Закон і Бізнес


Ввічливість підкорює міста

Як активність у соціальних мережах може завдати шкоди адвокатові


.

06.11.2023 13:24
ІРИНА ШАПОВАЛОВА, адвокат
7039

Роль адвокатів у суспільстві зводиться не тільки до представництва інтересів клієнта в суді, але й до активної участі в соціальному житті. Водночас, на деяких осіб, таких як адвокати, судді, депутати, представники правоохоронних органів, має покладатися особливий режим поведінки в мережі Інтернет.


Гарантії свободи слова

24 лютого 2022 року життя в Україні змінилося, а тому Верховна Рада 14.04.2022 ухвалила заяву про цінність свободи слова, гарантії діяльності журналістів і засобів масової інформації під час дії воєнного стану (постанова №2190-IX).

Верховна Рада наголосила, що одним із ключових завдань Української держави повинно стати забезпечення встановлених Конституцією гарантій свободи слова, вільного отримання, збирання і поширення інформації з урахуванням встановлених законами України обмежень, пов’язаних з воєнним станом.

Новітня історія переконливо свідчить, що українське суспільство завжди чутливо ставилося до гарантій свободи слова. І завданням кожної з гілок влади є збереження і захист засобів масової інформації, забезпечення прав журналістів, недопущення згортання свободи слова в Україні.

Звичайно, врегулювання питання соціальної активності адвоката в мережі Інтернет є необхідною умовою забезпечення гарантій адвокатської діяльності, недопущення маніпуляцій щодо ділової та професійної репутації між адвокатами, а також можливої втрати конфіденційної інформації або інформації щодо клієнта.

Проте постає важливе питання: якщо за активність у соціальних мережах чи на інтернет-форумах до адвоката можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення, яким чином переконатися, що ту чи іншу інформацію поширює саме цей адвокат, як ідентифікувати його та пересвідчитися, що це не є спробою тиску на адвоката або намаганням завдати шкоду його репутації?

Тобто, приймаючи ці нововведення, потрібно було передбачити, як виявити, хто саме перебуває на іншому боці мережі. Наразі це питання не вирішено, як немає і порядку такої ідентифікації, що фактично ставить під загрозу кожного адвоката, який може стати потенційною жертвою зловмисників.

Соціальна активність адвокатів у мережі Інтернет має бути об’єднуючою силою та сприяти швидкому поширенню інформації, як у форматі адвокат-адвокат, так і адвокат-клієнт, а не бути причиною недовіри та тиску.

Мати чи насамперед — адвокат?

Адвокат під час спілкування в мережі Інтернет може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. При цьому Правила адвокатської етики поширюються не тільки на всі види адвокатської діяльності, але і на іншу діяльність (дії) адвоката, у тому числі і соціально-публічну діяльність адвоката. До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №815/1830/18 (постанова від 24.06.2020).

Адвокат звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним і скасування рішення КДКА про порушення щодо неї дисциплінарної справи, з висновками якого не погоджується, оскільки під час опублікування повідомлення у вайбер-групі «Любимый 6-А класс», «діяла як мати своєї дитини та в жодному разі не як адвокат». Стверджує, що її єдине смс-повідомлення у закритій батьківській вайбер-групі саме до Особи 4 є нічим іншим, як «емоційною відповіддю на систематичні провокаційні та образливі смс-повідомлення до позивача як до особи». Стверджує, що вайбер-група «Любимый 6-А класс» є додатком до спілкування та не є соціальною мережею.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про порушення дисциплінарної справи слугувала скарга, в якій зазначено, що адвокат, використовуючи соціальні мережі, а саме вайбер-групу, викладає висловлювання, які носять образливий та агресивний характер, а інколи відверті погрози розправи завдяки своїм зв’язкам у кримінальному колі.

Рішеннями першої та апеляційної інстанції було відмовлено у позові, оскільки відповідачем дотримано законодавчо передбачений порядок розгляду скарги відносно адвоката, а оскаржуване рішення про порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018 прийнято на підставі та в межах закону.

Як зазначив Верховний Суд, положеннями ст.2 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 9.06.2017, передбачено, що дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, на іншу діяльність (дії) адвоката, у тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії.

Відповідно до вимог чч.1, 3 ст.57 ПАЕ участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, Linkedln, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати певним принципам, у тому числі стриманості та коректності, толерантності та терпимості.

За приписами ч.5 ст.58 ПАЕ адвокати повинні оцінити, чи є обраний ними засіб спілкування у мережі Інтернет належним для отримання бажаного результату. При користуванні мережею Інтернет адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечити чіткість та однозначність коментарів.

З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА Одеської області у цих правовідносинах з’ясувати, чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності, є обов’язком останньої, адже йдеться про соціально-публічну діяльність адвоката, яка, на думку особи, що звернулася зі скаргою, має підстави вважати, що розміщення адвокатом Особою 1 під час спілкування в мережі Інтернет повідомлення завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

За таких обставин і правового врегулювання ВС погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в її діях як адвоката, ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного проступку, оскільки порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля підтвердження надалі або спростування певних юридичних фактів.

З огляду на викладене висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Зважаючи на приписи ст.350 КАС, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін, зазначив Верховний Суд.

Критика органів адвокатського самоврядування

Висловлювання адвоката в соціальних мережах, на інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Про це ідеться в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №640/20599/19 за адміністративним позовом адвоката до КДКА Київської області.

Як свідчать обставини справи, підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо позивача стала скарга громадської організації «Стоп Нелегал». Скарга обґрунтована тим, що на особистій сторінці в мережі Facebook адвокат розмістив статтю під назвою «Адвокатська клоака». У вказаній статті ідеться про те, що адвокату стало відомо про те, що члени дисциплінарної палати КДКА м.Києва порушили відносно нього дисциплінарну справу та дійшли висновку про наявність в його діях порушень закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики, не розглядаючи справу по суті. Членів дисциплінарної палати адвокат назвав «героями» та зазначив, що надавити на нього не вдасться.

Згодом адвокат розмістив іншу статтю, в якій повідомив про те, що нелегітимне засідання КДКА м.Києва буде намагатися позбавити його адвокатського свідоцтва.

3 червня 2018 року адвокат розмістив ще одну статтю, в якій повідомив про те, що група осіб «сумнівної легітимності», які називають себе дисциплінарною палатою КДКА м. Києва, за попередньою змовою буде ще раз намагатися позбавити його адвокатського свідоцтва.

25 жовтня 2018 року була розміщена ще одна стаття адвоката, в якій останній зазначив: «На заре моего конфликта с фейковой КДКА м.Києва, который разгорелся этой весной.....» «Адвокатская клоака проиграла мне все суды в чистую. В ноль».

Адвокат пояснює, що ним не створювалися та не розміщувалися відповідні публікації в соціальній мережі. Також адвокат зазначив, що ним не створювалися та не розміщувалися такі публікації в жодному іншому джерелі інформації та що подана скарга є тиском на нього, як адвоката, який представляє інтереси одного з клієнтів у судових та кримінальних провадженнях.

25.09.2019 дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято оскаржуване рішення, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. Як вбачається з рішення відповідача, останнім було встановлено вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого ч.2 ст.34 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення Правил адвокатської етики.

Статтею 12 вказаних Правил передбачено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дії, спрямовані на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, на інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, у тому числі під час обговорення і роз’яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.

Відповідно до ч.2 ст.60 ПАЕ адвокат у соціальних мережах, на інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет повинен здійснювати спілкування з повагою, прийняттям і правильним (таким, що відповідає загальнолюдським цінностям) розумінням різноманіття культур світу, форм самовираження та засобів прояву людської індивідуальності. Адвокат у соціальних мережах, на інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет повинен без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини або/та опонента, які відрізняються від його власних.

Проаналізувавши оскаржуване рішення КДКА Київської області, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що останнє прийнято з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин, наданих і наявних у КДКА Київської області на час прийняття рішення, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження у КДКА.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення КДКА Київської області було враховано наявність у діях адвоката складу вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, що згідно з чинним законодавством є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, надано належну оцінку доводам, викладеним у скарзі, матеріалам дисциплінарної справи.

Враховуючи вищевикладене, ШААС зазначив, що є правильний висновок Окружного адміністративного суду м.Києва про те, що рішення КДКА Київської області від 25.09.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік адвоката є правомірним та обґрунтованим.

Принципи IBA

Також слід приділити увагу і розглянути Принципи Міжнародної асоціації юристів (ІВА) щодо поведінки в соціальних мережах для юридичних професій.

У вступі до Принципів IBA зазначено, що вони розроблені з метою сприяння асоціаціям адвокатів і регуляторним органам в усьому світі упроваджувати настанови для юридичної професії щодо поведінки в соціальних мережах, які відповідатимуть правилам професійної етики та морально-етичним нормам. Ці норми є вкрай важливими, адже соціальні медіа слугують майданчиком, завдяки якому правники можуть сприяти здійсненню ефективного правосуддя шляхом залучення до обговорення широких верств населення. Соціальні медіа надають доступ до безмежної аудиторії та відкривають такі нові інструменти як моніторинг правових змін у режимі реального часу та можливість їх обговорення з колегами в усьому світі. Також це вказує на те, що соціальні медіа можуть бути використані неналежним чином, що може нести за собою дисциплінарну відповідальність. Отже, соціальні медіа варто використовувати таким чином, щоб це не шкодило професійним зобов'язанням адвоката та здійсненню ефективного правосуддя загалом.

Зокрема, Принципи IBA визначають 6 базових принципів, які мають стати дороговказами для асоціацій адвокатів для подолання потенційних проблем у процесі використання соціальних мереж, а саме: незалежність, доброчесність, відповідальність, конфіденційність, зміцнення довіри до професії в суспільстві та корпоративна політика. При цьому зміст кожного із зазначених принципів докладно визначений у тексті вказаного документа.

Щодо принципу незалежності зазначено, що соціальні медіа створюють ситуації, в яких юристи можуть формувати видимі зв'язки з клієнтами, суддями та іншими юристами. Перед тим як вступати в онлайн відносини, юристи повинні оцінити професійні наслідки публічної демонстрації зв'язку з клієнтом. Інформація та коментарі, які публікуються в мережі, мають зберігати незалежність професії в усіх її проявах, аналогічно до тих, які діють у реальному житті.

Стосовно принципу доброчесності вказано, що від юристів очікується дотримання найвищих стандартів доброчесності в усіх публічних проявах, враховуючи поведінку в соціальних мережах. Асоціації адвокатів та регуляторні органи мають заохочувати юристів звертати увагу на наслідки, які може нести в собі поведінка в соціальних мережах для їх професійної репутації. Окрім того, прояви в мережі важко контролювати. Наприклад, якщо негативна публікація щодо юриста набере поширення, нівелювати шкоду репутації та професійному реноме такого юриста буде дуже складно. Повідомлення та коментарі, які за своєю природою є непрофесійними або неетичними, можуть сколихнути довіру суспільства до юридичної професії, навіть якщо вони були опубліковані у приватному контексті.

Принцип відповідальності полягає у відповідальному використанні соціальних мереж, зокрема:

знання правил використання мереж, специфічних налаштувань конфіденційності та повне усвідомлення наслідків своїх дій незалежно від цих налаштувань;

свідоме використання мереж, що полягає у дотриманні правил професійної етики, які діють у відповідній юрисдикції;

дотримання належного використання мереж, зокрема аналізу контексту, потенційної аудиторії та вірогідності неоднозначного чи неналежного сприйняття опублікованої інформації або коментаря;

дотримання законів та інших нормативних актів щодо реклами професійних послуг з додержанням всіх відповідних правил та обмежень як у реальному житті, так і онлайн;

уникнення конфлікту інтересів щодо клієнтів, у тому числі уникнення світоглядних конфліктів, які призводять до непорозумінь з клієнтами не лише на етичному, але й на політичному чи ідейному підґрунті.

Принцип конфіденційності полягає в усвідомленні, що соціальні мережі не є належними платформами для роботи з клієнтськими даними або іншою конфіденційною інформацією. Необхідно розглядати питання конфіденційної інформації клієнта у більш широкому контексті.

Принцип зміцнення довіри до професії в суспільстві полягає в необхідності однаково слідкувати за своєю поведінкою в мережі Інтернет та реальному житті, застосовувати запобіжники та обмеження, аналогічні до тих, що діють у реальному житті, для підтримання образу професіонала, якому можна довірити конфіденційну інформацію та який діє незалежно і неупереджено. Всі публікації мають бути правдивими й такими, що не вводять в оману.

Принцип корпоративної політики полягає в поінформованості всіх співробітників юридичних компаній про чіткі та зрозумілі правила й умови користування соціальними мережами у разі їх корпоративного використання, запровадження ефективної корпоративної політики щодо соціальних мереж з метою транслювання онлайн виваженої та цілісної картини діяльності компанії, відповідно до правил і вимог, закріплених у законах та інших нормативно-правових актах.

Прикметно, що майже в кожному із зазначених Принципів IBA відзначається особлива роль асоціацій адвокатів і регуляторних органів у роз'ясненні значення цих принципів з метою сприяння та заохочення їх відповідального використання представниками юридичної спільноти, а також наголошується на тому, що в онлайн мережі необхідно застосовувати запобіжники та обмеження, аналогічні до тих, що діють у реальному житті.

Дотримання правил є невід’ємною складовою спілкування адвоката у соціальних мережах. Адвокат при здійсненні спілкування з іншими учасниками соціальних мереж, у тому числі розміщенні коментарів та контенту, повинен враховувати наслідки такого спілкування для професійної незалежності адвоката у майбутньому при здійсненні адвокатської діяльності.

Адвокату слід обережно здійснювати адвокатську діяльність за допомогою соціальних мереж шляхом надання правової допомоги, професійних порад і юридичних консультацій, адресованих та/або доступних необмеженому колу осіб.

Користуючись соціальними мережами, адвокат повинен брати до уваги обмеження, що встановлені для адвокатської діяльності в частині повноти та сприйняття інформації, забезпечення її конфіденційності та збереження, а також враховувати параметри їхньої конфіденційності з метою відповідального їх використання, моніторингу та регулярного аналізу власних соціальних мереж і контентів, що розміщуються в них. При виявленні в них помилок або будь-яких невідповідностей конфіденційності вони підлягають негайному виправленню та/або видаленню.

Адвокати повинні оцінити, чи є обраний ними засіб спілкування у соціальних мережах належним для отримання бажаного результату. При користуванні соціальними мережами адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечувати чіткість та однозначність коментарів, які вимагають виняткової обережності, оскільки можуть відображати позицію, що протилежна до позиції клієнта.

При встановленні адвокатом контактів і спілкування у соціальних мережах з клієнтами, колегами, суддями, процесуальними опонентами та іншими особами та їх об’єднаннями він зобов’язаний виключити можливість виникнення конфлікту інтересів.

 

В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

 Ліна Костенко

Закон і Бізнес