Закон і Бізнес


Феміда — за рівні можливості

Особи з інвалідністю захищають своє право на доступність установ


Олексій Маловацький (ліворуч) переконаний, що дефіцит кадрів у судах заганяє в глухий кут не лише осіб з особливими потребами, а й усіх громадян.

№51 (1557) 18.12—24.12.2021
ГАННА ЖОВТОНІЖКО
14302

Альтернативні способи доступу до правосуддя обговорили на конференції «Суд без бар’єрів», яка відбулася за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Правозахисна спілка інвалідів». Учасники заходу висвітлили основні питання, актуальні як для осіб з інвалідністю, так і для служителів Феміди.


Усі в глухому куті

Відразу окреслив нагальні проблеми сьогодення, що зумовлені черговим реформуванням у судовій системі, в.о. голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький. Він висловив занепокоєння щодо неналежного кадрового забезпечення судів. За його словами, це заганяє в глухий кут не лише осіб з особливими потребами, а й усіх громадян.

Водночас О.Маловацький звернув увагу на проблеми, які стосуються фінансування. Поточний обсяг матеріального забезпечення не дає змоги повністю реалізувати поставлені завдання. Зокрема, це негативно впливає на доступність судових установ для осіб з обмеженими можливостями.

Натомість спікер відзначив велику соціальну значущість створення відповідних умов. О.Маловацький зауважив, що безперешкодний доступ до правосуддя для осіб з інвалідністю є одним з основних елементів визнання рівності прав.

Серед пріоритетних завдань учасники конференції визначили необхідність активного впровадження електронного судочинства. Це буде сприяти тому, що кожна особа відчує себе повноцінним членом суспільства. Адже абсолютно всі громадяни зможуть отримувати інформацію, заощаджуючи час та фінанси. Також вагомою перевагою є безпека при спілкуванні в умовах пандемії.

Своєю чергою голова всеукраїнської громадської організації інвалідів Олександр Вознюк зауважив, що до розроблення національної стратегії щодо створення безбар’єрного простору в Україні не були залучені представники судової системи. Таким чином ця ситуація обмежує можливість комплексного підходу до вирішення питань доступності.

«Як представник інституції громадянського суспільства висловлюю підтримку та зацікавленість у покращенні репутації судової гілки влади», — зазначив О.Вознюк. Він наголосив, що організація готова долучитися до співпраці в цьому напрямку.

Стриманий оптимізм

Голова Ради суддів Богдан Моніч у своїй доповіді згадав про робочу групу, яка раніше відвідувала суди в різних регіонах і, зокрема, займалася вивченням питання доступності для осіб з інвалідністю. У минулому році РСУ затвердила відповідні рекомендації, якими мають користуватись керівники установ. Однак у подальшому ця робота дещо призупинилася. «На жаль, ситуація з реформуванням судової гілки влади негативно позначилася на тих кроках, які були зроблені раніше для покращення доступу до правосуддя», — пояснив спікер.

За словами Б.Моніча, РСУ неодноразово обговорювала проблеми осіб з інвалідністю на національному рівні. Водночас він нагадав, що нині продовжує розвиватись друга фаза ініціативи «Модельні суди», у межах якої понад 70 відповідних установ в Україні намагаються стати найкращими в багатьох сферах надання послуг. Зокрема, проект передбачає й підвищення якості роботи з вразливими групами населення, які звертаються до суду.

Спікер переконаний, що судова влада робить багато навіть в умовах недостатнього фінансування. «Усе ж таки маємо стриманий оптимізм, що ставлення держави в деяких питаннях зміниться. І, безумовно, тоді ми будемо впевнено рухатись у напрямку до покращення та доступності», — підсумував Б.Моніч.

Учасники конференції погодились з наявністю гострої потреби у впровадженні, здавалось би, елементарних механізмів у судах. Мова йде про ліфти, пандуси, широкі двері, таблички, голосові оголошення тощо. Водночас досить важливим аспектом є те, що працівники судів мають бути добре обізнаними щодо осіб з особливими потребами.

Комплексна увага

Заступник голови Національної асоціації адвокатів України Валентин Гвоздій звернув увагу на те, що нині особам з інвалідністю дуже важко навіть вільно пересуватися містом. Адже далеко не завжди вулиці, сквери, вокзали обладнані відповідним чином.

Ситуація з доступом громадян до приміщень органів державної влади є ще складнішою. Зокрема, це стосується судових установ. Спікер запевнив, що проблему потрібно нагально вирішувати всіма можливими засобами, оскільки кожна особа повинна мати однакові можливості щодо безперешкодного доступу до правосуддя.

Право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку закріплює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас особам з інвалідністю потрібні додаткові умови для соціальної адаптації. Тому вкрай необхідними в цьому питанні є певні зусилля з боку держави. Крім того, саме в конвенції зазначається, що для сприяння в забезпеченні ефективного доступу до правосуддя для всіх груп населення необхідно проводити належне навчання працівників судової системи.

У національному законодавстві відповідно до ст.26 закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що підприємства, установи та організації зобов’язані створювати умови для безперешкодного доступу до об’єктів фізичного оточення. «Це стосується і судів, більшість приміщень яких на сьогодні все ж не обладнана належним чином», — підкреслив В.Гвоздій. Він наголосив, що до потреб осіб з інвалідністю необхідно приділити комплексну увагу як з боку держави, так і суспільства.

Загалом під час дискусії учасники конференції виокремили наявні інформаційні, комунікативні та архітектурні бар’єри, а також визначили шляхи подолання проблем та дали практичні рекомендації. Проте очевидно, що рівень доступу до правосуддя окремих груп населення все ж залишається далеким від ідеального. І цілком імовірно, що для подолання цих викликів необхідно насамперед консолідувати зусилля представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та самих осіб з інвалідністю.