Закон і Бізнес


Стабільна непрогнозованість

РСУ вказала на обставини, які змушують змінити попередні плани


Найбільш дискусійним для членів РСУ виявилося питання щодо фінансових ресурсів. Богдан Моніч указав на певні труднощі в комунікації з Мінфіном.

№51 (1557) 18.12—24.12.2021
Олеся БАГРЯНА
3865

Члени Ради суддів остаточно визначилися з доцільністю проведення позачергового XIX з’їзду в грудні. Водночас володарі мантій подискутували і про поточний стан фінансового забезпечення. Чи вдалося дійти порозуміння?


Оперативний аналіз

Новообраний Голова Верховного Суду Всеволод Князєв вирішив особисто відвідати засідання РСУ. Він укотре наголосив на проблемах служителів Феміди. Насамперед законник стурбований відсутністю єдності судової практики. На його переконання, саме це залишається головною проблемою, яка потім породжує всі інші.

В.Князєв подякував членам Ради за потужну роботу та закликав до подальшої співпраці. «Можливо, необхідно задуматися про «перебалансування» повноважень у межах органів суддівського самоврядування. Це непросте питання, але мені здається, що РСУ може робити більше», — заявив Голова ВС.

Також спікер відзначив вагому роль органу суддівського самоврядування у формуванні складу конкурсної комісії з обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також етичної ради.

«Ці кроки були дискусійними, однак без них неможливо було б наблизитися до формування ВККС. Її відсутність упродовж двох років є коренем проблеми нестачі суддів. Тож ми маємо докласти всіх зусиль для відновлення діяльності ВККС. Крім того, слід розглянути можливість спрощення процедур добору суддів», — наголосив очільник ВС.

Водночас В.Князєв підкреслив, що нині на Раду покладено важливе завдання організувати позачерговий з’їзд суддів. При цьому він натякнув на ймовірність наявності потреби в коригуванні строків проведення.

Своєю чергою керманич РСУ Богдан Моніч запропонував своїм колегам на засіданні відразу визначитись і щодо такого нагального питання.

Нагадаємо, за попереднім рішенням Ради проведення позачергового XIX з’їзду суддів планувалось на 22—23 грудня 2021 року. Зокрема, перелік питань порядку денного передбачав обрання членів до складу Вищої ради правосуддя.

Однак, за словами Б.Моніча, є очевидною та обставина, що етична рада не встигне здійснити перевірку до запропонованої дати для проведення з’їзду. Крім того, залишається дискусійним питання щодо кількості вакантних посад, які необхідно заповнювати у ВРП. «Нам доведеться оперативно аналізувати всі виклики і визначатися з датою проведення з’їзду з урахуванням багатьох факторів», — підкреслив очільник ради.

У контексті цього очільник органу суддівського самоврядування нагадав, що також є потреба провести конкурс на вакантну посаду судді Конституційного Суду. Однак стан фінансування не дає можливості проводити кілька з’їздів. Саме тому РСУ буде намагатися докласти зусиль, щоб усі питання максимально поєднати.

Як зазначив Б.Моніч, суди вже обрали делегатів. За потреби це дозволить у будь-який момент визначитися з датою. Тому з огляду на обставини члени ради вирішили відкласти проведення позачергового XIX з’їзду суддів на невизначений термін. Водночас про наступну дату пообіцяли повідомити додатково.

Задля поступових покращень

Інше питання, яке законники розглядали на засіданні, стосувалося внесення змін до Порядку скликання і проведення спільних зборів суддів місцевих загальних судів. Як з’ясувалося, потреба в певних доповненнях виникла, зокрема, і через складну епідеміологічну ситуацію в країні.

Б.Моніч запропонував чітко прописати у відповідному документі, що делегати від місцевих загальних судів за необхідності можуть брати участь у зборах у режимі відеоконференції або з використанням технічних засобів, які здатні забезпечити можливість виступу. При цьому він зауважив: «Якщо делегат працює дистанційно, то однозначно він не може вирішувати питання, за якими проводиться таємне голосування». Члени РСУ погодилися з необхідністю остаточно визначитись стосовно можливості дистанційної роботи для володарів мантії. Тож пропозицію очільника органу суддівського самоврядування всі підтримали одноголосно.

Також на засіданні правники заслухали інформацію т.в.о. голови Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова щодо поточного стану фінансового забезпечення. Спікер зазначив, що завдяки спільним зусиллям народних депутатів та представників органів судової влади ситуація дещо покращується. Однак досі залишається чимало питань, які потребують негайного вирішення.

Разом з тим О.Сальніков повідомив, що згідно із законом «Про Державний бюджет України на 2022 рік» для фінансового забезпечення органів судової влади передбачено понад 19,3 млрд грн. Виходить, порівняно з минулим роком суму збільшили на 2,2 млрд.

Не оминули увагою під час дискусії й проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання оплати праці працівників судів» (№6311). О.Сальніков зазначив, що впродовж цього року ДСАУ активно працювала над цим питанням. На його переконання, відповідний законопроект є позитивним результатом їхньої роботи.

Нагадаємо: у профільному законі прописали, що мінімальний розмір посадового окладу державного службовця становитиме 20% від окладу судді. Якби цей закон уже діяв, то менше ніж 10510 грн. ніхто в суді не отримував би.

В апеляційних судах це число буде більшою на 50%, а у Верховному — удвічі. Працівникам патронатної служби платитимуть 25% від окладу судді (понад 13100 грн.) з аналогічними коефіцієнтами для вищих ланок.

Решта посадових окладів держслужбовців та працівників патронатної служби збільшуватиметься на 5% для кожної наступної категорії. А керівник апарату матиме оклад, що становить 40% від базового окладу судді ВС (понад 63000 грн.).

Утім, для реалізації цієї ідеї необхідно додатково передбачити в держбюджеті 2022 року 6,53 млрд грн.

«Зміни мають забезпечити прогнозований, стабільний та справедливий рівень заробітної плати кваліфікованих працівників, який не буде залежати від економії фонду оплати праці та встановлення стимулюючих виплат», — пояснив О.Сальніков.

Натомість Б.Моніч зауважив, що впродовж цього року досить складно відбувалась комунікація з Міністерством фінансів. Зокрема, категоричною була позиція щодо капітальних видатків. За словами голови РСУ, саме на такі потреби Мінфін принципово не виділяв жодних коштів. Тож члени Ради висловили сподівання, що в наступному році все ж вдасться дійти порозуміння хоча б у цих питаннях.

Проте для розв’язання наявних проблем у судовій системі необхідне прагнення покращень не тільки для тих, хто насамперед потерпає через певні недоліки. Усвідомити критичність ситуації повинні й представники державної влади, які мають повноваження подати реальну руку допомоги та позбавити Феміду труднощів. Інакше система правосуддя опиниться не лише на межі неспроможності, а й невдовзі буде змушена її перейти.