Закон і Бізнес


Відстрочка від мобілізації:

чи матимуть на неї право чоловіки, які самостійно виховують неповнолітніх дітей?


У разі прийняття закону в редакції першого читання деякі категорії «одиноких матерів та батьків» утратять відстрочку від призову.

21.03.2024 13:58
ЛЮДМИЛА КРОХМАЛЮК, старший юрист практики Government Relations юридичної компанії ADER HABER
4129
4129

7 лютого 2024 року Верховна Рада підтримала у першому читанні урядовий законопроект №10449, згідно з яким деякі батьки-одинаки, можуть втратити право на відстрочку від мобілізації та, як наслідок, будуть позбавлені права виїзду за кордон.


Як на сьогодні?

Чинне законодавство передбачає, що військовозобов’язані чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Зазначеною нормою часто зловживають недобросовісні військовозобов’язані, які через прийняття відповідних рішень судів, отримують відстрочку від армії та безперешкодно покидають межі країни.

Як відомо, раніше НАБУ та САП повідомили, що викрили суддю, який нібито масово задовольняв заяви про встановлення місця проживання неповнолітніх дітей із батьками, аби потім чоловіки могли використовувати таке рішення як підставу для виїзду з дитиною за кордон.

Детективи встановили, що в одному з районних судів Одещини ухвалили понад 1000 подібних рішень. За даними слідства, ціна питання становила $3,5 тис. за «дитину».

Так, дійсно, з початком повномаcштабної війни росії проти України в судах почастішали випадки розгляду заяв щодо встановлення фактів самостійного виховання дитини чоловіком, позитивне вирішення яких надавало право на відстрочку від призову.

Статистика

За даними ЗМІ, до повномасштабного вторгнення судових рішень про місце проживання дитини у випадку розлучення батьків було не так багато. Наприклад, у 2019 році було загалом 589 таких ухвал і лише у 133 випадках — на користь батька.

А у 2022 році ситуація різко змінилася — судові рішення про спільне проживання й утримання дітей на свою користь отримали 859 чоловіків. А за 2023 рік в українських судах зафіксовано 2 708 таких рішень.

Що пропонує змінити Уряд?

У прийнятій в першому читанні редакції законопроекту право на відстрочку матимуть чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо мати такої дитини (дітей):

померла;

позбавлена батьківських прав;

визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою;

оголошена померлою.

Таке уточнення категорії батьків-одинаків від Уряду, безумовно сприятиме зменшенню «замовних» судових справ по встановленню фактів самостійного виховання дитини одним із батьків.

Інша сторона медалі

Вичерпний перелік підстав у законі, за яких особа, яка виховує самостійно дитину віком до 18 років та зможе оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, може не враховувати усіх наявних життєвих ситуацій, коли особа самостійно виховує дитину (наприклад, особа, яка розлучена та самостійно здійснює обов’язки по вихованню дитини; матір дитини не бере участі у вихованні такої дитини, знаходиться на окупованій території або зникла, проте, не визнана судом безвісно відсутньою або такою, що позбавлена батьківських прав тощо).

Для прикладу, одна з таких історій про родину із Запорізької області.

Чоловік розлучився з дружиною в травні 2021 року. З цього часу самостійно виховує трьох дочок, дві з них — неповнолітні. Проте, рішення суду щодо встановлення місця проживання дітей з ним, отримати до початку бойових дій чоловік не встиг. Документи залишилися в адвоката на окупованій території.

Через постійні обстріли, а згодом й окупацію його села, він вимушений був покинути все та рятувати дітей. Під час евакуації родина потрапила під обстріл.

Опинившись на відносно безпечній території в Чернівцях, сім’я знайшла прихисток у гуртожитку. Обов’язковою умовою під час поселення до нього був облік чоловіка-переселенця у місцевому ТЦК.

«Я ніколи не був в армії, не вчився на військовій кафедрі. На роботі мав бронь. Коли приїхав у Чернівці, мені оформили новий військовий квиток та сказали, що я маю піти в армію. Я не ховався, але в мене на руках дві неповнолітні доньки. Чому вони при живому батькові, який хоче про них піклуватися, мають жити в інтернаті? Війна й так забрала в них дитинство, рідних, друзів», — каже чоловік.

Ця історія має щасливий фінал. Так, за допомогою небайдужих юристів-волонтерів, у результаті тривалої процедури чоловік все ж таки отримав документи, що доводять: він виховує дочок самостійно.

Однак, на жаль, не всі історії закінчуються позитивно.

Так, на Прикарпатті суд визнав чоловіка винним за ст.336 КК та засудив до 3 років позбавлення волі. На суді підозрюваний повідомив, що він вважає, що його не мають права мобілізовувати, оскільки його дружина вже 2 роки живе за кордоном, а він самостійно виховує їх спільного сина.

У Волинській області до іспитового терміну засудили чоловіка, який ухилився від мобілізації. На суді він заявив, що є батьком трьох дітей, його дружина із повнолітньою донькою працюють у Польщі, а він виховує сам двох неповнолітніх.

Залишається лише здогадуватись про долю цих дітей та їх психологічний стан, батьків яких визнали злочинцями, а матері — перебувають за межами України.

Як щодо військовозобов’язаних жінок?

В прийнятій у першому читанні редакції законопроекту вони мають однакові права на відстрочку від мобілізації.

Під ризиком мобілізації опиняться військовозобов’язані жінки, які самостійно виховують дитину з категорії «одиноких матерів» — запис про батька дитини під час реєстрації народження записувався за її вказівкою.

Також це стосується і «одиноких батьків», які самостійно виховують дитину без позбавлення батьківських прав матері. Наприклад, якщо матір відмовилася від дитини в пологовому будинку (згідно зі ст.143 Сімейного кодексу).

Отже, у разі прийняття закону в цілому в редакції першого читання відстрочка від призову на військову службу не надаватиметься наведеній категорії «одиноких матерів та батьків».

Як щодо поправок?

Дійсно описану проблематику можна виправити шляхом підтримання відповідних правок.

Так, до другого читання нардепи подали понад 4000 поправок, які вже опрацьовуються в Комітеті Верховної Ради з питань нацбезпеки.

За інформацією народного депутата Олександра Федієнка кількість не розглянутих правок становить близько половини.

Депутати узгодили позиції щодо окремих блоків питань. Проте, дискусії щодо окремих правок продовжуються.

Що наразі відомо?

Давид Арахамія поправкою до другого читання пропонує, аби відстрочку мали жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина віком до 18 років і місце проживання дитини визначено з одним із батьків за рішенням суду, яке набуло законної сили до 24.02.2022.

Тобто, якщо рішення суду набуло сили після почтаку війни, то таку відстрочку військовозобов’язані чоловік чи жінка, які самостійно виховують дитину, не матимуть.

Однак поки не відомо чи знайшла зазначена поправка підтримки членів Комітету Ради з питань нацбезпеки.

За останньою інформацією що шириться в ЗМІ, та з порівняльної таблиці, яку оприлюднили депутати, не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо:

1) другий з батьків такої дитини (дітей):

помер;

позбавлений батьківських прав;

визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім;

оголошений померлим;

2) коли особа самостійно виховує та утримує дитину:

за рішенням суду;

запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі ч.1 ст.135 СК (зі слів матері).

Отже, у випадку винесення цієї норми у зазначеній редакції в зал парламенту на друге читання, більшість гострих питань буде знято. Проте, на жаль, не всі.

Остаточну крапку в зазначеному питанні може поставити ВР шляхом введення в законодавство України єдиного поняття «особи, що самостійно виховує та утримує дитину», яке б віддзеркалювалось у базовому законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Така державницька і послідовна політика знівелювала б можливі махінації через неоднозначне трактування такого поняття.

Коли очікувати прийняття проекту №10449?

За різними прогнозами, очікується, що в залі Верховної Ради документ у другому читанні розглянуть в середині квітня.

Наразі достеменно не відомо, яку редакцію законопроекту підтримає Комітет Ради з питань нацбезпеки та представить на голосування парламентарям.

Закон і Бізнес