічев звернув увагу на деякі позитивні тенденції зменшення зловживання цим інститутом. Наприклад, за словами спікера, значно зменшилась практика щодо преюдиційного використання вироку щодо третьої особи, на підставі угоди. ВС щодо цього неодноразово висловлювався і надав чіткі критерії щодо можливості оскарження таких вироків — коли особа може оскаржити таке рішення і в якому разі її права порушено. Але правоохоронні органи все одно інколи вдаються до цього і зазначають у відповідній угоді констатацію факту вчинення кримінального правопорушення іншою особою.

Інститут угод — це дуже ефективний засіб, направлений на швидке задоволення інтересів сторін та учасників кримінального провадження, який варто використовувати. Але робити це необхідно задля виконання завдань кримінального провадження, врахуванню обставин, передбачених ст.470 КПК, а не задоволення суспільних інтересів, які можуть порушувати загальні засади кримінального процесуального закону.

Закон і Бізнес