Закон і Бізнес


Вірю — не вірю

Поліграф у судовому процесі: на що сподіватись у кримінальних та цивільних провадженнях


Олексій Кабанець вказав на те, що у цивільному процесі є більше шансів на використання результатів опитування за допомогою поліграфа, ніж в кримінальному

26.03.2024 12:02
НІКА РОМАНОВА
3612

Використання поліграфу для перевірок у службовій сфері вже увійшло у звичку, однак із застосуванням результатів опитування в суді виникають проблеми, пов’язані, передусім, із відсутністю нормативного регулювання.


Суцільна невизначеність

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Використання комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженні через призму судової практики». Лектором заходу виступив помічник судді Вищого антикорупційного суду Олексій Кабанець.

Спікер зазначив, що єдиного нормативно-правового акта, який би регулював сферу суспільних відносин, які складаються навколо застосування поліграфа, та, який би визначав його поняття, сутність, завдання, висував вимоги до особи поліграфолога та визначав, що відноситься до поліграфологічних досліджень, надавав вичерпний перелік безпосередньо поліграфів, дозволених до використання, нині в Україні не існує. Ця обставина й породжує низку проблем і міфів навколо поліграфа та можливостей його застосування.

Втім, правозастосування пішло шляхом створення різного роду відомчих нормативних актів, покликаних унормувати застосування поліграфа у вузькому професійному колі. Як-от, наприклад, «Інструкція з організації та проведення психофізіологічного дослідження персоналу із застосуванням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України».

Як зізнався сам лектор, особисто йому імпонує визначення поліграфу, яке було надане в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.03.2021 (справа №369/16145/18). Зокрема, у ній вказано на те, що поліграф «…виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк)».

В межах експертизи

Спираючись на судову практику, О.Кабанець назвав умови, за наявності яких результати застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) можуть бути використані у процесі доказування в кримінальному провадженні, серед них:

особа, яка залучається для проведення дослідження/опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа – поліграфолог повинна мати відповідну кваліфікацію та бути включеною до Реєстру атестованих судових експертів (вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 10.09.2020 (справа № 281 128 19))

опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа можливе лише в межах проведення судової психологічної експертизи (таке опитування проводиться із метою одержання орієнтовної інформації та його результати самостійного значення у процесі доказування не мають, можуть використовуватись лише у сукупності з іншими доказами) (вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 6.04.2021 (справа № 547 14 21))

Але у будь-якому разі суди здебільшого схильні не довіряти практиці застосування поліграфа. Так, у справі №761/32919/16-к суд зазначив, що використання під час досудового розслідування комп’ютерного поліграфа та надання суду його результатів, порушує принцип безпосередності у сприйнятті судом доказів, передбачений ст.23 КПК. Окрім того, достовірність показань особи є предметом оцінки виключно суду (вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.08.2021 у справі №740 6120 18).

У ВАКС та Касаційному кримінальному суді використання результатів отриманих на поліграфі в якості доказів також оцінюють доволі скептично. Так, у вироку від 14.01.2022 у справі №369/10079/17 ВАКС зазначив, що опитування з використанням поліграфа — це «недопустимий доказ і висновок експерта за результатами психофізіологічного дослідження достовірності показань обвинуваченого, адже чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу поліграфу та використання отриманих даних як доказу. До того ж, відповідно до ст.23 КПК показання суд отримує безпосередньо».

А у постанові від 6.03.2018 у справі №686/12914/16-к ККС наголосив на тому, що «висновки психофізіологічного дослідження не можуть бути взяті до уваги як доказ достовірності показань особи, у зв’язку з тим, що оцінку достовірності показань надає слідчий або суд, але аж ніяк не психолого-фізіологічна експертиза».

Також у судовій практиці суди доволі часто звертають увагу на те, що опитування з використанням комп’ютерного поліграфа не є джерелом доказів, перевірка показань особи за допомогою комп’ютерного поліграфа не є різновидом судових експертиз, окрім того, відсутній нормативно-правовий акт, який би регулював проведення такої експертизи, а висновок поліграфолога не є висновком експерта чи документом у розумінні КПК.

На рівні із доказами

Спікер звернув увагу й на умови, за наявності яких результати застосування комп’ютерного поліграфа можуть бути використані для доказування в цивільному процесі.

По-перше, для того, аби результати застосування поліграфа набули статусу доказів у цивільному процесі, має бути призначена відповідна судово-психологічна експертиза із використанням поліграфа. При цьому суд висуває вимоги до особи поліграфолога, який має бути атестованим судовим експертом, бути повідомленим про кримінальну відповідальність, та вимоги до самого поліграфа, який має відповідати ДСТУ та у висновку експерта мають бути відображені його ідентифікаційні ознаки.

По-друге, призначенню експертизи із використанням поліграфа має передувати надання згоди особою, щодо якої планується застосовувати поліграф. А сама експертиза має бути проведена виключно щодо питань, які становлять предмет спору.

По-третє, поліграфолог, який залучається для проведення відповідної експертизи, має бути включений до Реєстру атестованих судових експертів та мати кваліфікацію судового експерта. У клопотанні про призначення експертизи має бути вказано суб’єктів проведення такої експертизи із зазначенням їх кваліфікації та в казано щодо кого буде проведене таке дослідження. Варто врахувати, що така експертиза може бути призначена на будь-якій стадії провадження та проведена у тому числі і за зверненням зацікавленої сторони.

Якщо вказані умови будуть дотримані, у такому разі результати одержані внаслідок проведення такої експертизи є доказом у цивільному процесі та повинні бути розглянуті та оцінені судом у сукупності з іншими належними та допустимими доказами.

Закон і Бізнес