Закон і Бізнес


Як приватні виконавці Україну захищають


.

06.05.2022 11:28
1918

Це історія, у якій не буде багато юридичних визначень. Це розповідь про тих мужніх чоловіків, які до 24 лютого 2022 року працювали в Україні заради поваги до закону і справедливості, аж раптом їх настигла війна.


Маючи непереборну любов до Батьківщини, ці приватні виконавці взяли до рук зброю і в лавах ЗСУ і Територіальної оборони встали на захист рідної землі і всіх українців. Про враження від війни, бойовий дух і подальші сподівання колеги розповіли Секретаріату Асоціації приватних виконавців України.

«Я знав, що буде війна. Ми її очікували, але все одно вона почалася несподівано», – говорить приватний виконавець Закарпатської області Роман Роман. «Коли почалося, то рішення приймалося швидко: 24-25 лютого – дві доби на збори, відвезти сім’ю у безпечне місце і виїзд до добровольчого батальйону "Карпатська Січ" на оборону Києва. Там вже біля Броварів полювали на бронетехніку ворога».

Лише за місяць до початку вторгнення Роман мав інфаркт міокарда, проте все одно поїхав у найгарячіші ділянки фронту для захисту країни. Наразі боронить країну у Харківській області прямо під Ізюмом.

«Лікарю сказав, що краще помирати від кулі, ніж від інфаркту. А на війні за 2 місяці серце прийшло в норму, зараз почуваю себе прекрасно, – спокійно зізнається Роман. – Я захищаю свою родину і всю Україну. Я хочу щоб мої діти не знали війни – у мене три сини і краще закінчити війну до того часу, як вони виростуть. Головне зараз вигнати ворога з нашої землі, а тоді вже можна зайнятися улюбленою роботою».

Початок війни і оборону Київщини ніколи не забуде приватний виконавець міста Києва Сергій Лисенко, який в перші дні війни негайно вступив до лав Територіальної оборони столиці.

«Пам’ятаю 24 лютого – зранку приїхав на роботу, за півдня зробив всі необхідні справи по офісу, а вже після обіду був у Територіальній обороні. Ми передбачали війну, тому були підготовлені заздалегідь,» – пригадує Сергій.

У перший вечір Сергій поїхав захищати аеропорт Жуляни – стратегічно важливий центр, оскільки тоді вже була перша висадка десанту супротивника в аеропорту Гостомеля. Потім приватний виконавець будував блокпости в Оболонському районі, захищав околиці Києва, рятував родини цивільних з окупації та діставав постраждалих з-під завалів. Про нелюдські жахи, які побачив у Бучі і Гостомелі, бажає довго не говорити, лише коротко: «Напевно, це ніколи не піде з моєї пам'яті. Той рівень жорстокості – це навіть гірше, ніж зло».

До територіальної оборони доєдналися також і приватні виконавці Володимир Юрченко, Олександр Коновалов, Андрій Филипів і Петро Барладін. Цікаво, що як і на профільних заходах, так і під час оборони країни у складі ТРО шляхи колег приватних виконавців періодично перетиналися.

«В перший день повномасштабного вторгнення була розгубленість, а потім з’явився бойовий дух та енергія. А ще мене дуже вразила наша згуртованість. Якщо захисникам щось потрібно, люди оперативно згуртовуються, збирають та дістають із-під землі все необхідне. Мені здається, якщо б їм знадобилась якась «ельфійська сталь», ми б її дістали», – з гумором говорить Андрій Филипів.

«Варіантів було два – покидати зону бойових дій з метою збереження свого життя та життя своїх близьких або боротися за Україну до кінця. Я обрав друге, бо хочу жити в суверенній, незалежній, демократичній та правовій державі,» - так описує свою мотивацію приватний виконавець, а зараз боєць Територіальної оборони міста Києва Володимир Юрченко.

Приватні виконавці разом із мешканцями міст власними силами звозили бетонні блоки, пісок, стару техніку, створювали територіальні блокпости, власним транспортом доставляли необхідні медикаменти, одяг, взуття. Андрій Филипів навіть згуртувався разом з колегами, серед яких є адвокати, приватні виконавці, програмісти, і став співзасновником Громадської організації «Об‘єднанні Сили Автоволонтерів» (ГО «ОСА»). Організовували приготування їжі та її доставку столицею і передмістям для тих, хто її потребував, евакуйовували жінок та дітей з небезпечних місць, знаходили технічне обладнання, амуніцію та медикаменти для захисників. Завдяки небайдужим людям та власним заощадженням вдалося купити та доставити для Збройних Сил України квадрокоптери, тепловізори, приціли. Невдовзі збираються доставити щонайменше два автомобіля-пікапи для наших військових.

Є спільноті приватних виконавців чим особливо пишатися. За значний особистий внесок у зміцнення безпеки держави нагороду від Голови Служби безпеки України отримав приватний виконавець, який наразі у складі ЗСУ боронить вітчизну на Харківщині. Його ім’я поки не розголошуємо з міркувань безпеки.

«Фотографуватися з нагородами будемо вже після перемоги. А поки що максимально консолідуємо зусилля для визволення країни», – каже він.

На жаль, поки приватні виконавці, ризикуючи власним життям, відстоюють право українців на життя, всередині країни на їх професію чекають нові загрози. Зокрема, відсутність доступу до реєстрів і автоматизованої системи виконавчого провадження, блокування можливості працювати, фактичне знищення професії і згортання реформи з боку Міністерства юстиції. Порушуються у такий спосіб і права сторін виконавчих проваджень – як стягувачів, так і боржників.

«Вважаю доцільними ті дії, які вчинила влада з 24 лютого (щодо блокування доступу до ряду реєстрів), адже була загроза несанкціонованого доступу, та й недобросовісних людей в нас вистачає. Але зараз, поки наші воїни дають гідну відсіч ворогу, нам потрібно утримати економіку для життєзабезпечення країни: працювати там, де це можливо, сплачувати податки, давати роботу нашим працівникам. Зараз, як відомо, у Верховній Раді зареєстровано кабальний законопроект №7317 від 26.04.2022, який, зі свого боку, ставить під питання збереження та подальше існування змішаної системи примусового виконання рішень. Багато наших колег борються з ворогом в лавах Збройних Сил України. І всі, після перемоги, хочуть повернутись до своєї професії. Але складається враження, що Мін'юст із групою депутатів, користуючись воєнним станом в країні, хочуть знищити професію,» – занепокоєний Андрій Филипів.

«Вже місяць наш підрозділ Територіальної оборони виконує бойові завдання в Харківській області. Питання підключення приватних виконавців до АСВП та намагання міністерства через прийняття законопроекту 7317 «приручити» нас є для більшості нагальним. А для мене, принаймні до демобілізації, найнагальнішим є питання що робити з наявними провадженнями і як передати справи іншому виконавцю,» – коментує ситуацію Петро Барладін.

Приватні виконавці в теперішній час впевнені, що вони мають отримати змогу належним чином виконувати свої обов’язки, що делеговані державою. Адже саме від їх роботи залежить довіра до правосуддя українських громадян. Тим не менш, працювати їм не дозволяють.

Зовсім не на таке ставлення до себе з боку державних органів очікували приватні виконавці під час війни. Проте від цього їх бойовий дух гіршим не стає, зовсім навпаки – всі колеги як один вірять в остаточну і беззаперечну перемогу над агресором.

«Я не сумніваюсь у нашій перемозі, бо у лавах ЗС України перебувають справжні професіонали. Спілкуючись з військовими, я був приємно вражений їхньою силою духу, відвагою та великим бажанням перемогти ворога. Наші воїни кваліфіковані, підготовлені та незламні. Вони знають свою справу на відмінно,» – запевнює Андрій Филипів.

Тим часом, Асоціація приватних виконавців України офіційно відкрила Благодійний фонд, який, зокрема, допомагає учасникам бойових дій і постраждалим від війни. Перша допомога від колег з Литви з військовим спорядженням завдяки діяльності фонду вже прибула до військової частини однієї з найгарячіших точок боїв.

АПВУ