На крок попереду

Превентивні заходи та юридичні важелі захисту підприємців від незаконних дій правоохоронців

Аби запобігти надмірному стресу та турбулентності для бізнесу, варто заздалегідь підготуватись до можливих «візитів» правоохоронних органів. Про те, як це зробити та як діяти за фактом вчинення незаконних дій з боку правоохоронців, розповіла юрист.

Запорука балансу

В рамках ІІ White-Collar Crime Forum керівник практики WCC компанії ADER HABER, адвокат Елеонора Ємець виступила із доповіддю «Механізми реального забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань з боку правоохоронних органів».

Спікер зазначила, що дана тема є досить складною в практичній реалізації, бо сьогодні притягнути до відповідальності слідчого, прокурора, суддю за незаконні дії чи рішення — надскладна задача. У доповіді ж закцентована увага на ефективних превентивних засобах для підприємництва, а також про елементи захисту прав в юридичній площині щодо можливого притягнення правоохоронних органів за незаконні дії.

Щодо превентивних заходів, то, на думку спікера, варто пам’ятати, що для клієнта важливим є баланс. Йому можна пропонувати багато юридичних дій, судитись, але коли клієнт щодня втрачає гроші, коли у нього арештовані рахунки, основні засоби, то йдеться вже про відсутність балансу захисту. Саме тому необхідно вдаватися до превентивних засобів.

Наприклад, якщо йдеться про арешт основних засобів, про можливі незаконні дії під виглядом обшуку, то потрібно згадати про те, яким чином ви будете доводити цей факт вчинення незаконних дій. По-перше, слід подумати про відеоспостереження: скільки зберігається запис; що саме на ньому буде відображено; що станеться, якщо вимкнуть світло – чи є резервне живлення на ці відеокамери, чи належно вони освітлюються; чи ведеться нічна відеозйомка (це важливо у разі вилучення речей, які не відображені в протоколі). Про все це варто заздалегідь подбати, аби не вийшло так, що через погане освітлення та дешеву камеру ви не зможете зафіксувати відповідний факт. Адже крім свідків мають бути й матеріальні носії, які зможуть це підтвердити.

Наступний важливий пункт, на який звернула увагу Е.Ємець, — це створення екстрених алгоритмів для правильної фіксації незаконних дій. Співробітники повинні розуміти, хто й в якому випадку повинен зателефонувати в поліцію, на які гарячі лінії слід телефонувати, як викликати адвоката. Все це, знову ж, потрібно для фіксації порушень у той час, коли вони мають місце.

Не менш важливою є постановка на баланс комп’ютерної техніки та інших матеріальних засобів. Спікер зауважила, що про це нібито всі знають, але на практиці виявляється, що близько 70% комп’ютерної техніки просто немає на балансі. Через це таку техніку складно повернути.

Необхідно проводити також маркування важливих технічних засобів та основних засобів. Зараз можливі випадки зловживання з боку правоохоронних органів, які арештовують відповідні засоби і намагаються передати їх у власність держави. Саме тому слід маркувати засоби, зазначати, що вони є власністю підприємства, яке, наприклад, є критичним у воєнний час, і вилучення або проведення будь-яких маніпуляцій із цими засобами можуть розцінюватись як протидія законній діяльності підприємства, що може містити ознаки злочину ст.206 КК. По-перше, це може бути зафіксовано на відео під час обшуку, по-друге, адвокат, який буде присутній під час обшуку, може це зачитати і додатково зафіксувати такий факт. У такий спосіб одразу збирається доказова база щодо можливих незаконних дій з боку правоохоронних органів.

Окремий важливий пункт — це робота з персоналом. За словами Е.Ємець, це один із найбільш чуттєвих елементів будь-якої компанії. Щоб потім під час допиту співробітники не почали висувати свої версії, вони мають відчувати себе у безпеці, розуміти свої права, а тому з ними необхідно працювати.

Ще один момент — це створення резервів/ постійний перегляд підходів. Це стосується повторних накладених арештів та навіть потрійних арештів. У практиці спікера був випадок, коли на одне майно 4 рази накладався арешт — двічі у двох різних провадженнях. «Цей пункт важливий для того, аби забезпечити клієнту ефективне продовження роботи в момент тимчасової турбулентності», — зазначила Е.Ємець.

Внесок для змін

Після превентивних заходів, спікер перейшла до тих юридичних важелів, які юристи можуть застосовувати в нашій національній практиці.  Перший з них — це реєстрація кримінального провадження. Це не дуже популярна дія, але при реєстрації такого провадження потрібно оцінювати: публічний цей кейс чи ні. Тому що у випадку закриття такого провадження, як для адвоката, так і для клієнта, можуть настати також публічні наслідки, які прокуратура та органи досудового розслідування можуть використати на свою користь.

Проте якщо є факти незаконних дій, можна, як мінімум, просити про допит слідчого, прокурора. Також витребовувати документи — отримати тимчасовий доступ до оригіналів кримінального провадження. Е.Ємець пояснила, що раніше були позиції судів, за якими можна витребувати матеріали кримінального провадження в інше кримінальне провадження. Але потім ця позиція кардинально змінилась. Та, не дивлячись на це,і зважаючи на мінливість судової практики, теоретично можна спробувати скористатись цими важелями.

Наступний важіль — висвітлення інформації в ЗМІ. Але тут також варто добре подумати про те, чи йти цим шляхом. Зараз суспільство швидко реагує на резонанс, а тому можуть бути прийняті кадрові рішення. «До того ж таким чином ви можете отримати зворотній зв’язок від органів досудового розслідування у вигляді прес-конференцій, статей, викладення додаткових доказів тощо, що може більше зашкодити вашому клієнту, аніж принести користі», — додала спікер.

Окрему увагу Е.Ємець присвятила такому важелю як подання дисциплінарної скарги. «Я була членом кадрової комісії щодо переатестації прокурорів ОГП, і статистика — дуже невтішна. За результатами розгляду скарг протягом 2021—2023 років, у 75% випадків було відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження».

Адвокат зазначила, що інститут притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності фактично не працює. Але коли кадрова комісія розглядала справи щодо переатестації, це було дуже важливим елементом для прийняття рішення щодо того, відповідає прокурор займаній посаді чи ні.

«Ми переглядали всі скарги, і це допомагало приймати об’єктивні рішення. Інколи відмови у відкритті дисциплінарного провадження не були вмотивовані. Тому скарги подавати все ж таки потрібно, адже це — важливий етап у формуванні тих кадрів правоохоронних органів, з якими потім доводиться стикатися. Переатестації відбуваються, підходи змінюються і так ми зможемо домогтися розуміння щодо того, що є законним, а що ні», — пояснила спікер.

Також Е.Ємець навела вибірку рішень КДКП. Адже хоча й рідко, але прокурорів все ж притягують до дисциплінарної відповідальності. Перше рішення стосується прокурора, якого було притягнуто до відповідальності за те, що не передавав справу до САП протягом 19 місяців (рішення №95дп-22 від 3.05.2023). Друге — щодо невиконання обов’язків процесуального керівника (не розгляд клопотань, неналежне процесуальне оформлення відповідей), прокурора також притягнули до відповідальності (рішення №103дп-23 від 17.05.2023).

Третє стосується притягнення прокурора до відповідальності за те, що він не усунув процесуальну помилку щодо вручення підозри неналежним суб’єктом. У судовому засіданні прокурор відмовилась від обвинувачення у зв’язку з тим, що на досудовому розслідуванні підозру було вручено неналежним суб’єктом. Підозрюваним був народний депутат, щодо якого мав бути дотриманий спеціальний порядок (рішення №107дп-23 від 24.05.2023).

Четверте рішення — щодо неприпустимих з моральної та етичної точки зору висловлювань на адресу обвинувачених. Тут у притягненні до відповідальності було відмовлено (рішення №148дп-23 від 2.08.2023). Хоча в іншій справі, коли розглядались схожі обставини, рішення було іншим. Предметом скарги були неетичні висловлювання прокурора, підтверджені відеозаписом. Потерпілий прийшов до прокуратури, черговий зателефонував прокурору, а прокурор зазначила, що це — психічно хвора людина. Це почув потерпілий, зафіксувала відеокамера в холі, і прокурора притягнули до відповідальності у вигляді догани (рішення №27дп-24 від 14.02.2024).

Також Е.Ємець додала, що не слід забувати й про такий важіль як можливість звернення до ЄСПЛ щодо незаконних дій, порушення пропорційності щодо обшуку, накладення арешту і т.д. Але для цього мають бути вичерпані всі національні способи захисту порушених прав.

Закон і Бізнес