Закон і Бізнес


«Максимальний мінімум»

Чи є місце етиці в професійному стандарті судді?


У професійному стандарті не можуть надати визначення спірним термінам, оскільки цього не передбачає структура та методика професійних стандартів.

29.03.2024 13:29
ТИМОФІЙ МИХАЛКОВ
3274

В Україні триває розробка професійного стандарту для суддів. Такий набір вимог до майбутніх та діючих суддів формується вперше, тож розробники опинились на роздоріжжі – між бажанням врахувати внутрішні якості та обмежитись професійними.


Уніфіковані вимоги

В Асоціації правників України відбулась презентація напрацювань робочої групи з підготовки професійного стандарту «Суддя». До робочої групи увійшли представники суддівського корпусу, науковці, а також представники громадськості. Робочу групу очолила к.ю.н., суддя у відставці Алла Лесько.

В АПУ зазначили, що підготовка проекту професійного стандарту передбачала такі етапи: аналіз нормативно-правової бази й ознайомлення з досвідом європейських країн; формування переліку трудових функцій і трудових дій; опитування представників професії щодо запропонованого переліку та важливості трудових функцій; узагальнення результатів опитування.

Презентуючи драфт стандарту А.Лесько зазначила, що на сьогодні в Україні не розроблений професійний стандарт судді, хоча в багатьох європейських країнах він існує. Вимоги до кандидата на посаду судді хоча й передбачені в законі «Про судоустрій та статус суддів», однак окреме визначення компетентностей, знань, і вимог саме до суддівської діяльності вочевидь потребує свого прояснення в у підзаконному нормативно-правовому акті.

Так, за словами очільниці робочої групи, напрацьований проект є незавершеним та недосконалим. Адже в Україні вперше приступили до такої роботи і окремі нюанси вимагають якнайширшого обговорення перед тим, як остаточна версія професійного стандарту набуде свого законного статусу та підлягатиме до застосування.

Під час розробки члени робочої групи зіштовхнулись з деякими спірними питаннями. Зокрема, закон передбачає перебування на посаді судді в різних інстанціях, однак до структури стандарту потрібно включити ті компетентності, які є уніфікованими для суддів всіх інстанцій. Таку позицію щодо єдності стандарту А.Лесько назвала суголосною із нещодавнім рішенням Конституційного Суду, в якому наголошується на тому, що «всі судді системи судоустрою України мають єдиний статус», про що раніше повідомляв «ЗіБ».

Саме тому визначення трудових функцій та дій для судді А.Лесько назвала «максимальним мінімумом», з яким має ознайомитись кандидат перш ніж брати участь у конкурсі на посаду судді. Проблемними очільниця робочої групи назвала ті ситуації, коли на посаду судді потрапляють особи, котрі не відповідають цій посаді. Наприклад, не володіють належним рівнем стресостійкості, що призводить до того, що через невеликий проміжок часу такі особи звільняються. Між тим держава витратила вже багато зусиль та коштів для того, аби обрати цю особу на посаду судді.

Багатоманітність трудових функцій

Зупиняючись на окремих аспектах проекту професійного стандарту судді, А.Лесько зауважила, що сама структура професійного стандарту визначена відповідною методикою, є затвердженою та незмінною. Тож у робочій групі працювали саме над змістовним наповненням цього стандарту.

Мабуть, квінтесенція розробленого стандарту розкрита саме у таблиці компетентностей, знань, навичок та умінь, комунікації, відповідальності та автономії. В цій таблиці для кожної трудової функції передбачений свій набір вимог до судді.

Так, наприклад, для вирішення питань щодо прийнятності відповідних процесуальних звернень до розгляду та відкриття проваджень знадобиться, серед іншого, «здатність до рефлексії», а також «відстоювання власних переконань у професійній комунікації». А для проведення врегулювання спору за участю судді для досягнення сторонами врегулювання спору вже знадобиться «доброчесність», а також «стресостійкість та емоційна стабільність». Для розгляду справи по суті — «самоповага», «впевненість у собі», «незалежність» та «здатність працювати зі значним навантаженням». При ухваленні судового рішення судді не обійтись без «чесності та порядності», а також «політичної нейтральності».

Окремо до стандарту також включена табличка цифрової компетентності. Тут, лише серед самих компетентностей:

здатність використовувати цифрове обладнання, системне та прикладне програмне забезпечення (застосунки, у т. ч. онлайн), мережу Інтернет для вирішення робочих завдань;

здатність добирати та зберігати дані, інформацію, цифровий контент;

здатність інтерпретувати дані, інформацію, цифровий контент, отримані з прикладного програмного забезпечення;

здатність створювати та редагувати цифровий контент у форматах, відповідно до вимог;

здатність застосовувати цифрові технології та інструменти для професійної комунікації та співпраці;

здатність захищати цифрові пристрої, цифровий контент та цифрову ідентичність.

Загалом, на сьогодні таблички компетентностями, знаннями, навичками та уміннями, комунікаціями, відповідальністю та автономією займають 12 сторінок у Word із 9 кеглем. Складається вражання, що цей «максимальний мінімум» — це радше недосяжний ідеал.

Розмита доброчесність

Активне обговорення, зокрема серед суддів, викликало питання доцільності більш розлогого опису етичних аспектів професійного стандарту судді.

Так, суддя Господарського суду Донецької області Костянтин Харакоз зазначив, що найбільшу складність становлять філософські категорії, такі як доброчесність. Також суддя поставив питання, хто у випадку із вимогами до професійних якостей судді виступає його роботодавцем.

На це А.Лесько зазначила, що вочевидь роботодавцем для судді є суспільство, оскільки саме від нього є запит на етичну та доброчесну поведінку судді. Саме тому, стандарт, який розроблюється, має відповідати запиту суспільства та професійного середовища.

Також А.Лесько додала: «Нічого розмитого в доброчесності немає — це надання переваги професійним завданням і функціям, перед особистим інтересом». Однак очільниця робочої групи також попередила, що давати визначення термінів – не завдання професійного стандарту. А всі етичні аспекти мають відповідати термінологічному розумінню знань, умінь і навичок, компетентностей, інакше це вже буде не стандарт.

Тут позиції учасників обговорення розділились. З однієї сторони пролунала думка про те, що має бути принаймні орієнтир на так звані soft-skills для судді, де й можуть фігурувати такі терміни як неупередженість, відмежування від стереотипів і зрештою інші стандарти справедливого судового рішення, які зокрема визначає ЄСПЛ.

По інший бік опинились тези щодо того, що наразі й так є Бангалорські принципи поведінки суддів, а вигадування нових вимог щодо етичних стандартів суддівської професії у професійного стандарті — зайве, та й таке обговорення та затвердження займатиме щонайменше років п’ять.

На цій дискусійній ноті, домовившись про подальше доопрацювання та обговорення наявного проекту професійного стандарту й завершилась презентація.

Закон і Бізнес