Закон і Бізнес


Не було би щастя…

Закритий реєстр та судді-старовіри: що заважає адвокатам працювати з е-судом?


Значну частину вебінару адвокат присвятив можливостям електронного суду, які спікер продемонстрував на прикладі власного профілю.

26.05.2022 12:47
ІГОР НОВІКОВ
4153

Хтозна скільки би ще років в Україні чекали на електронне судочинство, якби не ковідні часи. Саме це «нещастя» допомогло системі правосуддя підготуватись до того, аби продовжити розгляд справ дистанційно зараз.


Доступ для опонентів

Під час безкоштовного вебінару у Національній асоціації адвокатів України розповіли про особливості роботи з електронним судом. Так, адвокат Юрій Григоренко звернув увагу на законодавчі нюанси використання можливостей електронного судочинства, а також поділився власним досвідом користування системою «Електронний суд».

Спікер зазначив, що завдяки ковіду і перелаштуванню на дистанційний формат, система права України виявилась майже готовою до умов воєнного часу. Адже у переважній більшості сьогодні справи розглядаються саме в електронному суді.

Так, відносини, пов’язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом, та законами: «Про інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про державну таємницю», «Про телекомунікації», «Про обов’язковий примірник документів», «Про національний архівний фонд та архівні установи», а також «Про електронні документи та електронний документообіг».

Актуалізувалось питання здійснення електронного судочинства й на фоні воєнного стану. Так, 2.03.2022 Радою суддів України були опубліковані рекомендації, зокрема щодо визначення умов роботи суду, виходячи з реальної обстановки в регіоні. Це в свою чергу передбачає рекомендацію за можливості розглядати справи у форматі відеоконференції, а суддям та працівникам апарату судів здійснювати свої повноваження дистанційно. Тому суди заохочують учасників брати участь у режимі відеоконференцій або ж проводити засідання без участі сторін.

Але поруч із альтернативними рішеннями, що можуть допомогти в роботі адвоката, було прийнято й такі, які лише чинять перешкоду у здійсненні його обов’язків. Так, у Державні судовій адміністрації спочатку закрили доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, а згодом оголосили про його відновлення. Але таке рішення ДСАУ від 5.04.2022 стосувалось відновлення доступу до реєстру лише для суддів та працівників правоохоронних органів.

Як зазначив Ю.Григоренко, це викликало цілком зрозумілу хвилю обурення серед адвокатів, які опинились у програшному становищі по відношенню до своїх опонентів. В результаті НААУ відправила відкритий лист із викладом своєї позиції до ДСАУ.

Наразі у ДСАУ рішення про обмеження доступу до реєстру пояснюють запобіганням загрози життю та здоров’ю суддів і учасників судового процесу в період воєнного стану, а також забезпеченням цілісності бази даних цього реєстру. Проте, адвокат зазначив, що хоч і ознайомитись із судовою практикою наразі не можна, для тих адвокатів, які зареєстровані в системі Е-суду, судові рішення у справах за їх участю надходять доволі оперативно.

Цифрові докази

Процесуальний порядок використання електронних доказів визначається ст.96 Господарського процесуального кодексу та ст.100 Цивільного процесуального кодексу, а також ст.99 Кодексу адміністративного судочинства. Кримінальний процесуальний кодекс та Кодекс про адміністративні правопорушення визначень поняття «електронний доказ» не містять, проте у ст.99 КПК  зазначено, що дублікат документа, а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа. Процесуальний закон оперує трьома поняттями – оригінал, електронна копія та письмова копія електронного доказу, коли йде мова про подачу їх до суду, однак, не містить визначення цих понять.

Верховний суд у постанові від 27.11.2018 у справі №924/242/18 зазначив, що роздруковані скріншоти — це письмові докази, а електронні докази подаються до суду на електронних пристроях. Необхідно, щоб на електронних доказах було відображено дату і, за потреби, час та місце їх створення (постанова ВС від 12.06.2018 у справі №908/1120/17). А у справі №923/566/19, яка переглядалась ВС, господарські суди прийняли у якості допустимих та належних доказів скріншоти листування електронною поштою (постанова ВС від 17.03.2020).

Спікер зупинився і на визначенні електронного документу, вказавши на те, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до закону «Про електронні довірчі послуги».

Дякую, КЕП!

Також правник прояснив ситуацію із використанням КЕП (кваліфікованих е-підписів) та УЕП (удосконалених е-підписів). КЕП – це УЕП, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті. УЕП – це е-підпис, створений внаслідок криптографічного перетворення е-даних із використанням засобу УЕП, який дає змогу здійснити е-ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності е-даних, з якими пов’язаний цей підпис. Отже, КЕП є різновидом УЕП, що забезпечує найвищий рівень захисту і відповідно довіри до е-ідентифікації.

Ю.Григоренко зауважив, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Те саме стосується і допустимості електронного документа як доказу. Електронний цифровий підпис у таких документах прирівнюється до власноручного підпису, однак за певних умов:

ЕЦП підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення ЕЦП;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Однак ЕЦП не може бути визнаним недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. Окрім того, адвокат зазначив, що 7.11.2020 закінчився перехідний період, коли в Україні можна було одночасно використовувати ЕЦП та КЕП.

За словами Ю.Григоренка, сьогодні єдиний найпростіший спосіб згенерувати ЕЦП, причому зробити це дистанційно, можна через «Приват24». А як легко можна підписувати документи лише за допомогою КЕП та доступу до Інтернет (і без зайвих застосунків від Мін’юсту та флешок, як це було раніше) на порталі Дія, спікер заходу продемонстрував усім слухачам, поширивши свій екран.

Скан такого підпису при подачі електронних документів не потрібний. Взагалі, отримавши ряд запитань від колег щодо випадків, коли судді відмовляються приймати документи в електронному вигляді та взагалі будь-які документи через е-суд, Ю.Григоренко зазначив: «Слід зрозуміти, що це питання світоглядне. Це просто судді-старовіри. Але ж і до сьогодні у судді немає кваліфікаційної вимоги щодо елементарних навичок користування комп’ютером. Тому, що ви хочете від судді, який складав присягу, скажімо, в 90-ті?». Станом на сьогодні всі суди мають бути підключені до системи «Електронний суд», хоча є й кілька судів, які чомусь і досі нею не користуються.

Портал «Електронний суд» дозволяє подавати до суду процесуальні документи – як первинні, так і заяви по суті справи та процесуальні зміни. Також користувач порталу може надавати електронні довіреності та знайомитися із матеріалами справи, якщо працівники суду відсканували паперові документи справи.

Слід сказати, що питання щодо особливостей покрокової інструкції з реєстрації у цій системі, а також її функціоналу цікавили багатьох адвокатів. Це свідчить про те, що далеко не всі правники є користувачами цього здобутку системи правосуддя.