Закон і Бізнес


«Разом із прірви»:

медіація як краща з альтернатив


Модель ескалації конфлікту Фридриха Глазла. Для збільшення натисніть на зображення.

09.02.2024 14:43
ЮЛІЯ НІМЕЦЬ, адвокат, медіатор
3142
3142

Попри те, що медіатори працювали в Україні багато років до прийняття закону «Про медіацію», наразі інтерес до ефективної комунікації зростає, а її переваги стають очевиднішими. Розберемося чому.


Ризик непорозумінь

Кожен з нас рано чи пізно потрапляє в конфліктне середовище. Ризик непорозумінь прямо пропорційний емоційній напрузі та силі, з якою ми готові доводити власну переконливість.

Свого часу австрійський дослідник Фридрих Глазл розробив модель ескалації конфлікту (див. рис.), яка наочно ілюструє стадії його розвитку та поступову деградацію до все більш глибоких й примітивних форм протистояння.

Опинившись на останній сходинці ескалації — «разом у прірву», сторони опиняються в ситуації взаємного та безповоротного програшу. Позаяк конфлікт розгортається поступово, ніби вогонь, охоплюючи все більше «здорових територій» навколо його учасників, локалізувати пожежу непросто. Ситуація вимагає злагоджених дій та допоміжних інструментів, аби обернути неконтрольоване полум’я на багаття, біля якого можна зігрітися. Конфлікт здатен перерости в конструктивну розмову, коли між його учасниками з’являється третя незацікавлена сторона, яка вміє взаємодіяти з вогнем.

15 грудня 2021 року набув чинності закон «Про медіацію», який фактично визнав компетенцію медіаторів на державному рівні, визначивши їх статус, принципи проведення процедури та оформлення її результатів.

Закон визначає медіацію як позасудову добровільну, конфіденційну, структуровану процедуру, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів. При цьому, медіатор є незалежним та неупередженим посередником, який покликаний налагодити ефективну комунікацію між учасниками конфліктної ситуації.

Позиції та потреби

Варто констатувати, що судовий процес, як найочевидніша альтернатива переговорам безпосередньо не націлений на роботу з потребами та інтересами сторін конфлікту. Як то, в судовому засіданні про розірвання шлюбу суд не аналізуватиме причини розпаду сімʼї, не буде занурюватися у внутрішній світ родини, почуття і бажання її членів. Тож, справа про розірвання шлюбу може бути вирішена навіть без участі подружжя, через їх представників, або за їх письмовими заявами. Причиною слугує те, що суд досліджує позиції (викладені в позовній заяві вимоги та підстави, якими вони обґрунтовані), в той час, як медіатор — потреби, що майстерно маскуються за позиціями.

Що ж слідує за розірванням шлюбу: поділ майна, утримання дітей, визначення місця їх проживання. І тут питання: чи вдасться сторонам зберегти доброзичливі стосунки після всього цього? Чи стане кращим життя їх дітей? Чи віднайдуть вони внутрішній спокій? А може, вони й не хочуть ніякого розлучення? Хто зна.

Велике бачиться здалеку

Очевидною перевагою медіації є те, що предметом для обговорення можуть стати будь-які теми, на перший погляд, мало повʼязані між собою.

Якщо в процедурі медіації між сусідами, один з яких залив іншого, приводом для взаємних образ стане спогад, як кілька років тому «він» перейшов дорогу «їй» з порожнім відром — це вважатиметься варіантом норми. Відсутні теми, які є недоступними для медіації. Натомість суд оцінюватиме виключно майнову складову претензії, доведеність факту завдання шкоди й нагадуватиме сторонам «говорити по суті».

Я знаю, з ким ви судилися минулого літа

Конфіденційність — один з основних стовпів медіації. Розуміючи це, сторони відчуваються себе більш розкутими та спокійними. Навряд таким може похизуватися судове провадження. Чого вартує публічний реєстр судових рішень та гласність судового процесу. Бажання зберегти конфлікт у секреті є актуальним як для сімейних відносин, так і бізнес-кейсів. Репутація неоціненна: зробивши одну помилку серед десяти досягнень, пам’ятатимуть лише її.

Ми більше ніколи не зустрінемося?

Нерідко конфлікт напряму стосується особистих відносин між сторонами: впливає на їх нинішній стан та майбутній розвиток. Безперечно, якщо ви стали жертвою шахраїв або недобросовісних контрагентів, то можете припинити будь-які стосунки з ними та ваші шляхи ніколи більше не перетнуться. В господарському праві є навіть такий вид оперативно-господарської санкції: відмова від встановлення відносин на майбутнє.

Однак, якщо навпроти себе ви бачите члена родини, сусіда, колегу або друга — збереження стосунків з ними може бути бажаним або пріоритетним. І саме цьому сприяє процедура медіації. Медіатор не психолог та не проводить терапії, однак він допомагає сторонам задуматися над власними потребами, інтересами та бажаннями, екологічно виказувати своє незадоволення, бути конструктивним та відвертим у спілкуванні.

Хто коваль мого щастя

Людина наділена унікальною якістю: здатністю приймати рішення, брати на себе відповідальність. Коли таке рішення є усвідомленим і відповідає внутрішній волі, воно виконується стороною неухильно. Коли ж крапку ставить арбітр: приміром, суддя, передусім ухвалене реалізується шляхом примусу. Не дарма держава запровадила інститут виконавців — окремої ланки системи.

Відповідно до статистики Міністерства юстиції України, за 2020 рік*, відсоток виконавчих проваджень, які були повністю фактично виконані державними виконавцями склав близько 30% від тих, що перебували на виконанні. При цьому, дана тенденція вважається зростальною, порівняно із попередніми роками. 

Своєю чергою медіація, завершення якої передбачає підписання угоди, спрямована на добровільне та повне виконання прийнятих домовленостей, в яких сторони зацікавлені.

Парад альтернатив

Якщо сторони погоджуються на медіацію (а це обов’язкова передумова для її проведення), для них це шанс позбутися небажаних альтернатив. Якими ж вони можуть бути? Звернутися до суду й довірити суперечку представнику судової влади, якого визначить система авторозподілу або залишити все як є. Інколи може бути корисним абстрагуватися від проблеми. Коли не знаєш, що робити, краще нічого не робити. В цьому є сенс. Але справу вирішують деталі.

Не секрет, що судове провадження якщо і здатне вирішити спір про право, то як правило це займає немалу кількість часу, хоча система і прагне досконалості. Розглядаючи медіацію як альтернативний спосіб, є практичні підстави стверджувати, що за сприятливих обставин сторони можуть домовитися за лічені тижні, дні або й години.

Ще однією з альтернатив є самостійне вирішення сторонами проблеми, без звернення до медіаторів чи суду. Але будьмо чесними: який відсоток осіб, що конфліктують, здатен на це? Завдання медіатора якраз і полягає у налагодженні тієї самої комунікації, яка з тих чи інших причин була втрачена. Для цього медіатор використовує унікальне поєднання навичок та компетенцій, понижуючи градус емоційного і повертаючи сторони до конструктивного. Що саме вони захищають шляхом демонстрації емоцій: потребу в безпеці, турботі, визнанні своїх заслуг, простому вибаченні або співчутті?

Заради справедливості слід сказати, що медіація не панацея. Дана процедура також зіштовхується з викликами: незрілістю сторін для перемовин, незначною поінформованістю суспільства про переваги та сильні сторони медіації, недовірою до нового або стереотипізацією перемовин як таких (образ «непотрібної балаканини»): «Ми розмовляли вже сто разів, це нічого не дасть».

Існують також не медіабельні спори, які заздалегідь не наділені перспективами вирішення в медіації, та крапку в яких здатен поставити лише суд. Користуючись світовою практикою, українські законодавці створюють умови для поступової взаємодії між судовими інституціями та медіаторами. Приміром, до процесуальних кодексів наразі включено норму про можливість відкладення розгляду справи або її зупинення для проведення медіації, можливість завершення справи мировою угодою шляхом застосування прийнятих в медіації домовленостей, неможливість допиту медіатора як свідка та ін.

Разом із прірви — можна

Навіть з прірви може бути вихід, якщо сторонам скинути драбину і вони збиратимуться на неї по черзі. Медіація можлива до, під час та після звернення до суду. Успіх в медіації може сприяти дзеркальному успіху в суді чи на стадії виконання рішення. Сторони можуть відмовитися від позову, визнати його, залишити без розгляду, укласти мирову угоду тощо. Тож вихід зникає лише тоді, коли ти припиняєш його пошуки.

Конфлікти існуватимуть, доки існує людство. Але конфліктувати можна по-різному: приймаючи відповідальність за власне життя або довіряючи його волі закону чи випадку.

Наразі спільнота медіаторів стрімко розвивається. Судді, адвокати, нотаріуси, держслужбовці навчаються базових навичок медіації, отримують спеціалізацію надання послуг з медіації у різних категоріях конфліктів. Про медіацію дедалі частіше говорять, дедалі більше пропонують і застосовують.

Допомогу в забезпеченні доступу до медіації включено до переліку послуг безоплатної первинної правничої допомоги, що гарантується державою і надається центрами з надання безоплатної правничої допомоги. Вона передбачає інформування зацікавлених осіб про право на медіацію та порядок його реалізації. На базі системи надання безоплатної правничої допомоги також забезпечується надання послуг з медіації в межах пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», порядок реалізації якого затверджено наказом Міністерства юстиції та Генеральної прокуратури. Програма ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, й передбачає організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми та потерпілими з метою забезпечення відшкодування шкоди, максимально раннього виведення неповнолітнього із кримінального процесу (за наявності підстав), а також вжиття заходів для його ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням.

Дедалі впевненіше держава надає простір для розвитку медіації як позасудової процедури врегулювання спорів, альтернативної можливості для примирення.

«Від позицій до інтересів та потреб» — такий принцип спілкування у медіації. Бо за потребами людини приховується й істинна причина конфлікту. Щоб знищити демона, треба дізнатися його імʼя (згадуємо тематичне кіно), щоб знищити конфлікт —нереалізовану потребу. Її зʼясування — половина успіху, а може й увесь.

*Показники виконуваності рішень в період війни не будуть конгруентними, оскільки не відповідатимуть дійсним спроможностям системи через вплив низки факторів: запровадження мораторію на стягнення, відсутністю доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, ряду реєстрів, неконтрольовану зміну місця проживання, роботи, перебування боржника, втрата боржником майна або доходу, втрата виконавчих проваджень через військові дії, неможливість проведення виконавчих дій тощо.

Закон і Бізнес