Закон і Бізнес


«Чотири синочки і лапочка-дочка»

Як змінюється розмір аліментів з народженням дітей від нового шлюбу


Головне, аби з появою кожної нової дитини в батьків стало не тільки коштів на їх утримання, а й достатньо батьківської любові.

№50 (1556) 11.12—17.12.2021
Ніка РОМАНОВА
3964

Комітет із сімейного права Національної асоціації адвокатів України підготував дайджест новин у сфері сімейного права за III квартал 2021 року. Серед іншого в бюлетені міститься огляд свіжої судової практики.


Усі діти — однакові

Так, при розгляді справи щодо стягнення аліментів Верховний Суд у постанові від 30.08.2021 (справа №301/2160/20) звернув увагу на те, що зміна сімейного стану платника аліментів не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Позивач розраховував на те, що встановлений розмір аліментів на утримання дітей буде зменшено у зв’язку з народженням у нього дитини від іншого шлюбу. Рішенням місцевого суду першої інстанції позовну заяву було задоволено, оскільки, крім аліментів на двох дітей від попереднього шлюбу, які позивач мав сплачувати в розмірі 1/2 від всіх видів доходів, на його утриманні опинилася нова дружина, котра перебувала у відпустці по догляду за їхньою спільною донькою. Суд першої інстанції змінив частку на 1/3.

У свою чергу апеляційна інстанція скасувала таке рішення, мотивувавши це тим, що позивач не надав належні та допустимі докази погіршення майнового стану. Так, суд сказав, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

ВС погодився з висновками суду апеляційної інстанції. Подібний за змістом висновок викладено в постановах ВС від 16.09.2020 у справі №565/2071/19 та від 28.09.2021 у справі №715/2073/20.

На продовження теми справедливості розподілу матеріальних благ можна навести й інший висновок ВС. Так, у постанові від 21.07.2021 у справі №691/926/20 Суд звернув увагу на те, що діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. Цього разу позивач також сподівався на зменшення встановленого для сплати розміру аліментів у 1/4 від його доходів. Хоча його матеріальне становище не змінилось, у новому шлюбі було народжено двоє дітей. ВС, користуючись принципом, за яким усі діти мають право на однакове утримання від батька, прийняв рішення про зменшення розміру аліментів на дитину від першого шлюбу до 1/6.

Логіка без моралі

Не все так очевидно й у більш складній категорії справ, у яких предметом спору виступають уже не кошти, а діти. Так, у постанові від 7.07.2021 ВС, розглядаючи справу про визначення місця проживання дитини (№355/1598/19), звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог щодо виконання рішення суду шляхом передачі малолітньої дитини від батька до матері, оскільки зазначені вимоги є самостійним способом захисту, передбаченим нормами ст.162 Сімейного кодексу. Суд указав і на те, що в разі невиконання рішення суду щодо встановлення місця проживання малолітньої дитини, позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про виконання рішення суду щодо передачі малолітньої дитини від батька до матері.

Позовна заява була мотивована тим, що після припинення шлюбних відносин з відповідачем позивач проживала із сином у квартирі. Відповідач же проживав у будинку своїх батьків. У вересні 2019 року відповідач забрав сина з дошкільного закладу та без погодження з матір’ю змінив його місце проживання та почав чинити їй перешкоди в спілкуванні з дитиною. Попри те що обставини справи видаються цілком зрозумілими, ВС указав на те, що до моменту звернення до суду з позовом місце проживання малолітньої дитини судами визначено не було. Отже, позивач мала б для початку звернутися до суду для визначення місця проживання разом з нею і вже в разі невиконання такого рішення звернутися з тією позовною заявою, за якою було відкрито провадження.

Хоча логіка в цьому є, виходить, що дитина вже тривалий час не бачилася з матір’ю й залишатиметься з батьком протягом усього того періоду, поки суд не прийме рішення про визначення місця проживання дитини.

Патріотизм сильніший

Визначати місце проживання дитини, коли батьки проживають не просто окремо, а в різних країнах, ще важче. ВС у постанові від 14.07.2021 у справі №335/8156/19, що стосувалася міжнародного викрадення дітей, дійшов такого висновку. Інтерес дитини в тому, щоб не бути вивезеною зі свого постійного місця проживання без достатніх гарантій стабільності в нових умовах, поступається перед основним інтересом будь-якої особи не бути підданій фізичній або психологічній загрозі або поміщеній в нетерпиму обстановку.

На час розгляду справи апеляційним судом дитині виповнилося 4 роки, з яких два з половиною дитина проживала в Запоріжжі. Вона є прив’язаною до матері та бабусі з дідусем, розуміє та сприймає мову, на якій спілкуються громадяни України, що є досить важливим для дитини цього віку. Повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки не можна вважати доцільним, оскільки у випадку примусової зміни укладу життя малолітньої дитини та повернення в Неаполь існуватиме серйозний ризик заподіяння дитині психічної шкоди.

Посилання позивача на порушення його прав як батька малолітньої дитини не заслуговують на увагу, оскільки рішення у справі про повернення дитини до держави її постійного проживання повинне забезпечувати не тільки права одного з батьків, а й відповідати інтересам дитини.